Рішення № 137393843, 15.06.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4129/25

Провадження № 2/740/114/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,

представника позивача адвоката Альховської І.Б. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача адвоката Яреська Т.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено Кредитний договір № СL-134815 від 17.09.2018.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату звернення до суду з цим позовом заборгованість за договором становить: 167 200,40 грн, з яких: строкове тіло 25 159,90 грн, прострочене тіло - 24 378,98 грн, строкові відсотки - 3 826,15 грн, прострочені відсотки - 41 900,88 грн та нараховані відсотки за період з 09.11.2023 до 31.05.2025 - 71 934,49 грн.

08.11.2023 у правовідносинах за зазначеною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

У подальшому, 12.12.2024 рішенням № 12/12/24-1 змінено найменування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № СL-134815 від 17.09.2018 у розмірі 167 200,40 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

У поданому до суду через систему «Електронний суд» відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Яресько Т.В. у задоволенні позову ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» просив відмовити та стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Заперечення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів перерахування первісним кредитором грошових коштів за кредитним договором на рахунок відповідача. При цьому наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості не є належними та допустимими доказами наявності заборгованості за укладеним договором. Зауважував, що долучений до матеріалів справи договір факторингу від 08.11.2023 є неповним, оскільки містить лише першу та останню сторінки, що не дає можливості встановити визначених умов переходу прав вимог від АТ «Кредобанк» до ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС»). Крім того, позивачем не надано доказів сплати коштів за передачу прав вимог за зазначеним договором. Вважав, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та підлягає зменшенню до 1 000 гривень.

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду через систему «Електронний суд», представник відповідача адвокат Яресько Т.В. зазначив, що факт укладення Кредитного договору, Додаткового договору та отримання коштів за Кредитним договором відповідач не заперечує, однак не погоджується з розміром заборгованості. Як вбачається з умов Кредитного договору, строк кредитування визначено до 15.09.2024. Разом з тим, з Додатку №1 до Додаткового договору вбачається, що сторони Кредитного договору домовилися після реструктуризації здійснити 45 платежів (за графіком періодів - 46, але перший платіж - нульовий) нерівними ануїтетними платежами на загальну суму 150 033,07 грн, з яких: 65 749,97 грн залишок тіла кредиту, а 84 283,10 грн нараховані відсотки. Враховуючи загальну суму, яку відповідач повинен був повернути на дату закінчення строку кредитування 15.09.2024 у розмірі 150 033,07 грн, вважав, що борг не може перевищувати зазначену суму. Водночас, як вбачається з наданих позивачем виписок та розрахунку заборгованості, з дати укладення Додаткового договору відповідачем було здійснено сплати у загальному розмірі 47 203,16 грн. Таким чином, якщо вважати, що строк кредитування закінчився 15.09.2024, як було передбачено Додатковим договором, то в цьому випадку заборгованість відповідача перед позивачем повинна становити 150 033,07 грн 47 203,16 грн = 102 829,91 грн. Водночас Кредитним договором сторонами кредитних правовідносин було узгоджено пункти 6.7.1 та 6.7.2, що визначають обов`язок Первісного кредитора коригування графіку платежів за рахунок скорочення строку кредитування, не змінюючи при цьому узгодженого розміру щомісячного платежу. Як вбачається з Контр-Розрахунку, відповідачем було здійснено дострокових переплат за Новим графіком на загальну суму 13 861,96 грн, строк кредитування скорочується на 4 місяці (платежі з 43 до 46, тобто, з 17.06.2024 до 15.09.2024) в повному обсязі, а також частково на платіж № 42. Звертав увагу, що оскільки Кредитним договором не передбачено порядок неповного скорочення строку кредитування в межах місяця, але передбачена можливість поденного обрахунку погашення платежу в нерівномірних періодах (п. 6.2 Кредитного договору), то відповідач в своєму Контр-Розрахунку щодо скорочення строку кредитування за рахунок переплат вирахував частку скорочення строку кредитування 58,09%, а отже, таким чином в порядку п. 6.7.1 та п. 6.7.2 Кредитного договору строк кредитування скоротився до 30.04.2024, що відповідає узгодженим умовам Кредитного договору. Отже, як видно з розрахунку, якщо платежі за ці періоди були сплачені раніше строку, то і нарахування процентів за користування ними є безпідставним. Таким чином, проценти у розмірі 2 546,05 грн також не підлягають стягненню, оскільки нараховані поза межами строку кредитування після його скорочення в порядку п. 6.7.2 Кредитного договору. З урахуванням наведеного вважав, що загальний розмір заборгованості, який був визначений Новим графіком у розмірі 150 033,07 грн у зв`язку зі скороченням строку кредитування в порядку п. 6.7.2 Кредитного договору підлягає зменшенню на 2 546,05 грн нарахованих процентів за період з 30.04.2024 до 15.09.2024 (поза межами строку кредитування). При цьому з врахуванням сплачених за час дії Додаткового договору платежів у розмірі 47 203,16 грн, розмір заборгованості, який визнає відповідач, становить: 150 033,07 грн - 2546,05 грн - 47203,16 грн = 100283,86 грн. Зазначена заборгованість складається з: 65749,97 грн 16211,09 грн = 49538,88 грн заборгованість за тілом кредиту; 84283,10 грн - 30992,07 грн - 2546,05 грн = 50744,98 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене, просив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 100 283,86 грн, що складається з: 49 538,88 грн заборгованість за тілом кредиту; 50744,98 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно з поданих до суду через систему «Електронний суд» додаткових пояснень у справі представник позивача адвокат Альховська І.Б. зазначала, що між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір, однак позичальник своїх зобов`язань належним чином не виконав. 08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу, за яким останнім було здійснено оплату в розмірі 4 420 385,21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.11.2023 №1. Стверджувала, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рахунок коштів за рахунком, заявами на переказ готівки, тощо. Аналогічна позиція міститься у постанові КЦС ВС від 15.01.2025 №753/16762/15-ц. Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» просила задовольнити в повному обсязі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 01.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи, призначеної на 31.10.2025 було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Дударця Д.В. у нарадчій кімнаті для ухвалення вироку у кримінальному провадженні.

02.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Альховської І.Б. надішло до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, а також платіжної інструкції №1 від 08.11.2023 про оплату згідно з зазначеним договором факторингу.

03.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Альховської І.Б. надішло до суду клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи виписки за особовим рахунком на ім`я відповідача за період з 17.09.2018 до 17.11.2023.

Cудове засідання, призначене на 12.01.2026, за клопотанням представника позивача адвоката Альховської І.Б. відкладено на 12.03.2026.

Судові засідання, призначені на 12.03.2026 та 24.03.2026, було знято з розгляду через технічні причини.

Судове засідання, призначене на 02.04.2026, відкладено за клопотанням представника позивача.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Альховська І.Б. позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представника відповідача адвокат Яресько Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Кредобанк» із анкетою-заявою № СL-134815 на отримання готівкового кредиту, відповідно до якої виявив бажання отримати кредит у розмірі 100 000,00 грн зі строком кредитування 60 місяців, з процентною ставкою 47,69 %, на ціль ремонт. У заяві ОСОБА_1 зазначив особисті дані такі як: відомості про місце проживання, сімейний стан, інформацію про зайнятість, а також доходи та витрати.

Підписуючи анкету-заяву № СL-134815 від 17.09.2018, відповідач підтвердив, що з умовами надання кредиту, викладеними в Пам`ятці клієнту ознайомлений та примірник Пам`ятки отримав.

17.09.2018 на підставі анкети-заяви фізичної особи на отримання готівкового кредиту № СL-134815 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL-134815.

Згідно з п. 2.4. зазначеного договору позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на поточні потреби в сумі 87 470 грн.

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору, для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 .

Пунктом 4.1. договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 47,69 % річних.

Строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 15 вересня 2023 року (п. 2.3. договору.

Крім того, 28.12.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору № СL-134815 від 17.09.2018, відповідно до п. 1. якого Сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором, шляхом підписання нового Графіку платежів, якого Позичальник зобов`язаний неухильно дотримуватися, при цьому Сторони погодили, що за кредитним договором установлюється термін повернення кредиту до 15 вересня 2024 року.

08 листопада 2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» відступило (передало у власність) права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансуванням ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС», а ТОВ «МАРИН-ФІНАНС» набуло (прийняло у власність) належні АТ «Кредобанк» права вимоги до боржників, які зазначені у додатку № 1 до цього договору.

Згідно із додатком № 1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № СL-134815 від 17.09.2018 в розмірі 95 265,91 грн.

Також, позивачем в якості доказу надано копію платіжної інструкції № 1 від 08.11.2023 на суму 4420 385,21 грн, платник ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС», отримувач АТ «Кредобанк», призначення платежу: оплата згідно з договором факторингу договір факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, укладеними між ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» та АТ «Кредобанк».

12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 учасника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 08.11.2023 заборгованість відповідача становить 95 265,91 грн, з яких : 25 159,90 грн строкова сума заборгованості за тілом кредиту, 24 378,98 грн прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 3 826,15 строкова сума заборгованості за відсотками та 41 900,88 грн прострочена сума заборгованості за відсотками.

За період з 09.11.2023 до 31.05.2025 сума нарахованих відсотків становить 71 934,49 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором становить 167 200,40 грн.

Як вбачається із досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні від 30.01.2024, ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» повідомило ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № СL-134815 від 17.09.2018 з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» та про необхідність повернення заборгованість за договором у розмірі 95 265,91 грн протягом 30-ти днів з дня отримання зазначеного повідомлення, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання такої вимоги.

Норми права, які були застосовані судом

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Мотивована оцінка і висновки суду

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2018 між АТ «Кредобанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № СL-134815.

У подальшому, 28.12.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору № СL-134815 від 17.09.2018.

Кредитний договір № СL-134815 від 17.09.2018 та додатковий до нього договір від 28.12.2020 підписані ОСОБА_1 , що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній письмовій формі кредитний договір.

При цьому, кредитний договір, в судовому порядку ОСОБА_1 не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності такого правочину.

З урахуванням встановлених обставин, позивачем доведено набуття ним права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № СL-134815 від 17.09.2018, укладеним між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , що підтверджено долученими до матеріалів справи доказами, а саме договором факторингу від 08.11.2023, Додатком до договору, у якому зазначено інформацію про відступлення права вимоги до відповідача. Позивачем здійснено оплату за договором відступлення права вимоги.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з зазначеною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Позивачем долучено до матеріалів справи виписки з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 , які підтверджують факт користування останнім кредитними коштами.

Виписки з карткового рахунку, що міститяться в матеріалах справи та є первинним документом, слід вважати належним, допустимим та достатнім доказом підтвердження заборгованості відповідача за кредитом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини щодо надання відповідачеві кредитих коштів. Однак, ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання щодо їх повернення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість, боржником не надано.

Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за період 09.11.2023 до 31.05.2025 суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

Як вбачається з умов п. 2.3. кредитного договору № СL-134815 від 17.09.2018, сторони визначили термін повернення кредиту до 15 вересня 2023 року.

У подальшому на підставі додаткового договору № 1 від 28.12.2020 до кредитного договору позики № СL-134815 від 17.09.2018 сторони передбачили строк повернення кредиту 15 вересня 2024 року.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу АТ «Кредобанк» передано ТОВ «ФК «МАРИН ФІНАНС» грошову вимогу до боржника ОСОБА_1 на суму заборгованості 95 265,91 грн.

Згідно з досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні від 30.01.2024, ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» повідомило ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № СL-134815 від 17.09.2018 з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» та про необхідність повернення заборгованість за договором у розмірі 95 265,91 грн протягом 30-ти днів з дня отримання зазначеного повідомлення, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання такої вимоги (а.с. 28 на звороті).

Таким чином позивачем правомірно нараховані прострочені відсотки у розмірі 41 900,88 грн у межах строку кредитування, які підлягають стягненню з відповідача.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом за період з 09.11.2023 до 31.05.2025 у сумі 71 934,49 грн поза визначеним кредитним договором строком, тобто після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Отже, позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Вимог про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, зокрема прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів згідно з частиною другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

З огляду на зазначене, позов у частині стягнення відсотків за користування кредитом за період з 09.11.2023 до 31.05.2025 у сумі 71 934,49 не підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за зазначеним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги, тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в сумі 95 265,91 грн, з яких: строкове тіло 25 159,90 грн, прострочене тіло - 24 378,98 грн, строкові відсотки - 3 826,15 грн, прострочені відсотки - 41 900,88 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 422,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 1 380,21 грн (95265,91/167200,40х2422,40).

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з чистинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Альховською І.Б. на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/01/25 від 24.01.2025.

Відповідно до акту наданих послуг № 1 від 27.01.2025 вартість наданих послуг становить 6 000,00 грн.

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутністю клопотання відповідача про зменшення розміру указаних витрат, з урахуванням принципу розумності та справедливості, також часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 3 418,62 грн (95 265,91 / 167 200,40 х 6 000,00).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 526, 530, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № СL-134815 від 17.09.2018 в розмірі 95 265 (дев`яносто п`ять тисяч двісті шістдесят п`ять) гривень 91 копійка.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 380 (одна тисячи триста вісімдесят) гривень 21 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 62 копійки.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 43231894, юридична адреса: вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, м. Львів, Львівська область, 79026.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ