Рішення № 137392371, 12.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 372/3220/25

Номер провадження № 2/371/307/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду та просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 386 782, 00 грн, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги заявник обґрунтовує наступним: 04.03.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір №288/П/99/2008-840, на підставі якого ВАТ КБ «Надра» надав відповідачу кредитні кошти на суму 290 083 доларів США. Того ж дня, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір поруки відповідно до якого ОСОБА_2 у разі невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, стає солідарним боржником та відповідає перед Банком всім своїм майном, яке йому належить на праві власності та особистими коштами. 05.10.2010 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі №2-5640/10, яким стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 827 955 гривень. Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 30.07.2020, право вимоги за кредитним договором перейшло від ВАТ КБ «Надра» до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп». Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/13368/14-ц від 16.09.2022, замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» у цивільній справі №2-5640/10 про стягнення заборгованості за кредитним договором №288/П/99/2008-840 від 04.04.2008. Однак, відповідачі так і не вчинили жодних дій щодо погашення кредитної заборгованості. Позивач просить стягнути на підставі ст. 625 ЦК України з відповідачів на його користь 3% річних у розмірі 85 071, 00 грн та інфляційні втрати у розмірі 301 711, 00 грн, а всього 386 782, 00 грн, та судові витрати.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 08 вересня 2025 року (головуючий суддя Поліщук А.С.) у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

20.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про прийняття до розгляду заяви про зменшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 95 150, 38 грн та повернути частину сплаченого судового збору в сумі 1 979, 60 грн.

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №150 від 20.04.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 372/3220/25, номер провадження 2/371/307/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справу №372/3220/25 розподілено судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 18.05.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідачі поштові листи отримали 02 червня 2026 року, що підтверджується датою у поштових повідомленнях. Причина неявки суду не надали, клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надали.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 04 березня 2008 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №288/П/99/2008-840 на підставі якого ВАТ КБ «НАДРА» надав відповідачу кредитні кошти на суму 290 083 доларів США (а.с. 15-18).

Того ж дня, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 та ВАТ КБ «НАДРА» укладено договір поруки відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 , у разі невиконання Відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, стає солідарним боржником та відповідає перед Банком всім своїм майном, яке йому належить на праві власності та особистими коштами (а.с. 19-20).

26.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва у справі №25640/10 було видано виконавчий лист від 05.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного комерційного банк «Надра» заборгованість у сумі 2 827 955, 41 грн, 1 700, 00 грн - судового збору, 120, 00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 2 829 775, 41 грн (а.с. 22).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року у справі №761/13368/14-ц замінено стягувача у виконавчих листах, виданих Шевченківським районним судом м. Києва в цивільній справі №2-5640/10, а саме Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (а.с. 23).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» замінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», що підтверджується копіями рішення єдиного учасника про зміну назви юридичної особи та витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58,59-67,68).

Як вбачається з розрахунку 3 % річних за простроченням виконання грошового зобов`язання за основним боргом за період з 23.02.2021 року по 23.02.2022 року, тобто основна сума заборгованості за договором з 23.02.2021 до 23.02.2022 становить 2 827 955, 00 грн. Період прострочення грошового зобов`язання з 23.02.2021 до 23.02.2022, 2 827 955, 00 х 3 % х 366:365:100, кількість днів в періоді 366, сума штрафних санкцій становить 85 071, 08 грн. загальна заборгованість: період прострочення грошового зобов`язання 366 днів 2 827 955, 00 (сума боргу)+301 711, 41 (інфляційне збільшення)+85 071, 08 (штрафні санкції)= 3 214 737, 49 грн (а.с. 21).

Позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до розрахунку інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 2 827 955, 00 за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану) розмір нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу становить 95 150, 38 грн, що складається з: 82 598, 91 грн - інфляційне збільшення та 3% річних - 12 551, 47 грн. Період прострочення грошового зобов`язання становить 54 дні.

Згідно ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, так як вона подана до початку першого судового засідання, а справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільний кодекс України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільний кодекс України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 Цивільний кодекс України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільний кодекс України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування та три проценти річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання та виступають способом захисту майнового права кредитора. Інфляційні втрати компенсують знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а три проценти річних є платою за неправомірне користування боржником належними кредитору коштами.

Порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні встановлені законодавством України.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Вказаний висновок зроблено у постанові КЦС/ВС від 27.01.2021 року за результатами розгляду справи №367/4004/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги до відповідачів за Кредитним договором №288/П/99/2008-840 від 04 березня 2008 року, то відповідно разом з цим набуло право на відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 та розрахунок трьох процентів річних за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 суд дійшов висновку, що вони здійснені відповідно до вимог чинного законодавства, арифметично правильні, відповідають установленим обставинам справи та не спростовані відповідачами належними і допустимими доказами.

Так само суд перевірив розрахунок інфляційних втрат за вказаний період та дійшов висновку про його обґрунтованість і правильність.

Відповідачами не подано відзиву на позов, не надано доказів сплати заборгованості чи заперечень проти розрахунків позивача, а також не доведено наявності підстав, що звільняють їх від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Доказів погашення заборгованості у встановлений строк або наявності обставин, які звільняють відповідачів від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, суду не надано.

Суд, врахувавши на підставі положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України преюдиційні обставини, встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2010 у справі №2-5640/10, дослідивши наявні у справі докази прострочення виконання відповідачами грошового зобов`язання, дійшов висновку про наявність у позивача, відповідно до ст. 625 ЦК України, права на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, що виникло на підставі рішення суду.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі не виконали в повному обсязі рішення суду від 05.10.2010, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Дніпрофінансгруп» у розмірі 95 150, 38 грн, з яких: три відсотки річних у розмірі - 12 551, 47 грн, інфляційні витрати у розмірі - 82 598, 91 грн.

Даний факт підтверджується наявним у позовній заяві розрахунком нарахування сум згідно ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат та трьох процентів річних наданим позивачем та доходить висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів інфляційних втрат у сумі 82 598, 91 грн та 3% річних у сумі 12 551, 47 грн, які є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат варто зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Звертаючись до суду з позовом, позивач сплатив судовий збір в сумі 4 642, 00 грн.

Водночас у подальшому, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 95 150, 38 грн.

За заявлення вказаної суми позовних вимог, з урахуванням подання позову в електронній формі, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 2 662, 40 грн.

З огляду на задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 2 662, 40 грн підлягає стягненню з відповідачів порівну.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи заяву представника позивача про повернення частини сплаченого згідно квитанції №9307 від 06.06.2025 судового збору в сумі 1 979, 60 грн, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) інфляційні витрати і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 95 150, 38 грн (дев`яносто п`ять тисяч сто п`ятдесят гривень тридцять вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» судовий збір в розмірі 1 331, 20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» судовий збір в розмірі 1 331, 20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) із державного бюджету України частину сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №9307 від 06.06.2025 в розмірі 1 979, 60 грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень шістдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко