Рішення № 137392351, 04.06.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. Справа № 370/1296/26

Провадження № 2/370/718/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с-щі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Макарівської селищної ради (далі - відповідач) про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з: житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ; трьох земельних ділянок площею 0,156 га, 0,370 га та 0,2187 га; легкового автомобіля марки ЗАЗ 110206, рік випуску 2006 та причепу легкового марки ПФ 01 Фермер, рік випуску 2003.

Позивач є спадкоємцем за заповітом усього майна покійного батька.

При цьому, заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подавав, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав з батьком.

Проте, отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину позивач не може, оскільки ним не надано доказів факту реєстрації з батьком за однією адресою, а тому вважається таким, що не прийняв її. Тому нотаріус рекомендував позивачу звернутися до суду за доведенням даного факту.

Враховуючи викладене, позивач, просив суд:

встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме:

- житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, загальною площею 102.8 кв.м, житловою площею 49.1 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 та включає в себе: житловий будинок (літ. А), сарай (літ. Б, В, Г, Ж), навіс (літ. К), погріб (літ. Д), вбиральня (літ. Е), гараж (літ. З), колодязь №4, інженерний колодязь №5, яма вигрібна №6, ворота з хвірткою №7, огорожа № 2, №8, замощення (літ. І);

- земельну ділянку площею 0,156 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3222781801:00:016:0001, яка розташована в с. Гавронщина Бучанського (колишнього Макарівського) району Київської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 069863);

- земельну ділянку площею 0,370 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222781801:01:011:0022, яка розташована в с. Гавронщина Бучанського (колишнього Макарівського) району Київської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 069863);

- земельну ділянку площею 0,2187 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222781801:01:023:0005, яка розташована в с. Гавронщина Бучанського (колишнього Макарівського) району Київської області (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.12.2013 року, індексний номер 15202190);

- транспортний засіб марки ЗАЗ 110206, рік випуску 2006, колір зелений, шасі НОМЕР_1 , тип ТЗ легковий комбі - В, повна маса 1127 кг, маса без навантаження 870 кг, об`єм двигуна 1100, реєстраційний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 );

- причіп легковий марки ПФ 01 Фермер, рік випуску 2003, шасі № НОМЕР_4 , тип ТЗ причіп легковий-В, повна маса 500, маса без навантаження 370, реєстраційний номер НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ).

Ухвалою суду від 05.05.2026 року позов ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті в цей же день.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Левочка Я.А. надійшла заява про розгляд справи у його та позивач відсутність, вказавши про підтримання позовних вимог, які просив задовольнити.

Відповідач згідно поданого клопотання просив справу розглянути у відсутність представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 (а.с. 10, 12).

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті ніхто не був зареєстрований. Проживав ОСОБА_1 , син, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 48).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, на належне йому майно, яка складається з: житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ; трьох земельних ділянок площею 0,156 га, 0,370 га та 0,2187 га; легкового автомобіля марки ЗАЗ 110206, рік випуску 2006 та причепу легкового марки ПФ 01 Фермер, рік випуску 2003.

Відповідно до заповіту від 13.10.2020 року ОСОБА_2 все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 (а.с. 11).

При цьому, позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подавав, та за його твердженнями на час відкриття спадщини постійно проживав з батьком.

При зверненні до нотаріуса щодо оформлення спадщини, отримав лист-роз`яснення від 31.12.2025 року, зі змісту якого слідує, що отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину позивач не може, оскільки ним не надано доказів факту реєстрації з батьком за однією адресою, із заявою про прийняття спадщини він також не звертався, а тому вважається таким, що не прийняв її. Тому нотаріус рекомендував позивачу звернутися до суду (а.с. 59).

Хоча вказаний лист приватного нотаріуса не є постановою про вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, однак за своїм змістом він засвідчує факт відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за спірне майно.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 27.02.2019 р. по справі №369/8878/16-ц, при наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави, зазначені нотаріусами. При цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса - лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкодавця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня.

А тому суд приймає наявний в матеріалах справи лист приватного нотаріуса та вважає його достатнім доказом наявності у позивача перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину, що в свою чергу дає йому право звернутись до суду з даним позовом.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 31.12.2025 р. вбачається, що інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня (а.с. 59 зворот).

Факт належності ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222781801:00:016:0001, 3222781801:01:011:0022, 3222781801:01:023:0005 підтверджується копією державного акту серії КВ № 069863, Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копією свідоцтва про право власності, копією Витягу з Державного реєстру речових прав (а.с. 13-33).

З довідки № 45 від 21.07.2025 року ТОВ «ТЕРРА-М» слідує, що земельній ділянці площею 0,3696 га, яка належала гр. ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії КВ № 069863, виданого 08.07.2004 року, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівської ТГ, с. Гавронщина, призначена для ведення особистого селянського господарства, було змінено кадастровий номер з 3222781801:00:011:0001 на 3222781801:01:011:0022, у зв`язку з дублюванням кадастрового номера (а.с. 38).

Факт належності ОСОБА_2 житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 підтверджується копією акту про передачу жилого будинку, копією реєстраційного посвідчення, копіями рішень виконкому Гавронщинської сільської ради про надання дозволу на добудову від 17.08.2005 року, 04.08.2006 року, архівною довідкою № Мк-076 від 10.09.2025 року (а.с. 40-44).

З технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 25.08.2025 р. вбачається, що до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 входить: житловий будинок (літ.А) загальною площею 102.8 кв.м, житловою площею 49.1 кв.м, прибудова (літ. а), ганок, ганок, сарай (літ. Б, В, Г, Ж), погріб (літ. Д), вбиральня (літ. Е), гараж (літ. З), навіс (літ. К), огорожа № 2, №8, колодязь №4, інженерний колодязь №5, яма вигрібна, №6, ворота з хвірткою №7, замощення (літ. І) (а.с. 34-37).

З довідки № Мк№0725075 від 25.08.2025 року КП КОР «Київське обласне БТІ» слідує, що на земельній ділянці розташовані: сараї літ. «Б», літ. «В», літ. «Г» (переобладнаний з навісу літ. «Г»), літ. «Ж», погріб літ. «Д», вбиральня літ. «Е», гараж літ. «З», навіс літ. «К» та споруди: колодязь №4, інженерний колодязь №5, яма вигрібна №6, ворота з хвірткою №7, огорожа №2,8, замощення-І. Також вбачається, що сараї літ. «В», літ. «Г» (переобладнаний з навісу літ. «Г»), літ. «Ж» - побудовані до 05.08.1992 року, навіс літ. «К» - (тимчасова будівля) - відповідно до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 (зі змінами і доповненнями) до категорії самочинного будівництва не належить. Дозвільні документи на право виконання будівельних робіт на прибудову літ. «а1», гараж літ. «З» в КП КОР «Київське обласне БТІ» замовником не надавались (а.с. 45).

Факт належності ОСОБА_2 транспортний засіб марки ЗАЗ 110206 та причепу легкового марки ПФ 01 Фермер підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 47).

Вирішуючи даний спір, суд керується також наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця доживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, якою визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 3.19, п. 3.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_1 за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18).

Тож, встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем його покійним батьком на час відкриття спадщини, позивачу необхідно для оформлення своїх спадкових прав, як спадкоємця за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавець) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 та 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.

Відповідно до положень частин другої та третьої пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки з наданих позивачами доказів, достовірно встановлено факт постійного проживання на час відкриття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 , отже позивач вважається таким, що спадщину після смерті батька прийняв, до складу спадщини увійшло нерухоме та рухоме майно, щодо якого нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою даного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме:

- житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, загальною площею 102.8 кв.м, житловою площею 49.1 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 та включає в себе: житловий будинок (літ. А), сарай (літ. Б, В, Г, Ж), навіс (літ. К), погріб (літ. Д), вбиральня (літ. Е), гараж (літ. З), колодязь №4, інженерний колодязь №5, яма вигрібна №6, ворота з хвірткою №7, огорожа № 2, №8, замощення (літ. І);

- земельну ділянку площею 0,156 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3222781801:00:016:0001, яка розташована в с. Гавронщина Бучанського (колишнього Макарівського) району Київської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 069863);

- земельну ділянку площею 0,370 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222781801:01:011:0022, яка розташована в с. Гавронщина Бучанського (колишнього Макарівського) району Київської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 069863);

- земельну ділянку площею 0,2187 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222781801:01:023:0005, яка розташована в с. Гавронщина Бучанського (колишнього Макарівського) району Київської області (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.12.2013 року, індексний номер 15202190);

- транспортний засіб марки ЗАЗ 110206, рік випуску 2006, колір зелений, шасі НОМЕР_1 , тип ТЗ легковий комбі - В, повна маса 1127 кг, маса без навантаження 870 кг, об`єм двигуна 1100, реєстраційний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 );

- причіп легковий марки ПФ 01 Фермер, рік випуску 2003, тип ТЗ причіп легковий-В, повна маса 500, маса без навантаження 370, реєстраційний номер НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 04.06.2026 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Макарівська селищна рада: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, с-ще Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30, код ЄДРПОУ 04362183.

Суддя Л.В. Білоцька