Рішення № 137391779, 11.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 591/2755/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сумський обласний центр зайнятості про припинення дії трудового договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить припинити дію трудового договору. Заявлені вимоги мотивовані тим, що 21 вересня 2011 року в письмовій формі було укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. Сторонами цього договору була вона як працівник та відповідачка як фізична особа-підприємець у галузі торгівлі ОСОБА_3 . Відповідно до умов договору вона була прийнята на роботу старшого продавця з реалізації товарів продовольчого характеру безстроково. Цей договір було зареєстровано Сумським регіональним центром зайнятості 21 вересня 2011 року та у трудовій книжці зроблено запис за № 17 про прийняття на роботу з 21 вересня 2011 року до ФОП ОСОБА_3 на посаду старшого продавця. Відповідачка одружилась та змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». За відпрацьований період відповідачка сплачувала їй заробітну плату, з якої утримувались податки. 30 вересня 2017 року її було звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, про що був зроблений запис у трудовій книжці, засвідчений підписом та печаткою ФОП ОСОБА_6 . Після цього у трудових відносинах із відповідачкою вона не перебувала, а працювала у інших фізичних осіб-підприємців. На цей час позивачка не працює та є безробітною. У зв`язку з цим у лютому 2026 року вирішила стати на облік як безробітна до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості. Проте їй було відмовлено, оскільки у базі даних Державної служби зайнятості наявна інформація про її працевлаштування до ФОП ОСОБА_3 , трудовий договір від 21 вересня 2011 року. Інформація про дату зняття з реєстрації трудового договору відсутня. Тому позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача адвоката Кондратенко С. Ю. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час повідомлена належним чином, заяв чи клопотань від неї не надходило.

Від представника третьої особи Сумського обласного центру зайнятості надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 21 вересня 2011 року між ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_8 був укладений трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 була прийнята на роботу старшого продавця з реалізації товарів продовольчого характеру (а.с. 4).

Договір був зареєстрований Сумським регіональним центром зайнятості 21 вересня 2011 року та у трудовій книжці був зроблений запис за № 17 про прийняття на роботу з 21 вересня 2011 року до ФОП ОСОБА_3 на посаду старшого продавця (а.с. 5-18).

За відпрацьований період відповідачка сплачувала заробітну плату ОСОБА_1 , з якої утримувались податки, що підтверджується формою ОК-7 Реєстр застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 (а.с. 19-21).

30 вересня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, про що був зроблений запис у трудовій книжці, засвідчений підписом та печаткою ФОП ОСОБА_6 Прізвище « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » згідно зі свідоцтвом про одруження (а.с. 15).

16 лютого 2026 року позивачка звернулась до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості із заявою про взяття її на облік по безробіттю, проте їй було відмовлено, оскільки у базі даних Державної служби зайнятості наявна інформація про працевлаштування ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 , трудовий договір від 21 вересня 2011 року. Інформація про дату зняття з реєстрації трудового договору відсутня (а.с. 22-25).

18 лютого 2026 року позивачка звернулась з письмовою заявою до директора Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості, в якій просила зняти з реєстрації трудовий договір, укладений з ФОП ОСОБА_3 від 21 вересня 2011 року, оскільки 30 вересня 2017 року вона була звільнена з роботи за п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці. Зв`язку з колишнім роботодавцем не має (а.с. 22).

Листом № 145/317/32-26 від 25 лютого 2026 року Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості надано відповідь, в якій зазначено, що для зняття з реєстрації трудового договору, зареєстрованого у центрі зайнятості до 1 січня 2015 року, необхідна присутність обох сторін працівника та фізичної особи роботодавця, або за дорученням уповноваженої нею особи. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору (а.с. 24-25).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП: НОМЕР_1 ) припинено (а.с. 20-29).

За відомостями Управління «ЦНАП у м. Суми» Сумської міської ради відповідачка ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 21 листопада 2024 року по теперішній час (а.с. 40).

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин.

Ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ст. 24-1 КЗпП України (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин) у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та, зокрема, п. 2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Згідно з п. п. 8, 14 вказаного Порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору; записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.

За змістом такого Порядку Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються з фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин.

Таким чином, у разі відсутності однієї зі сторін виникають труднощі зі встановленням обставини щодо припинення трудового договору, оскільки п. 8 Порядку передбачає звернення сторін (а не однієї сторони) у центрі зайнятості. За відсутності ж такої можливості підставою для зняття трудового договору з реєстрації та подальше внесення відповідних відомостей до трудової книжки може бути рішення суду, яке набрало законної сили про припинення дії трудового договору.

Судом встановлено, що існує порушення права позивачки на припинення трудових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1 та 2 ст. 5 ЦПК України). Про це зазначено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

Враховуючи порушення права позивачки на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, так як має місце ухилення відповідачки від вчинення дій, передбачених законом, тому, враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позивачка позбавлена можливості самостійно зняти договір з реєстрації і захистити своє порушене право. А тому з вказаних підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 247 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 21 КЗпП, ст. 43 Конституції України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити дію трудового договору з 30 вересня 2017 року, який було укладено 21 вересня 2011 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей