Рішення № 137391775, 11.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Гончаренко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом і просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 54948,71 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 09.11.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладена Заява-Договір № 76-402-867-2-21-Г про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі-Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі-Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір. Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок Клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором № 76-402-867-2-21-Г від 09.11.2021 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 54948,71 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 23022,51 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 17697,20 грн, заборгованості по сплаті комісії - 14229,00 грн. У свою чергу, на підставі укладених договорів відступлення прав вимог, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість на свою користь.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи без фіксації звукозаписуючими пристроями.

Також, 19.05.2026 року до канцелярії суду надійшов відзив, згідно якого відповідачка ОСОБА_1 просила відмовити в задоволення позовних вимог.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню часткововиходячи з наступного:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором, підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що 09.11.2021 року між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 76-402-867-2-21-Г про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів. Згідно з умовами договору позичальниця зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором Матеріали електронної справи). Згідно з п. 1. Заяви-Договору підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank ( надалі -Договір), що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому. Згідно з п. 2 Заяви-Договору Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операції та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії. А саме: загальний розмір кредиту становить 25500,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 37957,74 грн.; строк кредиту з 09 листопада 2021 р. до 08 листопада 2023 р. включно, процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості 5,0%, Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 48,36 (матерілаи електронної справи).

Таким чином, АТ «МЕГАБАНК» виконав свої зобов`язання за Договором, відкривши відповідачці поточний рахунок, видавши платіжну картку, що підтверджується її підписом про отримання картки, та здійснив перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідачки в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується банківським виписками. Позивач зазначає, що у відношенні АТ «МЕГАБАНК» розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідно до Рішення виконавчої дирекції від 21.07.2022 року № 506. До 02.12.2022 року облік заборгованості здійснювався у програмному комплексі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», а з 03.12.2022 року у програмному комплексі Національного банку України (Єдина інформаційно-облікова система НБУ).

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» стала переможцем аукціону по продажу активів АТ «МЕГАБАНК», а саме: права вимоги за кредитними договорами. Переможець зобов`язався здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку не пізніше кінця 18 робочого дня, з дати оформлення ЦБД протоколу електронного аукціону, підписати договір купівлі-продажу/відступлення активу(майна) протягом 20 робочих днів, з дня наступного за днем оформлення електронного протоколу аукціону. Обумовлена сума в подальшому була сплачена, згідно наданої копії платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 31.07.2024 року.

03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, згідно п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (матеріали електронної справи).

27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників.

Відповідно до Витягу до Додатку № 1 вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № 76-402-867-2-21-Г від 09.11.2021 року до відповідачки в розмірі 54948,71 грн. Таким чином, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 76-402-867-2-21-Г від 09.11.2021 року.

Позивачем зазначено, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

З довідки-розрахунку заборгованість відповідачки за вказаним договором станом на 03.09.2024 складає 54 948,71 гривень, з яких: 23022,51 грн. - заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена); 17 697,20 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена), 14229,00 грн заборгованість по сплаті комісії (в т.ч. прострочена) (матеріали електронної справи).

Суд зазначає, що в силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Оскільки відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 23022,51 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 17697,20 гривень.

Щодо нарахованої та несплаченої комісії у сумі 14229 грн 00 коп. суд зазначає таке.

У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд установив, що пунктом 2.8. Кредитного договору № 76-402-867-2-21-Г з ануїтетними платежами, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 , передбачено, що у % від суми кредиту позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі 1,80 % у місяць від суми кредиту.

На підставі матеріалів справи та з умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд не вбачає, що сплата комісійної винагороди, передбачена п. 2.8. договору, була передбачена саме за послуги, які повинен був отримувати відповідач за плату.

Водночас, договір не визначає, за які послуги з обслуговування кредитної заборгованості щомісяця відповідач має сплачувати комісійну винагороду в розмірі 1,80 % у місяць від суми кредиту.

Беручи до уваги наведені вище обставини, на підставі положень ЦК України, судової практики, суд дійшов висновку, що пункт 2.8. укладеного між сторонами договору, згідно з яким передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемним на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначено, що у разі встановлення нікчемності умови договору про сплату комісії, правильним є висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що положення п. 2.8. Кредитного договору № 76-402-867-2-21-Г з ануїтетними платежами від 09.11.2021 про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача нарахованої та несплаченої комісії у сумі 14229,00 грн слід відмовити.

Крім того, відповідно до виписки/особового рахунку ОСОБА_1 з 01.12.2021 по 01.03.2022, останньою було погашено заборгованість за комісійною винагородою згідно з угодою № № 76-402-867-2-21-Г від 09.11.2021 у розмірі 1836 грн 00 коп. (459,00 грн+459,00 грн+459,00 грн+459,00 грн).

Отже, враховуючи сплату ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1836 грн 00 коп., яка була зарахована позивачем в рахунок сплати за комісійною винагородою, з огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої та несплаченої комісії, слід зарахувати в рахунок заборгованості за відсотками та тілом кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконала свої зобов`язання, не погасила тіло кредиту, а тому відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 38883 грн 71 коп. (23022,51 грн заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) + 17697 грн 20 коп. заборгованість по сплаті відсотків 1836 грн 00 коп (сплачена сума комісії).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Ураховуючи, що позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1884 грн 01 коп. (38883,71 грн * 2662,40 грн / 54948,71 грн).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч.4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Витрати на правову допомогу у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 11 200,00 грн є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 4000,00 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на 70,76 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в пропорційному розмірі.

Тобто, підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог витрати на правничу допомогу у розмірі 2830,40 гривень (4000,00*70,76 %) На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за договором № 76-402-867-2-21-Г від 09.11.2021 року у розмірі 38883,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, - 1884 грн. 01 коп. в рахунок відшкодування судового збору та 2830 грн 40 коп. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Гончаренко