Вирок № 137391478, 11.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1487/26

Номер провадження 1-кп/950/204/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12026200590000143 від 20.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Штепівка, Лебединського району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , представниця потерпілого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з кінця березня по початок квітня 2026 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, маючи умисел на зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв частину земельної ділянки, кадастровий номер 5922989600:05:002:0143, загальною площею 2,0346 га, державної форми власності, з цільовим призначенням 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 0,0507 га, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги загального користування територіального значення С-190836, під`їзд від траси Н-07 до с. Штепівка, на території Штепівського старостинського округу Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області, яку за допомогою колісного трактора марки «МТЗ-80», державний номерний знак НОМЕР_1 розорав та засіяв ячменем, тим самим фактично незаконно використовуючи її у власних потребах.

Вказаними діями останній в період з кінця березня по початок квітня 2026 року (більш точної дати в ході слідства не встановлено) самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні, площею 0,0507 га.

Відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963», розмір шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (Цільове призначення: «для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства»; категорія земель: «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого значення»), площею 0,0507 га, яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5922989600:05:002:0143, становить 5528 гривень 37 копійок, що підтверджується листом Головного у правління Держгеокадастру у Сумській області № 107/90-26 від 28.05.2026.

За таких обставин, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг.

Згідно зі ст. 112 Земельного Кодексу України охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів, споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв`язку, земних станцій супутникового зв`язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

В ході досудового розслідування встановлено, що у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з кінця березня по початок квітня 2026 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, маючи умисел на зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв частину земельної ділянки, кадастровий номер 5922989600:05:002:0143, загальною площею 2,0346 га, державної форми власності, з цільовим призначенням 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 0,0507 га, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги загального користування територіального значення С-190836, під`їзд від траси Н-07 до с. Штепівка, на території Штепівського старостинського округу Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області, яку за допомогою колісного трактора марки «МТЗ-80», державний номерний знак НОМЕР_1 розорав та засіяв ячменем, тим самим фактично незаконно використовуючи її у власних потребах.

Вказаними діями останній в період з кінця березня по початок квітня 2026 року (більш точної дати в ході слідства не встановлено) самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні, площею 0,0507 га.

Відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963», розмір шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (Цільове призначення: «для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства»; категорія земель: «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого значення»), площею 0,0507 га, яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5922989600:05:002:0143, становить 5528 гривень 37 копійок, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 107/90-26 від 28.05.2026.

За таких обставин, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні.

Дії ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у скоєному визнав повністю та надав пояснення суду. З площею самовільно зайнятої земельної ділянки, зазначеною в обвинувальному акті, погоджується повністю.

У скоєному ОСОБА_3 , щиро розкаюється, шкода заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відшкодована в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків та інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим, іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, зважаючи на ступінь його тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та в нарко кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 , сприяв розкриттю злочину, у скоєному щиро розкаявся, суд вважає необхідним застосувати ст. 69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, у виді штрафу.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн., який підлягає сплаті на р/р UA098999980314020542000018554, ГУК Сум. обл/ Лебединська МТГ/21081100, код бюджетної класифікації 21081100, код 37970404, Казначейство України (ЕАП), адміністративні штрафи та інші санкції.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_6