Рішення № 137391196, 08.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5108/25

Провадження №2/592/144/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Алфьорова А.М., за участю секретаря Літовченко С.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-БТС 25» про стягнення заробітної плати за надурочний час роботи та компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої уточнені вимоги мотивує тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Статус-Е» (далі назва підприємства була змінена на ТОВ «С-БТС 25», працював слюсарем-сантехніком у період з 01.06.2021 р. до 12.12.2024 р. 31.12.2024 р. він поштою отримав поштове відправлення від відповідача, у якому знаходилась його трудова книжка, копія наказу від 12.12.2024 р. про звільнення його з підприємства та письмове повідомлення про суми нараховані та виплачені йому при звільненні з підприємства. Проте відповідач не виплати йому компенсацію за невикористані 16 днів основної щорічної відпустки та заробітну плату за надурочний час роботи. Просить суд: стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за надурочний час роботи за період з 01.06.2021 р. по 07.10.2024 р. у сумі 179420 грн. 42 коп. та компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки у сумі 5106 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «С-БТС 25» у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, відзив на позовну заяву не надали.

Заслухавши думку позивача, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Статус-Е» (далі назва підприємства була змінена на ТОВ «С-БТС 25», працював слюсарем-сантехніком у період з 01.06.2021 р. до 12.12.2024 р.

Наказом від 12.12.2024 р. № 66-к ТОВ «Статус-Е» ОСОБА_1 слюсаря-сантехніка звільнено 13.12.2024 р. за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 20 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи 02.02.2024 р. по день звільнення 13.12.2024 р.

Тобто, спірні правовідносини виникли внаслідок невиплати роботодавцем працівникові всіх належних сум при звільненні.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

У правовідносинах із роботодавцем працівник є менш захищеною і більш економічно слабкою стороною, тому поведінка власника або уповноваженого ним органу у таких правовідносинах повинна бути послідовною.

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статтями 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже, обов`язок по виплаті заробітної плати робітнику несе роботодавець.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19), зазначено, що системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин, з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до керівника підприємства, з метою отримання відомостей щодо відпрацьованих годин за весь час його роботи в ТОВ «Статус-Е» (ТОВ ««С-БТС 25»), а саме зі сторінками журналу в якому він ставив підпис про свій відпрацьований час за весь період роботи на підприємстві, однак відповіді від керівника підприємства та можливості ознайомитися із журналом не отримав.

Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідності до положень ст. 84 ЦПК України за клопотанням позивача ОСОБА_1 судом були неодноразово витребувані у ТОВ «С-БТС 25» докази, а саме сторінки журналу на яких розписувався ОСОБА_1 за відпрацьований час та за весь час роботи ОСОБА_1 в ТОВ «СТАТУС-Е», що підтверджується ухвалами суду від 24.10.2025 р., 24.12.2025 р., 10.02.2026 р., 20.03.2026 р.

Проте, вказані докази суду не надано, у зв`язку з чим у відповідності до положень ст. 143, 148 ЦПК України судом застосовувалися до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, за невиконання ухвал суду про витребування доказів, що підтверджується ухвалами суду від 24.11.2025 р., 10.02.2026 р., 20.03.2026 р.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18).

Відповідно до ч.1 ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Статтею 61 КЗпП України визначено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст.ст.50 і 51).

Відповідно до ст.62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст.ст. 52, 53 і 61 КЗпП України).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в ч.3 ст.62 КЗпП.

Статтею 64 КЗпП України передбачено, що надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Згідно із ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

За правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем ОСОБА_1 надано розрахунок заборгованості по заробітній платі за надурочний час роботи виходячи з періоду з 01.06.2021 р. по 07.10.2024 р. перебування у трудових відносинах з відповідачем становить 179420 грн. 42 коп.

Вказаний розрахунок є обґрунтованим виходячи з обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів та не спростований відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

З урахуванням наданих позивачем ОСОБА_1 доказів, розмір компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки становить 5106 грн., оскільки вказані позивачем розрахунки у суду не викликають сумніву та відповідачем не надано суду доказів на їх спростування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-БТС 25» про стягнення заробітної плати за надурочний час роботи та компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С-БТС 25» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробітну плату за надурочний час роботи за період з 01.06.2021 р. по 07.10.2024 р. у сумі 179420 грн. 42 коп. та компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки у сумі 5106 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С-БТС 25» (код ЄДРПОУ 41099397) на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Андрій АЛФЬОРОВ