Ухвала суду № 137390740, 12.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-з/359/51/2026

Справа № 359/5859/26

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.

при секретарі Бокей А.В.,

за участю представника заявника адвоката Малахової В.О., представника заінтересованої особи державного нотаріуса Скрипки А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника заявника адвоката Малахової В.О. до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про забезпечення доказів, якою просить суд : здійснити забезпечення доказів шляхом витребування у другої бориспільської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи №111/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70628709).

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися з позовною заявою до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з приводу визнання за нею права власності на 1/2 спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її матері - ОСОБА_2 . 10 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Другої бориспільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері, конторою заведено спадкову справу №111/2023. При цьому, другим спадкоємцем по закону є брат ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є непрацездатним, інвалідом 1 групи з дитинства, дієздатним, на момент смерті не проживав зі спадкодавцем і не подав протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 25 квітня 2024 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно в цілому, що належало її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за життя, оскільки їй достеменно було відомо, що інших заяв про прийняття спадщини нотаріусу не надходило. Однак, нотаріус відмовила ОСОБА_1 (Позивачу) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно в цілому, що належало її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25м квітня 2024 року за № 626/02-31 аргументую-чи тим, що у спадкодавця є ще спадкоємець за законом, а саме її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацездатний, інвалід ІІ групи з дитинства, який знаходиться на повному державному утриманні в Бородянському психоневрологічному інтернаті. У зв`язку з чим, на думку нотаріуса, заявниця має право лише на 1/2 частки спадкового майна. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса, третьою особою по справі був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник якого подав зустрічний позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (справа № 359/4472/24, провадження № 2/359/337/2025). За результатами судового розгляду справи № 359/4472/24 Бориспільським міськрайонним судом Київської області позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 було задоволено. Київський апеляційний суд постановою від 03 липня 2025 року скасував рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 та відмовив в цій частині. В частині задоволення вимог зустрічного позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишив рішення першої інстанції без змін. Таким чином, за рішенням суду ОСОБА_3 було надано додатковий строк терміном 3 (три) місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_1 через свого представника звернулася вже у 2026 році до нотаріуса з приводу оформлення спадщини та видачі свідоцтва про справо власності, для чого зокрема просили нотаріуса надати інформацію щодо звернення чи не звернення ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини, оскільки, наявність або відсутність заяви іншого спадкоємця, яка подана у встановленому законом порядку, у спадковій справі №111/2023 напряму впливає на спадкові права ОСОБА_1 , зокрема на розмір частки спадщини, яку вона має намір оформити. Нотаріус відмовила у наданні такої інформації, а саме надати можливість ознайомитися з матеріалами спадкової справи та надати копії відповідних документів, зокрема заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини, що є, на їхню думку неправомірним. Слід зазначити, що ОСОБА_1 підтримує зв`язок зі своїм братом ОСОБА_3 та по інформації, яка в неї є жодних заяв ОСОБА_3 до нотаріуса не подавав. Крім того, зі слів самого нотаріуса другої бориспільської державної нотаріальної контори Скрипки А.О., ніяких заяв від ОСОБА_3 вона б не приймала, оскільки «вважає ОСОБА_3 недієздатним», про що свідчить її постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 квітня 2024 року за № 626/02-31, яку вона аргументувала тим, що у спадкодавця є ще спадкоємець за законом, а саме її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацездатний, інвалід ІІ групи з дитинства, який знаходиться на повному державному утриманні в Бородянському психоневрологічному інтернаті. У зв`язку з чим, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично. Відтак ОСОБА_1 має право лише на частки спадкового майна. ОСОБА_1 вимушена знов звертатися до суду за захистом своїх прав, до подання позовної заяви звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

25 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи державного нотаріуса Скрипки А.О. надійшли письмові заперечення, в яких зазначає, що нотаріус не відмовляв ОСОБА_1 в оформленні спадщини на 1/2 частину спадкового майна, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того ОСОБА_1 та ії представнику ОСОБА_4 неодноразово пропонувалось залишити наявні у них документи необхідні для оформлення спадщини і отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину спадкового майна. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 відмовляються отримувати свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, оскільки мають намір успадкувати все майно та позбавити прав на спадщину сина спадкодавиці - ОСОБА_3 . 21 січня 2026 року ОСОБА_4 , яка діяла за дорученням та в інтересах ОСОБА_1 , під час прийому була надана консультація з питань оформлення спадкових прав ОСОБА_1 по спадковій справі № 111/2023 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . - ОСОБА_4 знову було запропоновано отримати свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спадкового майна, але вона відмовилась оскільки її метою є не оформлення спадкових прав ОСОБА_1 , а усунення від спадкування ще одного спадкоємця за законом І черги ОСОБА_3 , який відноситься до осіб особливо вразливих категорій (особа з інвалідністю з дитинства, з синдромом ОСОБА_5 , має захворювання олігофренія в ступені імбецильності), перебуває в інтернаті і не може самостійно без супроводу це право реалізувати. Питання про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса Другої бориспільської державної нотаріальної контори №626/02-31 від 25 квітня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право нас спадщину за законом на все майно в цілому), розглядалося в Бориспільському міськрайонному суді та в Київському апеляційному суді, справа № 359/4472/24. Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Другої бориспільської державної нотаріальної контори, про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса Другої бориспільської державної нотаріальної контори №626/02-31 від 25 квітня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Тому просила відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно ч. 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Представник заявника адвокат Малахова В.О. в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити. Також повідомила, що дійсно усно зверталась до нотаріуса та їй в усному порядку було повідомлено, що ОСОБА_3 подав у визначений судовим рішенням строк заяву про прийняття спадщини. Однак вона та її клієнт ОСОБА_1 мають сумніви щодо дійсності таких тверджень нотаріуса, оскільки у телефонній розмові ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_1 про те, що такого змісту заяви до нотаріальної контори не направляв.

Представник заінтересованої особи державний нотаріус Скрипка А.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, підтримала раніше подані письмові заперечення на заяву. Також вказала, що в силу нотаріальної таємниці вона не має права надавати ОСОБА_1 документи та заяви інших спадкоємців, які виявили бажання прийняти спадщину. Лише документи, які подано самою ОСОБА_1 , як спадкоємцем, нотаріус може надати на ознайомлення.

Крім того, повідомила, що як ОСОБА_1 так і її адвокату Малахова В.О. нею неодноразово роз`яснювалось право отримати свідоцтво про право на спадщину на безспірну частку, однак спадкоємець цим правом не скористалась, оскільки має намір усунути ОСОБА_3 від спадкування та хоче отримати всю спадщину одноособово.

Заслухавши учасників справи та дослідивши подану заяву про забезпечення доказів та додані документи, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Частиною 4 ст. 116 ЦПК України визначено, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Відповідно п. 4-5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати / зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення / потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між за без-печенням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

В свою чергу, заявником не наведено підстав для забезпечення доказів у розумінні вимог статей 116, 117 ЦПК України, з огляду на недоведеність необхідності їх забезпечення, а також необґрунтованість існування обставин, за яких невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або, що засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно положень ч. 5, 6 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про забезпечення доказів.

Зважаючи на вказане та керуючись вимогами ст. 75, 81, 116-118, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12 червня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.