Ухвала суду № 137390586, 15.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/831/26 Провадження № 2-о/358/67/26

УХВАЛА

(про повернення позовної заяви)

15 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усиновлення дитини,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області з заявою про усиновлення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.05.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І.

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, 15.05.2026 суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулося до суду 27.05.2026, убачається, що копію ухвали суду від 15.05.2026 про залишення позовної заяви без руху вручено ОСОБА_1 - 21.05.2026.

За таких обставин, відповідно до правил обчислення строків, визначених ЦПК України, заявник мав усунути недоліки позовної заяви до 26.05.2026 включно.

21.05.2026 на виконання ухвали суду від 15.05.2026 заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків. До заяви було долучено: квитанцію про сплату судового збору від 21.05.2026, медичну довідку (витяг з медичної картки амбулаторного хворого) від 21.05.2026; довідку форми ОК-5 від 19.05.2026 та уточнену заяву, разом із копіями доданих до неї документів.

Водночас до заяви додано довідку форми ОК-5, яка містить відомості про страховий стаж та суми доходу, з яких сплачувалися страхові внески. Разом із тим, відповідно до частини другої статті 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини додається довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи.

Надана довідка форми ОК-5 не є документом, прямо передбаченим частиною другою статті 311 ЦПК України, а тому не звільняє заявника від обов`язку подати довідку з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копію декларації про доходи.

При цьому довідка форми ОК-5 може бути врахована судом як додатковий документ, що містить відомості про трудову діяльність заявника та суми доходу, з яких сплачувалися страхові внески, однак не замінює документів, визначених частиною другою статті 311 ЦПК України.

Надана медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого) не є належним документом, що підтверджує стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, оскільки чинне законодавство (ч. 2 ст. 311 ЦПК України) вимагає надання виключно спеціалізованого медичного висновку. Так, надана довідка фіксує лише поточні записи лікаря чи історію звернень, а тому не може вважатися належним процесуальним підтвердженням комплексного стану здоров`я, фізичного та розумового розвитку дитини.

Також, на виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в уточненій заяві заявником наведено недостовірні відомості про наявність електронних кабінетів у вказаних юридичних осіб, які є заінтересованими особами: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Оскільки Служба у справах дітей та Відділ ДРАЦС є юридичними особами (органами влади), для яких закон встановлює імперативний обов`язок мати таку реєстрацію, вони мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС.

Натомість, заявником зазначено не актуальні відомості про учасників справи.

Окрім того, як убачається з матеріалів, наданих заявником на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху (усунення недоліків), додані до уточненої заяви про усиновлення копії документів не завірені належним чином, оскільки на таких не зазначено «Згідно з оригіналом» та дату засвідчення копії, відсутній особистий підпис особи, яка засвідчує копію, та її ініціали і прізвище.

Разом з тим, ч. 2 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами четвертою - шостою статті 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Порядок засвідчення копій документів унормований Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, відповідно до пункту 8 статті 10 яких копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Також, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Так, подання до суду зазначеної заяви про усунення недоліків із долученими додатками не є належним способом усунення недоліків, визначених судом, а надані докази не в повній мірі підтверджують виконання вимог ч.1 ст.177 ЦПК України.

Таким чином, станом на 15.06.2026, з урахуванням достатнього строку, наданого судом, недоліки позовної заяви, на які було вказано в ухвалі про залишення її без руху, не усунуто, ухвалу суду не виконано, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України.

Заявнику було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та буде повернена. Суд також враховує, що з клопотанням про продовження процесуального строку, встановленого судом, заявник не звертався.

Суддя вважає недоліки заяви суттєвими і за їх наявності справа не може бути розглянута з дотриманням принципів всебічності, повноти і неупередженості.

Суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням, оскільки воно за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Такі обмеження є допустимими, якщо вони переслідують легітимну мету та є пропорційними (рішення у справі «Мушта проти України», п. 37, від 18.11.2010; «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 33, від 21.12.2010). У цьому контексті встановлені судом недоліки позовної заяви не становлять прояву надмірного формалізму, а спрямовані на впорядкування процесу та забезпечення справедливого розгляду справи.

Заявником вимог ухвали суду не виконано, оскільки вказані докази суду не надано, а недоліки залишилися неусунутими, що є підставою для повернення заяви відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, що мають бути до неї додані, ЦПК України покладає на суд обов`язок перевіряти їх дотримання та прийнятність заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Така ухвала може бути оскаржена, а копія позовної заяви залишається в суді.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України передбачено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З огляду на викладене та враховуючи, що зазначені в ухвалі недоліки заявником не усунуті, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною та повернути заявнику. При цьому таке обмеження права на доступ до суду переслідує легітимну мету дотримання норм процесуального закону і є пропорційним, оскільки не позбавляє заявника можливості повторного звернення після усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усиновлення дитини - вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію заяви з додатками залишити в матеріалах справи.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. І. Буравова