Рішення № 137390412, 15.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/610/26

Провадження № 2/354/492/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в сумі 57 300,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту № 09540-06/2023, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 6 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Вказує, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідачка не виконав належним чином умов кредитного договору.

16.11.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 16112023, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09540-06/2023 від 07.06.2023.

Станом на дату подання позову загальна заборгованість відповідачки становить 57 300,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6 000,00 грн та заборгованість за процентами 51 300,00 грн.

Додатково вказує, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором, що становить 57 300,00 гривень та понесені судові витрати.

20.05.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому вона просила відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. У разі часткового задоволення обмежити суму стягнення сумою 18 000,00 грн. Також просить відмовити у стягненні 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Поданий відзив мотивує тим, що грубо порушено Закон України «Про споживче кредитування», оскільки максимальна сума нарахувань за законом: 6 000 (тіло) + 12 000 (макс. відсотки) = 18 000,00 грн. Позивач вимагає 57 300,00 грн, що у 3,1 рази перевищує встановлений законом ліміт. Вимоги понад 18 000 грн є незаконними.

Також вказує, що згідно з Реєстром поштових відправлень № 2282, адвокат Усенко М.І. подав 71 аналогічний позов в один день. Робота над типовим шаблоном не потребує таких витрат часу та зусиль. Вважає витрати на правничу допомогу неспівмірними.

Розрахунок Позивача свідчить про нарахування відсотків уже після відступлення права вимоги. Вважає, що новий кредитор не має права нараховувати відсотки за ставками, передбаченими для первісного кредитора, оскільки між нею та Позивачем не було укладено жодного договору про надання фінансових послуг. Таким чином, будь-які нарахування понад суму, що існувала на дату 16.11.2023 (дата продажу боргу), є незаконними.

Згідно з законом, боржник має бути письмово повідомлений про заміну кредитора. У матеріалах справи відсутні описи вкладення не було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості, Позивач долучив до позову лише копії претензій/листів, проте вони не є доказами їх відправлення на мою адресу.

Судом 04.06.2026 отримано додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких вказує, що Позивач не мав права нараховувати відсотки згідно з умовами самого Договору факторингу, оскільки до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не перейшло право здійснювати нові нарахування відсотків після моменту купівлі боргу. Також просить врахувати обставини та висновки суду за подібним позовом, а саме: нарахування новим кредитором відсотків за користування кредитними коштами після відчуження права вимоги первісним кредитором за умов неповідомлення боржника (надсилання листів на невірну адресу та не надано жодного підтвердження що листи дійсно направлялися) задоволенню не підлягають. Штучне нарахування відсотків, які в рази перевищують тіло кредиту поза межами строку дії договору, на думку відповідачки є неправомірним, кабальним та грубо порушує засади добросовісності, розумності та справедливості.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Згідно з відповіддю № 2673307 з Єдиного державного демографічного реєстру від 30.04.2026 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на яку судом направлялася кореспонденція.

Ухвалою судді від 30.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачці у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, що становить банківську таємницю.

27.05.2026 на виконання ухвали суду від 30.04.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду витребувану інформацію, а саме лист № 20.1.0.0.0/7- 260506/131423-БТ від 12.05.2026.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, в поданому відзиві просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що згідно заявки-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» від 07.06.2023 відповідачка надала свої персональні дані позивачу для укладення договору (а.с. 16 на звороті - 18).

07.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W8786 укладено договір про надання фінансового кредиту № 09540-06/2023, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надає позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 6 000,00 грн (а.с. 6 на звороті, 8-18).

Кредит надається строком на 360 днів. Дата погашення кредиту 31.05.2024 (п. 1.2. Договору). Процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту (п. 1.4.1. Договору). Клієнт зобов`язаний сплачувати проценти кожні 18 днів (п. 1.5. Договору).

Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-74ХХ-ХХХХ-9326 (п. 1.6. Договору).

Видача ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 07.06.2023 коштів в сумі 6 000,00 грн на картку відповідачки № 5168-74ХХ-ХХХХ-9326 підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3466_250630125344 від 30.06.2025 (а.с. 19 на звороті) та листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 20.1.0.0.0/7- 260506/131423-БТ від 12.05.2026 про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 та на яку 07.06.2023 зараховано кошти в розмірі 6 000,00 грн (а.с. 65).

Згідно з розрахунком заборгованості наданого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором № 09540-06/2023 від 07.06.2023 за відповідачкою станом на 16.11.2023 обліковується заборгованість в сумі 27 750,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 21 750,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 20-21).

16.11.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 16112023, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 09540-06/2023 від 07.06.2023 на загальну суму заборгованості 27 750,00 грн, що підтверджується договором факторингу № 16112023 від 16.11.2023 (а.с. 24 на звороті - 29), витягом з реєстру боржників до цього договору (а.с. 30), актом приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників (а.с. 30 на звороті), платіжною інструкцією № 73359 від 16.11.2023 про оплату за відступлення права вимоги (а.с. 31).

Після отримання права вимоги позивач здійснив донарахування процентів за період із 17.11.2023 до 31.05.2024, що в межах строку кредитування, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості склала 57 300,00 грн, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6 000,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 51 300,00 грн, про що свідчить відповідний розрахунок (а.с. 22-24).

З метою досудового врегулювання спору між сторонами ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 10.04.2026 звернулось з досудовою вимогою № 23116507 до ОСОБА_1 про негайну сплату заборгованості в сумі 57 300,00 грн (а.с. 31 на звороті), однак відповідачка борг не оплатила.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Внаслідок непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов?язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність порушення відповідачкою права позивача щодо повернення кредитних коштів, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 09540-06/2023 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W8786, на виконання якого на рахунок відповідачки ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» було перераховано грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи відступлення ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 09540-06/2023 від 07.06.2023 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» згідно договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023, суд вважає, що не повернувши до цього часу отримані в кредит кошти, відповідачкою порушено право позивача.

Суд враховує також, що договір про споживчий кредит, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, та договір відступлення права вимоги, у встановленому порядку недійсними не визнані, відтак, оскільки згідно норм ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів, суд вважає, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.

При цьому суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів ? 2,5%; протягом наступних 120 днів ? 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Договір про надання фінансового кредиту № 09540-06/2023 між сторонами укладено 07.06.2023. З наданого позивачем відомостей про щоденні нарахування та погашення та розрахунком заборгованості встановлено, що проценти за весь період користування кредитом (з 07.06.2023 по 31.05.2024) нараховувались за процентною ставкою 2,5%, тобто з 23.04.2024 у розмірах більших, ніж встановлені законом.

Згідно з наданими розрахунками заборгованості, за період з 07.06.2023 по 22.04.2024 проценти за користування кредитом нараховувались за процентною ставкою 2,5%, що становить 45 450,00 та не суперечить вимогам закону.

Враховуючи встановлені п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимальних розмірів денної процентної ставки, розмір відсотків за кредитним договором за період з 23.04.2024 по 31.05.2024 становить 3 510,00 грн (6 000,00 грн тіло кредиту х 1,5% розмір процентної ставки х 39 кількість днів у періоді).

Загальний розмір відсотків за вказаний період становить 48 960,00 грн, що є меншим ніж просить стягнути позивач у позовній заяві, тобто 51 300,00 грн. Тому в даному випадку підлягають застосуванню норми п. 17 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо відсутності належного та допустимого доказу перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідачки, суд звертає увагу на те, що кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відміну від договору позики він є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України).

Крім того, видача коштів в сумі 6 000,00 грн на картку відповідачки № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3466_250630125344 від 30.06.2025 та листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 20.1.0.0.0/7- 260506/131423-БТ від 12.05.2026, які містяться в матеріалах справи.

Також судом також враховано, що згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором № 09540-06/2023 від 07.06.2023 відповідачка 23.06.2023 здійснила сплату нарахованих відсотків в сумі 1 350,00 грн, що нею не заперечується. Такі дії відповідачки суд розцінює, як конклюдентні щодо визнання договору, а вимоги позивача щодо сплати боргу за договором про надання фінансового кредиту правомірними.

Щодо неповідомлення відповідачки про відступлення права вимоги, то суд вважає, що таке неповідомлення боржника про заміну кредитора, не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Відтак саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається ОСОБА_1 , не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 09540-06/2023 від 07.06.2023 в розмірі 57 300,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 000,00 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 48 960,00 гривень. В решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу в сумі 8 000,00 грн, які є видом судових витрат.

Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що

сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На обґрунтування розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025; копію акта № 558 наданих послуг від 10.04.2026; копію детального опису наданих послуг від 10.04.2026 (а.с. 34-35).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу позивачем у сумі 8 000,00 грн в такій справі, є завищеним та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Беручи до уваги клопотання відповідачки, складність справи, обсяг виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг), значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за належне визначити витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 23511 від 10.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (а.с. 6).

За правилами з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому пропорційно до задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 09540-06/2023 від 07.06.2023 в сумі 57 300,00 (п`ятдесят сім тисяч триста) гривень.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3000,00 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. № 1, корпус 28, м. Львів, 79029.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК