Рішення № 137390378, 01.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року справа № 580/3072/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О. А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо безпідставного припинення виплати пенсії по інвалідності та бездіяльність щодо не відновлення виплат;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відновити виплату пенсії по інвалідності за Законом № 1058 та здійснювати виплату щомісячно до настання законних підстав для припинення;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату заборгованості по пенсії за період з вересня 2025 по березень 2026 року включно з урахуванням індексацій та підвищень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.03.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) безтерміново (довідка серії 12 ААА № 881032). На цій підставі з 23.03.2018 йому призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом № 1058-IV. 16.05.2023 позивачу додатково встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, строком до 01.06.2024. У зв`язку з цим, з 14.09.2023 позивача за його заявою було переведено на більшу за розміром пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. 19.09.2025 МСЕК прийняла рішення не продовжувати «військову» інвалідність. На цій підставі відповідач з вересня 2025 року повністю припинив виплату пенсії позивачу, ігноруючи наявність у нього чинної та безстрокової ІІ групи інвалідності від 2018 року. Тому, позивач вважає повне припинення виплати пенсії незаконним, оскільки закінчення терміну дії «тимчасової» військової інвалідності не скасовує його право на відновлення виплат раніше призначеної пенсії за Законом № 1058 на підставі безстрокової інвалідності.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

15.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що з березня 2018 року позивач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи загальне захворювання, безтерміново, відповідно до Закону № 1058-IV. У вересні 2023 року за власною заявою позивача було переведено на інший вид виплат пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби відповідно до Закону № 2262-XII, яка була встановлена МСЕК тимчасово, на строк з 12.05.2023 до 01.06.2024. На підставі пп. 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та Указу Президента № 740/2024 відповідач правомірно продовжив виплату цієї «військової» пенсії понад визначений МСЕК строк до 08.08.2025 включно. Подальші підстави для автоматичного продовження виплат відсутні, оскільки позивач не належить до переліку осіб, визначених Постановою КМУ № 1338. Під час повторного огляду 19.09.2025 експертна комісія провела повну медико-соціальну експертизу стану здоров`я позивача та прийняла рішення не продовжувати йому інвалідність ІІ групи в цілому. Оскільки висновок МСЕК складається на дату проведення огляду і відображає поточний стан стійкого обмеження життєдіяльності, це рішення фактично констатувало відсутність у позивача підстав для статусу особи з інвалідністю на теперішній час. Законодавство не передбачає скасування чи ігнорування останнього висновку МСЕК на користь попередніх довідок. Оскільки за результатами огляду від 19.09.2025 позивачу не встановлено жодної групи інвалідності, вважає, що законні підстави для виплати йому будь-якого виду пенсії по інвалідності відсутні, а позовні вимоги є безпідставними.

20.04.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти викладених у відзиві обставин та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на аналогічні доводи, викладені в позовній заяві.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 26.03.2018 серії 12 ААА № 881032 позивачу з 23.03.2018 встановлено інвалідність 2 групи внаслідок загального захворювання, безтерміново.

Із 23.03.2018 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 16.05.2023 серії 12 ААГ № 054305 позивачу встановлено інвалідність 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, з 12.05.2023 до 01.06.2024.

На підставі заяви від 14.09.2023 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

19.09.2025 експертна комісія прийняла рішення не продовжувати інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

З вересня 2025 року відповідач припинив виплату позивачу пенсії по інвалідності.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.09.2025 щодо перерахунку пенсії.

Відповідач листом від 29.10.2025 № 11741-11428/Б-02/8-2300/25 повідомив позивача, що Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Враховуючи положення підпункту 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» особам з інвалідністю виплата пенсії продовжується по 08.08.2025. Оскільки до переліку осіб, визначених Постановою № 1338 позивач не належить, підстави для продовження виплати позивачу пенсії по інвалідності відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ст. 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Відповідно до ст. 26 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико- соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.

Як встановив суд, згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 26.03.2018 серії 12 ААА № 881032 позивачу з 23.03.2018 встановлено інвалідність 2 групи внаслідок загального захворювання безтерміново.

Із 23.03.2018 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 16.05.2023 серії 12 ААГ № 054305 позивачу встановлено інвалідність 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, з 12.05.2023. Інвалідність встановлено до 01.06.2024.

На підставі заяви від 14.09.2023 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Чергового перегляд відбувся 19.09.2025 та експертна комісія прийняла рішення не продовжувати інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

З вересня 2025 року відповідач припинив виплату позивачу пенсії. Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з вересня 2025 року відповідач, із посиланням на положення пункту 3 постанови КМУ №1338, зазначив про відсутність у ГУ ПФУ в Черкаській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо продовження строку інвалідності.

Оцінюючи дії відповідача в спірних правовідносинах, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена з 12.05.2023, тобто до набрання чинності Постановою №1338 (26.11.2024), та строк чергового повторного огляду припав на період воєнного стану на території України (вересень 2025 року), у зв`язку з чим позивачу продовжувалася виплата пенсії до 08.08.2025.

Як було зазначено вище, інвалідність позивача на результатами чергового перегляду 19.09.2025 не була продовжена, у зв`язку з чим пенсійні виплати були припинені.

Разом з тим, суд врахував, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 881032 від 26.03.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання безтерміново.

На підставі довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 881032 від 26.03.2018 позивачу з 23.03.2018 було призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує, що зазначене рішення МСЕК про безстроковість групи інвалідності є чинним, ніким не скасовувалось, а отже, право позивача на соціальний захист за цим законом є постійним та гарантованим державою.

У вересні 2023 року позивач лише скористався своїм законним правом, передбаченим ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV, та тимчасово перейшов на інший, більш вигідний за розміром вид виплати, а саме пенсію по інвалідності внаслідок військової служби за Законом № 2262-XII. Такий перехід є зміною виду виплати, а не відмовою чи анулюванням первинного статусу особи з інвалідністю загального захворювання. Закінчення терміну дії «тимчасової військової» інвалідності за результатами огляду від 19.09.2025 припиняє право виключно на отримання «військової» пенсії, але автоматично відновлює право на отримання раніше призначеної безстрокової пенсії.

Доводи Головного управління про те, що МСЕК 19.09.2025 не продовжила інвалідність в цілому суд вважає безпідставними. Таку, об`єктом дослідження МСЕК у вересні 2025 року був виключно повторний огляд щодо інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби (довідка серії 12 ААГ № 054305). Експертна комісія не переглядала, не скасовувала і не мала законних повноважень скасувати в межах цього огляду іншу, раніше встановлену безстрокову ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням від 2018 року, оскільки дві різні причини інвалідності є самостійними юридичними фактами.

Згідно зі статтями 44 та 45 Закону № 1058-IV у разі припинення підстав для виплати одного виду пенсії, орган Пенсійного фонду зобов`язаний забезпечити безперервність соціального захисту громадянина та перевести його назад на раніше призначену пенсію, право на яку підтверджено безстроковими документами. Повне позбавлення позивача засобів до існування за наявності чинного рішення МСЕК від 2018 року прямо порушує ст. 46 Конституції України.

Таким чином, припинення дії тимчасової «військової» інвалідності не позбавляє позивача статусу особи з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання), який був наданий йому безтерміново у 2018 році.

Оскільки, відповідач був зобов`язаний з вересня 2025 року автоматично поновити виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності за Законом № 1058-IV, повне припинення будь-яких виплат суд вважає протиправною бездіяльністю, а тому пенсійні виплати позивача підлягають безумовному поновленню з моменту їх зупинення.

За встановлених обставин, дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з 01.09.2025 є протиправними.

Суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо поновлення з 01.09.2025 виплати пенсії по інвалідності позивачу та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити нарахування та виплату позивачу з 01.09.2025 пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю ІІ групи відповідно до Закону № 1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо передчасності позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату заборгованості по пенсії з урахуванням індексацій та підвищень суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, які вже були порушені на момент звернення до суду відповідно до ст. 5 КАС України.

Вимога про виплату заборгованості з урахуванням індексацій та підвищень є похідною від визнання бездіяльності Головного управління протиправною. Позивач не надав доказів того, що відповідач після перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду відмовить у нарахуванні заборгованості чи індексації саме за вказаний період. Суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу ПФУ.

Тому суд вважає позовні вимоги у цій частині передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо поновлення з 01.09.2025 виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.09.2025 пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ