Ухвала суду № 137390330, 08.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/1483/26

Провадження № 1-кп/348/265/26

08 червня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання у кримінальному провадженні № 12025090000000693

щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Пнів, Надвірнянського району Івано-Франківської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 .

Суд встановив:

28.05.2026 прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави. В обгрунтування клопотання наведено таке. 13.12.2025 близько 21.30 год. ОСОБА_3 прибув до господарства свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 та приніс спиртні напої, які вони разом почали вживати. 14 грудня 2025 року приблизно о 02.30 год. під час розпивання спиртних напоїв у будинку потерпілого, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, умисно наніс удари руками та ногами в ділянку голови ОСОБА_6 та спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозково-лицевої травми, набряку та стиснення головного мозку, перелому кісток основи та лицевого черепа, крововиливи під м`яку мозкову оболонку, що спричинили смерть потерпілого. 14 грудня 2025 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 15 грудня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 підтверджується: протоколами: огляду місця події від 14.12.2025, огляду трупа, затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, допиту підозрюваного ОСОБА_3 та слідчого експерименту з участю останнього, допиту свідка ОСОБА_7 , висновком судово-медичної експертизи та сукупністю інших матеріалів кримінального провадження. 16 грудня 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 11.02.2026. 9 лютого 2026 року слідчими суддями Івано-Франківського міського суду строк досудового розслідування продовжено до 4 місяців, до 15.04.2026, а також ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 09.04.2026. 6 квітня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, до 15.06.2026, а також ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 04.06.2026. 26 травня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду строк дії запобіжного заходу ОСОБА_3 тримання під вартою продовжено в межах строку досудового розслідування, до 15.06.2026. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на даний час наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: - переховуватись від органу досудового розслідування та суду; - незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_3 може переховуватись від органу розслідування та суду, оскільки навіть при визнанні ним вини у вчиненні інкримінованого злочину, він усвідомлює можливість призначення йому судом покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Також ОСОБА_3 відомі анкетні дані потерпілої та осіб, які допитані як свідки та зміст наданих ними на досудовому розслідуванні показань, що дає підстави вважати про його можливість впливу на них з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин і перешкоджати таким чином кримінальному провадженню та прийняттю в ньому законного судового рішення. У випадку застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в силу боязні суворої кари він може не з`являтися до органу розслідування, прокурора, слідчого судді та суду і у такий спосіб також перешкоджати кримінальному провадженню. Крім цього, ОСОБА_3 раніше двічі, у 2022 та 2024 роках притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, до затримання не був працевлаштований та не мав джерела законних доходів, зловживав алкогольними напоями, а тому з високою долею вірогідності існує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, запобігти зазначеним вище ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо. Також прокурор зазначив, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також запобігти заявленим ризикам. Просив не визначати розмір застави як альтернативного забобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо задоволення клопотанння.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Під час розгляду клопотання сторони кримінального провадження не оспорювали наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Прокурор обгрунтовує клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на момент розгляду клопотання не зменшилися та не перестали існувати.

Що стосується ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суддя вважає за доцільне вказати, що ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Незважаючи на це сторона обвинувачення обгрунтовує вказаний ризик виключно неминучістю покарання у виді позбавлення волі. Зважаючи на наведене, суддя вважає недоведеним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Відомостей про спроби обвинуваченого втекти чи переховуватися від органу досудового розслідування сторона обвинувачення не надала.

Що стосується ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суддя вважає такий необгрунтованим, оскільки незаконний вплив на свідків є недоведеним. Так, у ході розгляду клопотання прокурор не зміг пояснити суду ким саме є свідки і які у них були стосунки з обвинуваченим, що дають підстави обгрунтовано припустити спроби незаконного впливу на них, також не надано будь-яких доказів в підтвердження спроб залякування, погроз чи інших дій з боку обвинуваченого щодо вказаних свідків. Потерпілою визнано найближчу родичку загиблого, вона не було свідком події. Також суд зауважує, що свідки вже були допитану у ході досудового розслідування і попереджені про кримінальну відповідальність, тому навіть якщо припустити, що до допиту вказаних свідків такий ризик існував, то станом на час судового розгляду він суттєво зменшився, оскільки зміна показань буде підставою для притягнення зазначених свідків до кримінальної відповідальності.

Що стосується ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суддя вважає такий необгрунтованим, оскільки поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення та у ході здійснення досудового розслідування не була спрямована на ухилення від виконання процесуальних обов`язків чи приховування слідів вчинення кримінального правопорушення.

Так, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшився і не перестав існувати. Обвинувачений перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме з огляду на свій темперамент обвинувачений схильний до вчинення дій, що можуть мати ознаки кримінального правопорушення проти здоров`я особи, суперечки вирішує бійкою.

Відповідно до ст.199 КПК України у ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор повинен довести, що заявлені ризики після обрання запобіжного заходу не зменшилися та не перестали існувати, а також те що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини вчинення злочину, репутацію обвинуваченого, відомості про його особу, а також наявність ризику визначених п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які суд вважає доведеним та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а тому продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному випадку є виправданим.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави, зважаючи не те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий, внаслідок якого настала смерть потерпілого.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 199, 315КПК України, суд,

постановив:

клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 06.08.2026 у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)" без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1