Ухвала суду № 137390311, 15.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 червня 2026 року Справа № 580/5324/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/5324/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького 36, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, Код ЄДРПОУ 25212542) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

21.05.2026 вх.№27394/26 позивач у позовній заяві просить:

- визнати дії Черкаської міської ради щодо припинення дії Договору оренди земельної ділянки від 08.10.2002 незаконними;

- скасувати рішення Черкаської міської ради від 30.06.2011 № 2-272.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

26.05.2026 суд залишив адміністративний позов без руху для усунення недоліків.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

12.06.2026 вх.№31580/26 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, просив поновити строки звернення до суду, проте обгрунтованого клопотання не надав щодо поважності причин пропуску строку і не обгрунтування обраного способу захисту щодо якого саме акта, не надаши доказ та/або покликання на оприлюднення рішення Черкаської міської ради від 30.06.2011 № 2-272.

Верховний Суд у справі №2а/0470/4250/11 79388084 зазначає: процесуальним законодавством не визначений перелік причин, що є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За таких обставин немає підстав для поновлення строку звернення до суду.

05.06.2026 вх. №30389/26 до суду надійшла заява від представника Відповідача про зловживання процесуальними првами Позивачем шляхом повернення матеріалів позовної заяви з додатками Позивачеві, позаяк ухвалою від 06.05.2026 у справі №580/4553/26 позивачем були заявлені аналогічні вимоги та вирішив позовна заява ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправими дії та зобов`язати вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернута особі, яка її подала, позаяк суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Черкаську міську раду повернути Позивачу у користування земельну ділянку площею 6260 кв.м. господарських дворів під будинок пасічника та омшаник для ведення пасічного господарства по вулиці Пацаєва 53 свідчать про приватноправовий, а не публічно-правовий характер відповідних спірних правовідносин.

Суд перевірив, що ЄДРСР 136369801 у справі № 580/4553/26 позивач просив: визнати дії, Черкаської міської ради щодо припинення дії Договору оренди земельної ділянки від 08 жовтня 2002 року незаконними; скасувати Рішення Черкаської міської ради № 2-272 від 30 червня 2011 року та зобов`язати Черкаську міську раду повернути Позивачу у користування земельну ділянку площею 6260 кв.м. господарських дворів під будинок пасічника та омшаник для ведення пасічного господарства по АДРЕСА_1 . Під час звернення до суду позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, при цьому підстави для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні. Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

ВПВС у справі № 9901/34/19 зазначив: частиною четвертою статті 169 КАС України не встановлено такої підстави для повернення позовної заяви, як зловживання процесуальними правами. Водночас за правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Верховний Суд у справі №766/20776/17 ЄДРСР 99521550, оцінюючи висновки суду апеляційної інстанції (п.23 - під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду; п.24 - механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні схожі на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, що вигідні особі, все ж таки можуть існувати; п.25 - ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу) зазначив: наведений у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.45 КАС України), тому суд доходить висновку про зловживання позивачем процесуальними правами.

Керуючись ст.2, 169, 241-243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами позивачем як ініціатором адміністративного позову у справі №580/5324/26.

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернути Позивачеві разом із доданими матеріалами.

Роз`яснити Позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Копію ухвали та матеріали адміністративного позову направити Позивачеві.

Ухвала складена, підписана 15.06.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА