Ухвала суду № 137390166, 09.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6096/23

Провадження № 1-кп/345/264/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченої ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження №12023091170000618 про обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2, ч.3, ч.4 ст. 190 КК України (у редакції Закону до 13.07.2023),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.03.2026 скасовано вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.12.2025 стосовно ОСОБА_12 із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Обвинуваченій ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів, а саме до 29.05.2026 включно.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №345/6096/23 між суддями від 15.05.2026 головуючим суддею визначено ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.05.2026 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 у вчиненні вищенаведених кримінальних правопорушень прийнято до провадження нового складу суду, підготовче судове засідання призначено на 11:00 год. 09.06.2026.

В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували щодо необхідності призначення відповідного кримінального провадження до розгляду у відкритому судовому засідання на підставі обвинувального акта, який відповідає вимогам ст.291 КПК України. Підстав для ухвалення судом рішень, визначених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 , зазначивши помилково у тексті клопотання про обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату відповідного процесуального документа 09.05.2026, просив застосувати до обвинуваченої відповідний запобіжний захід.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_12 триває. Лише цього факту достатньо для висловлення побоювань, що перебуваючи на волі обвинувачена особа у вчиненні особливо тяжкого злочину може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення можливого покарання. Обвинувачена може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки нею вже вчинено декілька таких правопорушень. Прокурор стверджує, що інтереси суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості, вимагають продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою, хоча до суду подано ним клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої.

Вирішуючи зазначене клопотання суд констатує, що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.04.2026 в межах того самого кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 та 4 ст.190 КК України (у редакції Закону до 13.07.2023) задоволено клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу. Обвинуваченій ОСОБА_12 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання із покладенням на обвинувачену на підставі ч.5 ст.194 КПК України строком до 28.06.2026 включно обов`язків, що передбачають прибуття до суду за першою вимогою та повідомлення суду про зміну свого місця проживання чи роботи. Обвинувачену також звільнено з-під варти негайно в залі судового засідання. У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої відмовлено. Ухвала суду набрала законної сили.

Таким чином, судом установлено, що на момент звернення 09.06.2026 прокурора з клопотанням про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє раніше обраний судом безстроковий запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, визначений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.04.2026, а також чинні процесуальні обов`язки, покладені на обвинувачену вищенаведеною ухвалою суду.

При цьому суд виходить із того, що чинний запобіжний захід стосовно обвинуваченої не скасований чи змінений у встановленому КПК України порядку, а матеріали клопотання не містять відомостей про порушення обвинуваченою покладених на неї судом процесуальних обов`язків або про невиконання умов застосованого запобіжного заходу.

Водночас сторона обвинувачення звернулася до суду з новим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не з клопотанням про зміну раніше обраного запобіжного заходу, що не відповідає вимогам статті 200 КПК України, якою передбачено спеціальний порядок зміни, скасування запобіжного заходу або покладення додаткових обов`язків.

Відтак, суд не наділений повноваженнями повторно вирішувати питання про застосування запобіжного заходу за відсутності рішення про скасування або зміну чинного запобіжного заходу, оскільки це призвело б до фактичного подвійного застосування запобіжних заходів щодо однієї особи в межах одного кримінального провадження, що суперечить засадам кримінального процесу та принципу правової визначеності.

Фактично сторона обвинувачення у поданому клопотанні посилається на ті самі обставини та ризики, які вже були предметом оцінки суду під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не доводячи виникнення будь-яких нових обставин, передбачених статтею 200 КПК України, які б обґрунтовували необхідність скасування або зміни чинного запобіжного заходу.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, або що обвинувачена ухилялася від виконання покладених на неї обов`язків.

Очевидно, що тяжкість інкримінованих злочинів та суворість можливого покарання самі по собі не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для застосування чи зміни запобіжного заходу, без доведення наявності конкретних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та їх реальності.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, абстрактні посилання виключно на тяжкість обвинувачення не відповідають вимогам необхідності та пропорційності втручання у право особи на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

За наведених обставин суд доходить до висновку, що подане клопотання прокурором ОСОБА_3 є процесуально необґрунтованим, поданим з порушенням визначеного КПК України порядку, тому в його задоволенні необхідно відмовити.

У підготовчому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 та ОСОБА_15 подали ідентичні за своїм змістом клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою. У разі відмови суду просили застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді цілодобового або нічного домашнього арешту із забороною залишення обвинуваченою без дозволу суду м. Івано-Франківська, з`явлення обвинуваченої до суду на першу вимогу та здачею паспортів для виїзду закордон.

Прокурор та присутні в судовому засіданні потерпілі, представники потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтримали подані клопотання.

При вирішенні зазначених клопотань суд керується тим, що відповідно до приписів ч.1, 2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Таким самим правом подавати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.1 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання наділений підозрюваний, обвинувачений (залежно від стадії процесу), до якого застосовано запобіжний захід, їх захисник, про що прямо зазначено в ч.1 ст. 201 КПК України.

Оскільки потерпілі і (або) їхні представники не наділені правом ініціювати перед судом зміну чинного запобіжного заходу, застосованого відносно обвинуваченого, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання, підстав для розгляду судом клопотань потерпілих у цьому кримінальному проведенні немає, що покладає на суд обов`язок повернути відповідні клопотання без розгляду.

В межах підготовчого провадження захисником обвинуваченої, адвокатом ОСОБА_10 подано клопотання про витребування від Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі та Калуського ВДВС в Калуському районі Івано-Франківської області доказів, а саме матеріалів виконавчих проваджень за період з 2018 до 2026 року, за якими здійснюється примусове виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ОСОБА_12 на користь певної частини потерпілих у цьому кримінальному провадженні. Крім того, захисник клопотала про витребування від уповноважених державних органів копій щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, що подані у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_15 за 2017-2025 роки, зобов`язання вказаних осіб надати суду документи, що підтверджують джерела походження їхніх доходів за вищенаведений період, відкритих рахунків в банківських установах та руху коштів за цими рахунками.

Обвинувачена ОСОБА_12 та її захисник ОСОБА_11 підтримали клопотання про витребування доказів та зобов`язання надати розрахунки і документи про джерела походження коштів, покликаючись на те, що завданням підготовчого провадження згідно з вимогами ч.2 ст.315 КПК України є в тому числі розгляд клопотань учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Прокурор, потерпілі та їх представники повністю заперечили заявлені клопотання захисника.

Суд вважає, що у задоволенні цих клопотань необхідно відмовити, адже маючи статус боржника у виконавчих провадження (або зведеному провадженні) ніщо не перешкоджає обвинуваченій ОСОБА_12 або її представнику згідно з вимогами ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII в будь-який час ознайомитися з всіма матеріалами цих проваджень, отримати необхідні копії документів, актів опису, винесених постанов державних виконавців тощо. Клопотання захисника про необхідність витребування судом копій щорічних декларацій із зобов`язаннями окремих потерпілих надати документи про законність походження їхніх доходів за певний період суд вважає передчасним і необґрунтованим, тому в його задоволенні необхідно також відмовити.

При цьому клопотання захисника ОСОБА_11 про виклик з метою допиту в судове засідання як свідків сторони захисту ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи клопотання про витребування від банку-емітента інформації щодо випуску платіжної картки на ім`я ОСОБА_15 , а також зарахування за відповідною карткою грошових коштів в період 2019-2021 років, платником яких вказана обвинувачена, захисник ОСОБА_11 зазначив, що обвинувачена систематично повертала позичені грошові кошти потерпілому ОСОБА_15 , здійснюючи перекази певних сум через платіжні термінали. Зазначене створює перешкоди в зборі нею самостійно необхідної доказової інформації, а дані щодо руху грошових коштів за карткою іншої особи є банківською таємницею.

Прокурор та потерпілі заперечували проти відповідного клопотання захисника, не вдаючи в зміст своїх заперечень.

Обвинувачена та її захисник ОСОБА_10 просили задоволити клопотання іншого захисника.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, а також вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 цього Кодексу).

Заслухавши пояснення учасників судового провадження та враховуючи зазначені вище положення КПК України, суд вважає, що заявлені клопотання захисником про виклик осіб в судове засідання для їх допиту як свідків сторони захисту, а також витребування інформації, яка становить банківську таємницю, проте має безпосереднє відношення до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, необхідно задовольнити.

Керуючись 314, 315, 369, 372, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_12 .

Клопотання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу обвинуваченній ОСОБА_12 повернути без розгляду.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про витребування доказів із Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі та Калуського ВДВС в Калуському районі Івано-Франківської області та зобов`язання надати розрахунки погашення заборгованості ОСОБА_12 .

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про витребування щорічних декларацій потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_6 за 2017-2025 роки, інформації про доходи зазначених осіб за відповідний період, інформації щодо відкритих рахунків та руху коштів за вказаними рахунками, а також забов`язання потерпілих надати документи, які підтверджують джерела походження коштів.

Клопотання захисника ОСОБА_11 про витребування документів задовольнити.

Витребувати від АТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 01011, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 30, ЄДРПОУ 14360570) інформацію,

- чи була емітована на ім`я ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка № НОМЕР_2 ;

- документально підтверджену інформацію у вигляді банківських виписок (платіжних доручень, інструкцій) щодо зарахування грошових коштів ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2019 до 31.12.2021, платником яких зазначена ОСОБА_20 або ОСОБА_12 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Клопотання захисника ОСОБА_11 про виклик в судове засідання для допиту як свідків фізичних осіб ОСОБА_18 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_19 ( АДРЕСА_2 ) задовольнити.

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3, ч.4 ст. 190 КК України (у редакції Закону до 13.07.2023), до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 10.00 год. 10.08.2026 з викликом учасників судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий