Рішення № 137390020, 15.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/711/26

Провадження №2/338/846/26

15 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», представник позивача Данилюк Галина Йосипівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

в с т а н о в и в:

12 травня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Данилюк Г. Й. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 30 квітня 2026 року в розмірі 9695,34 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 01 жовтня 2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на території Івано-Франківської області, зокрема на території, на якій знаходиться об`єкт газопостачання відповідача.

Представник позивача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним об`єктом відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС-код 56XM16B10030299Z.

Об`єкт відповідача підключений до газорозподільної системи у встановленому порядку. Відповідно до проектної документації від 04 січня 2005 року та виконавчо-технічної документації від 15 червня 2007 року на газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , 23 серпня 2007 року внутрішньобудинковий та ввідний газопроводи вказаного житлового будинку введено в експлуатацію, приєднано до газорозподільних мереж та здійснено пуск газу.

Також позивач посилається на те, що відповідно до акта відновлення газопостачання від 17 вересня 2021 року за заявою та в присутності ОСОБА_1 було відновлено газопостачання до його житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою щодо нерухомого майна, відповідач є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач фактично користувався природним газом, а отже приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу шляхом фактичного споживання природного газу та використання газорозподільної системи.

Вартість послуги з розподілу природного газу нараховувалась відповідачу відповідно до Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу та тарифу, встановленого НКРЕКП.

Зокрема, відповідно до розрахунку заборгованості, обсяг спожитого природного газу за газовий рік з 01.10.2021 по 30.09.2022 становив 2288,62 куб. м, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2023 рік становила 190,72 куб. м; за газовий рік з 01.10.2022 по 30.09.2023 обсяг споживання становив 1893,00 куб. м, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2024 рік становила 157,75 куб. м; за газовий рік з 01.10.2023 по 30.09.2024 обсяг споживання становив 1502,00 куб. м, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2025 рік становила 125,17 куб. м; за газовий рік з 01.10.2024 по 30.09.2025 обсяг споживання становив 1129,90 куб. м, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2026 рік становила 94,16 куб. м.

Тариф на послуги розподілу природного газу застосовано у розмірі 2,232 грн за 1 куб. м замовленої потужності з урахуванням ПДВ.

Позивач вказує, що відповідач належним чином обов`язок з оплати вартості послуг розподілу природного газу не виконував, у зв`язку з чим за період з 01 жовтня 2023 року по 30 квітня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 9695,34 грн.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу було направлено у встановленому законом порядку.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів сплати заборгованості або заперечень проти розрахунку позивача суду не надав, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання ним відзиву на позовну заяву, відсутність клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, а також відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у справі заочне рішення відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши доводи позову та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 ТОВ «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію з розподілу природного газу. Постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року № 1769 внесено зміни щодо території провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу, зокрема на території провадження діяльності АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз». Постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року № 1772 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Івано-Франківськгаз».

Отже, з 01 жовтня 2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії є оператором газорозподільної системи на відповідній території та надає споживачам послуги з розподілу природного газу.

Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу у порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем, відповідно до якого оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до газорозподільної системи.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 та від 14 вересня 2022 року у справі № 717/341/21, відповідно до яких документально підтверджене споживання природного газу є дією, що свідчить про акцептування споживачем умов Типового договору розподілу природного газу.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Вказаний об`єкт газопостачання у встановленому порядку приєднаний до газорозподільної системи. Це підтверджується проектно-технічною документацією на газопостачання житлового будинку, актом пуску газу, актом відновлення газопостачання від 17 вересня 2021 року, інформацією про споживача, інформацією про показники лічильника, актом припинення газопостачання від 31 березня 2025 року та рахунком за послуги з розподілу природного газу.

З матеріалів справи також убачається, що за об`єктом відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , присвоєно ЕІС-код 56XM16B10030299Z, а облік споживання природного газу здійснювався за показниками лічильника.

Наведені докази в сукупності підтверджують, що відповідач фактично користувався природним газом та об`єкт відповідача мав доступ до газорозподільної системи, а тому між сторонами виникли договірні правовідносини з розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу.

Суд зазначає, що відсутність окремо підписаної відповідачем заяви-приєднання до Типового договору розподілу природного газу сама по собі не є підставою для висновку про відсутність договірних правовідносин між сторонами, оскільки Кодекс газорозподільних систем прямо передбачає можливість приєднання споживача до договору шляхом фактичного споживання природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ.

Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність об`єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Відповідно до пункту 6.1 Типового договору розподілу природного газу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.6 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, шляхом попередньої оплати, а побутовим споживачем - до 20 числа місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, якщо інше не встановлено договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що заборгованість відповідача сформована за період з 01 жовтня 2023 року по 30 квітня 2026 року.

За 2023 рік величина місячного обсягу річної замовленої потужності становила 190,72 куб. м, тариф - 2,232 грн за 1 куб. м, щомісячне нарахування - 425,68 грн.

За 2024 рік величина місячного обсягу річної замовленої потужності становила 157,75 куб. м, тариф - 2,232 грн за 1 куб. м, щомісячне нарахування - 352,10 грн.

За 2025 рік величина місячного обсягу річної замовленої потужності становила 125,17 куб. м, тариф - 2,232 грн за 1 куб. м, щомісячне нарахування - 279,37 грн.

За 2026 рік величина місячного обсягу річної замовленої потужності становила 94,16 куб. м, тариф - 2,232 грн за 1 куб. м, щомісячне нарахування - 210,16 грн.

Згідно з розрахунком, за період з 01 жовтня 2023 року по 30 квітня 2026 року відповідачу нараховано за послуги з розподілу природного газу 9695,34 грн, сплата за вказаний період не здійснювалася, коригування відсутні, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості становить 9695,34 грн.

Суд приймає зазначений розрахунок як належний і допустимий доказ розміру заборгованості, оскільки він містить відомості про споживача, адресу об`єкта, особовий рахунок, ЕІС-код, обсяг річної замовленої потужності, застосований тариф, щомісячні нарахування, відомості про сплату та загальну суму боргу.

Доказів сплати заборгованості у повному або частковому розмірі відповідач суду не надав. Доказів неправильності здійснених позивачем нарахувань, помилковості визначення річної замовленої потужності або застосування неправильного тарифу матеріали справи не містять.

Сам факт припинення/обмеження газопостачання, зафіксований актом від 31 березня 2025 року, не спростовує наявності у відповідача заборгованості за вже нараховані послуги з розподілу природного газу та не підтверджує належного виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем існуючої заборгованості або врегулювання її шляхом укладення графіка реструктуризації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Водночас пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням досліджених доказів суд дійшов висновку, що позивач довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт надання відповідачу послуг з розподілу природного газу, факт виникнення між сторонами договірних правовідносин, факт невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг та розмір заборгованості у сумі 9695,34 грн.

Відповідач, зі свого боку, не подав відзиву на позовну заяву, не спростував доводів позивача, не надав доказів погашення заборгованості та не довів наявності обставин, які б звільняли його від обов`язку оплатити надані послуги.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 30 квітня 2026 року в розмірі 9695 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 44907200, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45371501, місцезнаходження: 76010, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, буд. 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст заочного рішення складено 15 червня 2026 року.

Суддя: