Рішення № 137389883, 15.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1291/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 29.07.2025 №ЦО-18098.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 29.07.2025 №ЛО-18098 про скасування встановленої йому ІІІ групи інвалідності є протиправним, оскільки прийняте без його повідомлення та участі, без проведення повторного огляду й належного медичного обстеження, виключно на підставі перевірки медико-експертної справи, чим порушено встановлену законом процедуру та його право на участь у процесі прийняття рішення.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Витребувано в Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" копії всіх документів, які слугували підставою для прийняття рішення від 29.07.2025 № ЦО-18098.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи правомірно здійснила аналіз медико-експертної справи позивача та встановила, що «ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано. За наявними документами у медичній справі пацієнт є особою з інвалідністю ІІІ групи строком на 3 роки з 29.07.2025 р.», у зв`язку з чим попереднє рішення МСЕК було скасовано. Відповідач також наголошує, що не повідомлення особи про необхідність повторного оцінювання та розгляд питання без її участі, не може розцінюватися судами як порушення прав особи під час перевірки, оскільки безпосередній огляд особи проводиться лише у разі прийняття рішення про проведення повторного оцінювання, у зв`язку з чим вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням установленої процедури.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що перевірка обґрунтованості рішення Хмельницької міської МСЕК від 16.02.2022 була проведена без належних правових підстав, оскільки «ні прокурор, ні слідчий, ні слідчий суддя не можуть виносити постанову/ухвалу про проведення перевірок обґрунтованості рішень МСЕК», а тому лист ДБР та постанова слідчого не могли бути законною підставою для ініціювання такої перевірки. Крім того, позивач вказує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення він вже був звільнений з органів прокуратури, а тому станом на час прийняття оскаржуваного індивідуального акту (29.07.2025) не був посадовою особою державного органу, у зв`язку з чим положення рішення РНБО від 22.10.2024 щодо перевірки інвалідності посадових осіб державних органів до нього не застосовуються, а оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

26.02.2020 позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.03.2023, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ №0059626.

16.02.2022 позивачу повторно встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААГ №036910.

До відповідача надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів Служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.

Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана справа позивача.

Державним бюро розслідувань було надіслано до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», постанову від 31.01.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 року відповідно до якої доручено дослідити обґрунтованість прийняття рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності певним особам, серед яких ОСОБА_1 .

29.07.2025 рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-18098, встановлено, що: «ЕК розглянула надану медичну документацію і прийшла до висновку, що рішення про встановлення другої (ІІ) групи інвалідності, безтерміново , - є необґрунтованим. За наявними документами у мед.справі пацієнт єособою з інвалідністю третьої (ІІІ) групи, загальне захворювання, строком на 3 роки з 29.07.2025 черговий перерогляд 29.06.2028 (Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024).»

Підставою перевірки вказано: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі судді.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Розглядаючи справу по суті, суд не надає оцінку викладеному в оскаржуваному рішенні висновку експертної команди ДУ УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ щодо діагнозу позивача та перевіряє законність спірного рішення лише в межах дотримання процедури його прийняття.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року №1207 та «;Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317» від 08 листопада 2024 року №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року №1317.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26 жовтня 2024 року №1809 покладені права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на Відповідача - Державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.

Цим наказом МОЗ України від 26.10.2024 року за № 1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ України (надалі Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

15.11.2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи №1338 (далі Постанова №1338), пунктом 3 якої передбачено, що повноваження, права і обов`язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної МСЕК МОЗ припиняються 31 грудня 2024 року, затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Положення), Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Порядок).

Абзацами 3 та 7 пункту 3 постанови КМУ №1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення №2022).

03.12.2024 МОЗ України прийнято наказ №2022 Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи, яким покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на ДУ УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ.

Пунктом 2 вказаного наказу затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі Положення).

Підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи було встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Аналогічні норми передбачені й пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 року за № 1338.

Відповідно до абзаців 11, 12, 13 пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ №1338, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Відповідно до п. 57 Положення рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

Абзацом 8 п. 3 Постанови КМУ №1338 передбачено, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України Про військовий обов`язок та військову службу та Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (абз.10 п.3 Постанови №1338).

Таким чином, особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, особи, яким інвалідність встановлена безстроково, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду.

У межах цієї спеціальної компетенції відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій.

Однією з таких підстав є виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, що наявне у цій справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2026 у справі № 280/4630/25 сформував висновок про те, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338. Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку №1338 судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо позивача стали листи Міністерства охорони здоров`я України, якими Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ України було доручено на виконання запитів Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень стосовно осіб, зазначених у додатках до відповідних запитів, а у разі необхідності провести їх переогляд шляхом медико-соціальної експертизи та прийняти відповідні рішення.

На виконання вказаних доручень до відповідача серед інших була передана медико-експертна справа позивача.

Крім того, до відповідача було направлено постанову ДБР від 31.01.2025, винесену в межах кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024, якою доручено дослідити обґрунтованість прийняття медико-соціальною експертною комісією рішення щодо ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією стосовно позивача, була здійснена з дотриманням вимог чинного законодавства, за наявності передбачених законом підстав та із додержанням встановленої процедури її проведення. Така перевірка відповідає меті Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

Аналогічні висновки щодо релевантних правовідносин викладені в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25.

Суд зазначає, що перевірка обґрунтованості рішень МСЕК є самостійною процедурою, передбаченою Постановою №1338, яка проводиться не з метою повторного оцінювання особи, а для перевірки правильності, законності та відповідності вимогам чинного законодавства раніше прийнятого.

Вказані норми чітко визначають, що участь такої особи передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності.

Враховуючи те, що перевірка обґрунтованості рішень МСЕК за постановою слідчого є окремою самостійною процедурою, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК за відсутності звернення позивача до Центру оцінювання функціонального стану особи із заявою про її переогляд, чи за його відсутності - не виходять за межі його компетенції та відповідають п.п. 2 п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (Постанова КМУ №1338).

Суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності його особистого повідомлення чи участі у розгляді питання, оскільки відповідач не приймав рішення про проведення повторного оцінювання її повсякденного функціонування, натомість оскаржуване рішення прийнято за результатом перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі постанови слідчого. Відповідно, посилання позивача на порушення відповідачем приписів статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» , оскільки таке оцінюване проведено в рамках кримінального провадження, а не за результатами внутрішнього моніторингу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та прийняття рішення від 29.07.2025 року № ЦО-18098, членами експертної команди вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)

Головуючий суддя П.І. Салюк