Рішення № 137389838, 15.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/780/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр- Волнат" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Волнат» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 20.11.2025 № 27121/2201-0706.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.11.2025 №27121/2201-0706 про нарахування пені у сумі 573023 грн за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є протиправним, оскільки контролюючим органом не враховано, що прострочення надходження валютної виручки за експортним контрактом виникло внаслідок невиконання нерезидентом своїх зобов`язань та було предметом розгляду Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Позивач вказує, що з моменту звернення до арбітражу перебіг строків розрахунків та нарахування пені підлягали зупиненню відповідно до вимог валютного законодавства, а тому підстави для застосування фінансових санкцій були відсутні. Крім того, позивач вважає, що податковий орган безпідставно залишив без розгляду його адміністративну скаргу, чим порушив право на належний адміністративний перегляд спірного рішення.

Ухвалою суду від 20.01.2026 задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Волнат» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 20.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2025 №27121/2201-0706 є правомірним, оскільки прийняте на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки, якою встановлено порушення ТОВ «Укр-Волнат» граничних строків надходження валютної виручки за експортним контрактом №18/2022 від 13.12.2022. Відповідач вказує, що адміністративні скарги позивача були подані з пропуском встановленого законодавством строку, у зв`язку з чим обґрунтовано залишені без розгляду. Також ГУ ДПС у Хмельницькій області вважає безпідставними доводи позивача щодо ненарахування пені, оскільки рішення Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України від 09.11.2023 не містить задоволення позовних вимог по суті, а лише затверджує мирову угоду та припиняє провадження у справі, що відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» не є підставою для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що перевірка ТОВ «УКР-ВОЛНАТ» проведена без належних правових підстав, оскільки відповідач не надав доказів отримання інформації про порушення валютного законодавства та проігнорував факт своєчасного надання товариством пояснень і підтверджуючих документів щодо надходження валютної виручки. Просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення та зазначив, що перевірка ТОВ «УКР-ВОЛНАТ» була призначена та проведена на законних підставах на підставі інформації НБУ про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Відповідач вважає, що надані позивачем пояснення не спростовують факту порушення валютного законодавства, а затвердження мирової угоди МКАС при ТПП України не є рішенням про задоволення позову та не звільняє від нарахування пені. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, у зв`язку з отриманням інформації від Національного банку України, надісланої листом ДПС України, та наказу від 18.09.2025 №3709-П проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Укр-Волнат» з питання дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контракту №18/2022 від 13.12.2022 за період з 13.12.2022 по 31.03.2024.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2025 №21579/22-01-07- 06/36451130 та встановлено порушення:

- вимог ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон №2473) з урахуванням п.14 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова №18) щодо дотримання законодавчо встановленого строку надходження валютної виручки по експортному контракту від 13.12.2022 №18/2022 з Raserna LTD (Литва) в сумі 25904,17 Євро на 152 дні, в сумі 19258,34 Євро на 28 днів, в сумі 12612,51 Євро на 35 днів.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 20.11.2025 №27121/2201-0706 на суму 573023,68 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення, яке складене 20.11.2025, надіслано за адресою ТОВ «Укр-Волнат» 20.11.2025 та вручено платнику податків 24.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, дата вручення підтверджується листом АТ «Укрпошта» №1.30.002.-43702-25 від 23.12.2025.

Позивачем 15.12.2025подано скаргу до Державної податкової служби України в електронній формі. Внаслідок пропущення строку на адміністративне оскарження, рішенням ДПС від 31.12.2025 №37452/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «Укр-Волнат» залишено без розгляду.

02.01.2026 позивач повторно звернувся до ДПС в електронній формі із скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС від 08.01.2026 №599/6/99-00-06-01-03-06 відмовлено платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі також - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Абзац 6 підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України визначає, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо контролюючим органом отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.8. статті 78 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Пункт 86.6 статті 86 ПК України визначає, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Як встановлено судом, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укр-Волнат» стало отримання Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області інформації від Національного банку України, надісланої листом ДПС України, про порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом №18/2022 від 13.12.2022. На підставі зазначеної податкової інформації та наказу від 18.09.2025 №3709-П контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання встановлених законодавством строків надходження валютної виручки за період з 13.12.2022 по 31.03.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2025 №21579/22-01-07-06/36451130.

Суд дійшов висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Укр-Волнат» призначена та проведена за наявності передбачених законом підстав, оскільки контролюючим органом отримано від Національного банку України інформацію про порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, а перевірку проведено на підставі відповідного наказу керівника ГУ ДПС у Хмельницькій області. Відтак доводи позивача щодо відсутності правових підстав для проведення перевірки є необґрунтованими.

За результатами перевірки, оформленої актом від 30.10.2025 №21579/22-01-07-06/36451130, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Укр-Волнат» вимог частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 14 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, що полягало у порушенні граничних строків надходження валютної виручки за експортним контрактом від 13.12.2022 №18/2022, укладеним з компанією Raserna LTD (Литва), а саме: на суму 25904,17 євро строк прострочення становив 152 дні, на суму 19258,34 євро 28 днів, та на суму 12612,51 євро 35 днів, у зв`язку з чим контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 20.11.2025 №27121/2201-0706 про застосування пені в розмірі 573023,68 грн.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частинами 1, 4, 6 статті 11 Закону №2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1, 2 та 3 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно приписів частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону №2473-VIII, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Частинами 6 та 7 статті 13 Закону №2473-VIII установлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Згідно з п.п.21, 22, 23 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Водночас, пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» установлений припис про те, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно із пунктом 14-3 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Пунктом 14-4 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 установлено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Отже, з огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, й такі строки становлять 180 календарних днів.

При цьому, як згадувалось раніше, частина 5 статті 13 Закону №2473-VIII встановлює прямий припис щодо визначення розміру пені, виходячи, зокрема, із суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Тобто, окрім періоду прострочення та суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті, визначальним для правильного нарахування пені є також день виникнення заборгованості та курс Національного банку України щодо відповідної валюти, установлений саме на день виникнення заборгованості.

У свою чергу, частинами 2 та 3 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Отже, цими правовими нормами фактично визначено, що днем виникнення заборгованості є:

- день митного оформлення продукції, що експортується;

- день здійснення авансового платежу (попередньої оплати) у разі імпорту товарів.

У цьому аспекті суд звертає увагу на положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків:

за операціями з експорту товарів: з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується;

за операціями з імпорту товарів: з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).

Підпунктом 4 пункту 3 Інструкції встановлено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Пунктом 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар;

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації.

Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм видно, що строк погашення заборгованості за операціями з експорту обчислюється саме з моменту митного оформлення товару.

Заборгованість виникає та обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується і у випадку порушення строків розрахунків, тягне за собою згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим саме і виключно на день виникнення заборгованості.

При визначенні пені за порушення строків розрахунків при експорті має враховуватися курс валют на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, а при імпорті - на дату оплати резидентом товару.

Судом встановлено, що між ТОВ «УКР-ВОЛНАТ» та компанією Raserna LTD (Литовська Республіка) 13.12.2022 укладено контракт №18/2022 на купівлю-продаж ядра волоського горіха в кількості 20 000 кг на загальну суму 89 000 євро.

На виконання умов зазначеного контракту позивач здійснив експорт товару ядра волоського горіха без шкаралупи вагою 20 000 кг, що підтверджується митною декларацією типу ЕК10АА від 19.12.2022 №22UA400040045183U2 на загальну суму 89 000 євро.

Враховуючи положення частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII та пункту 14 Постанови Правління НБУ №18, граничний строк надходження валютної виручки за вказаною експортною операцією становив 180 календарних днів та спливав 16.06.2023.

Сторонами 28.01.2023 оформлено кредит-ноту до контракту №18/2022, відповідно до якої у зв`язку з виявленими покупцем недоліками товару вартість поставки була зменшена на 3 000 євро, а остаточна сума до сплати за поставлений товар визначена у розмірі 86 000 євро.

Матеріалами справи підтверджується, що нерезидентом частково здійснювалася оплата поставленого товару, а саме: 19.12.2022 4 450 євро, 19.01.2023 4 000 євро та 17.03.2023 45 000 євро. Таким чином, станом на 17.03.2023 неоплаченою залишалася сума 32 550 євро.

У зв`язку з невиконанням контрагентом зобов`язань за контрактом, ТОВ «УКР-ВОЛНАТ» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Постановою МКАС при ТПП України від 19.04.2023 позов прийнято до провадження у справі №232/2023.

Під час розгляду зазначеної справи сторони уклали мирову угоду, яку затверджено рішенням МКАС при ТПП України від 09.11.2023. Умовами мирової угоди відповідач визнав заборгованість за поставлений товар у сумі 32 500 євро, пеню у розмірі 3 000 євро, витрати на правничу допомогу в сумі 1 350 євро та судові витрати в сумі 3 025 євро. Загальний розмір визнаних вимог склав 39 875 євро. Також судом встановлено, що після підписання мирової угоди відповідач сплатив 6 645,83 євро, у зв`язку з чим залишок заборгованості станом на 13.10.2023 складав 33 229,17 євро та підлягав погашенню відповідно до погодженого сторонами графіка платежів.

Разом з тим, як вбачається з виписок банку, подальші платежі за контрактом надходили лише 15.11.2023, 13.12.2023, 17.01.2024 та 14.02.2024, тобто після спливу встановленого законодавством граничного строку розрахунків. При цьому останній платіж у сумі 6 645,83 євро містив оплату за товар лише в частині 5 966,68 євро, тоді як решта коштів була сплачена на виконання рішення арбітражу як штрафні санкції.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що затвердження мирової угоди Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, передбаченої статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII звільнення резидента від нарахування пені за період після прийняття позовної заяви до розгляду можливе лише у разі ухвалення судом або міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості з нерезидента. Натомість у разі закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунок резидента строк розрахунків поновлюється, а пеня нараховується за весь період прострочення, включаючи час, протягом якого такий строк був зупинений.

Як вбачається з рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 у справі №232/2023, арбітраж не вирішував спір по суті шляхом задоволення позовних вимог та примусового стягнення заборгованості з нерезидента, а затвердив укладену сторонами мирову угоду та припинив арбітражне провадження. При цьому сама мирова угода є результатом досягнення сторонами домовленості щодо врегулювання спору на основі взаємних поступок і не є судовим рішенням про задоволення позову в розумінні частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII.

Суд також враховує, що пунктом 5 резолютивної частини рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 прямо передбачено припинення арбітражного провадження в частині стягнення заборгованості у сумі 6645,83 євро у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем відповідних коштів після підписання мирової угоди. Отже, арбітражне провадження було припинене, а не завершене ухваленням рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості.

За таких обставин суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що після припинення арбітражного провадження строк розрахунків підлягав поновленню, а пеня за порушення вимог частини другої статті 13 Закону №2473-VIII підлягала нарахуванню за кожний день прострочення, у тому числі за період, на який перебіг такого строку був зупинений у зв`язку з розглядом спору МКАС при ТПП України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, про продовження граничних строків розрахунків за контрактом №18/2022, а також належних доказів наявності форс-мажорних обставин, підтверджених уповноваженим органом у порядку, визначеному частиною шостою статті 13 Закону №2473-VIII.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області правомірно встановлено факт порушення ТОВ «Укр-Волнат» граничних строків надходження валютної виручки за контрактом №18/2022 від 13.12.2022 та обґрунтовано нараховано пеню за періоди прострочення, визначені актом перевірки.

Відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2025 №27121/2201-0706 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Волнат» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр- Волнат" (вул. Кармелюка, 8, кв. 142,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29027 , код ЄДРПОУ - 36451130) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.І. Салюк