Ухвала суду № 137389723, 15.06.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1421/26

провадження №1-кс/283/307/2026

У Х В А Л А

15 червня 2026 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

заступника начальника СВ відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12026060510000151 від 13 червня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України

про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , призваний на військову службу за контрактом з листопада 2025 року, у підпорядкування військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Указу Президента України №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні із 05 години ЗО хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, та станом на 13.06.2026 припинений або скасований не був.

Так, ОСОБА_5 будучи засудженим 29.09.2025 Малинським районним судом Житомирської області за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.12.2025 року умовно-достроково звільненого від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 04 роки 9 місяців 21 день для проходження військової служби за контрактом, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

13.06.2026 близько 01 години ОСОБА_5 , проходячи біля огородженої садиби АДРЕСА_1 , виявив у подвір`ї садиби скутер марки «Honda» моделі «SH150», номер рами НОМЕР_2 , без держаного номерного знаку, що належить ОСОБА_4 , яким ОСОБА_5 вирішив незаконно заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортного засобу, ОСОБА_5 , повторно, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, які могли б завадити йому скоїти злочин таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшов до воріт даної садиби, які відкрив руками та зайшов до подвір`я, підійшов до скутера марки «Honda» моделі «SH150», номер рами НОМЕР_2 , без держаного номерного знаку та застосовуючи фізичну силу, викотив скутер на дорогу та розпорядився викраденим скутером на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний умисел, повторно, без значного розриву в часі, перебуваючи у тому ж місці ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, які могли б завадити йому скоїти злочин таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшов до воріт даної садиби, які відкрив руками та зайшов до подвір`я, підійшов до квадроцикла марки «Forte» моделі «Hunter 125», номер рами НОМЕР_3 без держаного номерного знаку та застосовуючи фізичну силу, викотив квадроцикл на дорогу, привів двигун в робочий стан та розпорядився викраденим квадроциклом на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 протиправно, повторно, шляхом проникнення, незаконно заволодів транспортними засобами, тобто вилучив із законного володіння ОСОБА_4 скутер торгівельної марки «Honda» моделі «SH150», номер рами НОМЕР_2 , без держаного номерного знаку та квадроцикл торгівельної марки «Forte» моделі «Hunter 125», номер рами НОМЕР_3 , без держаного номерного знаку, всупереч його волі, завдавши останньому майнової шкоди.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному заволодінні транспортними засобами, вчиненому повторно, поєднаним із проникненням в інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

13 червня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення відібраного у ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 13.06.2026 по АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 13.06.2026 неподалік с. Різня Коростенського району Житомирської області; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 .

На думку прокурора, ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні (до 8 років позбавлення волі), у випадку застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, матиме реальну можливість переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 самовільно залишив 28.04.2026 військову частину НОМЕР_4 та до розташування військових частин НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_1 не повернувся та проводив час на власний розсуд. Вказане також підтверджує наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.

Осіб які б перебували на утриманні ОСОБА_5 не встановлено.

Також прокурор зазначає, щодо ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших невстановлених осіб, причетних до даного кримінального правопорушення (п. 3). Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_5 , останній може вживати заходи з метою зміни показань свідків у кримінальному провадженні, щоб уникнути кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.

Також, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4). У випадку обрання більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_5 намагатиметься перешкоджати зібрати докази у правильній процесуальній формі, тим самим затягувати строки досудового розслідування з метою унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5) з боку підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується тим, що на даний час будучи військовослужбовцем Збройних Сил України самовільно залишив місце служби та переховується від правоохоронних органів, не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності та кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, востаннє 29.09.2025 за вироком Малинського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування. Вчинив нове кримінальне правопорушення під час умовно-дострокового звільнення від відбування попереднього покарання.

Зважаючи на встановлені ризики, тяжкість кримінального правопорушення сторона обвинувачення вважає за необхідне обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді гримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор та слідчий СВ ВП №1 клопотання підтримали та просили задовольнити.

ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечили по суті клопотання, вважаючи його необґрунтованим, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого СВ, прокурора, думку підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З огляду на досліджені матеріали клопотання є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішується питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо запобіжного заходу.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи, а саме: характер, обставини і тяжкість кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, крім того у справі не встановлені всі обставини, не перевірено їх доказами, не проведені експертизи, а тому підозрюваний, знаходячись на волі, може незаконно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовує позицію слідчого та прокурора про можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки він вчинив нове кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування попереднього, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

На даному етапі кримінального провадження інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки перебуваючи на свободі та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, та чинити у цьому кримінальному провадженні незаконний вплив на потерпілих та свідків.

Посилання захисника обвинуваченого на позитивні характеристики останнього, його соціальні зв`язки, не свідчать про зміну всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.

Ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного необхідно вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Стороною захисту не спростовано обставин, які вказують на наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів.

Альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки жоден із них не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України - слідчий судді, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він підозрюється, та те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Обрати відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Нова Гута Коростенського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, раніше судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Житомирська УВП №8» строком на шістдесят днів, починаючи з 13 червня 2026 року з 16 години 40 хвилин до 11 серпня 2026 року 16 години 40 хвилин включно.

На підставі ст. 183 ч. 3 КПК України визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення підозрюваним обов`язків, що пов`язані з застосуванням запобіжних заходів, тобто 258 240, 00 грн.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 банк отримувача ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача UA 758201720355229001500000277) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися з місця проживання (тимчасового перебування), про яке негайно повідомити слідчого прокурора або суд, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Попередити, що у разі не виконання даних обов`язків, згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копії ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.

Копію ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8».

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя