Постанова № 137389705, 15.06.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/465/26

Провадження № 3/282/146/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , 12.01.2026 року притягувався Любарським районним судом до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, за ч.2 ст.130; ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2025 року о 21 годині 55 хвилин по вул.Незалежності в с. Нова Чортория ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував електроскутером марки ФОРТЕ 500 б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія за допомогою спеціального приладу вимірювальної техніки алкофор 507, результат якого становить 0,77 проміле та підтверджується тестом №00061, що зафіксовано на портативний відео реєстратор номер 857555, чим порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.

13 квітня 2025 року о 21 годині 00 хвилин по вул.Незалежності в с. Нова Чортория ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував електроскутером марки ФОРТЕ 500 б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія на прилад Алкотест драгер №6810, результат якого становить 1,14 проміле та підтверджується тестом №1349, що зафіксовано на портативний відео реєстратор номер 857504, чим порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та заперечив обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, однак будь-яких доказів на підтвердження своєї невинуватості суду не надав. Також суду підтвердив, що під час складання адміністративних матеріалів як 11.04. так і 13.04.2026 року він заперечень не висловлював і з результатами проведення огляду на стан сп`яніння погодився. Крім того, зазначив, що письмові пояснення від 13.04.2026 року він підписував та зауважень не висловлював. Доповнив, що на сьогоднішній день зробив для себе висновки та проходить курс лікування. Інших заяв чи клопотань не заявляв.

Захисник Кушнірук В.М. в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час слухання справи повідомлений в порядку встановленому законом, а саме на зазначену ним у письмових клопотаннях електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електроного листа від 08.06.2026 року. Заяв про відкладення розгляду справи не надав, про причини неявки до суду, не повідомив, а тому з урахуванням вимог ст.268 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638201 від 11.04.2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №7010182 від 11.04.2026; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого слідує, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Результат огляду на стан сп`яніння 0,77 %; результатом тесту №00061 від 11.04.2026, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого 0,77%. Роздруківка з результатом тесту підписана ОСОБА_1 ; постановою Любарського районного суду від 12.01.2026; відеозаписами, які містяться на диску та приєднані до матеріалів справи; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640151 від 13.04.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого слідує, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння 1,14%; результатом тесту №1349 від 13.04.2026, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого 1,14%; постановою Любарського районного суду від 12.01.2026; відеозаписами, які містяться на диску та приєднані до матеріалів справи.

Щодо електроскутера як транспортного засобу.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.12 ст.121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1- 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Таким чином, визначення транспортного засобу для цілей застосування ст.130 КУпАП, вказаний нормативний акт не містить, а тому для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила).

Відповідно до п.1.10 Правил, транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Таким чином, під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Також, пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023,який набрав чинності 23.03.2023 р., визначено, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

-легкий персональний електричний транспортний засіб- це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

-низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб- це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

За положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі№ 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Поняття «джерело підвищеної небезпеки» та «транспортний засіб» не є тотожними. Разом із тим наявність у електроскутера двигуна, що дає можливість його приведення в рух без застосування фізичної сили користувача, є ознакою, яка відрізняє його від звичайного самоката та має вирішальне значення для визначення його належності до транспортних засобів і джерел підвищеної небезпеки.

За таких, обставин внаслідок внесення змін в законодавство та прийняття Закону №2956-IX-електричні колісні транспортні засоби прирівняні до транспортних засобів про, що прямо вказано у Законі №2956-IX і такі не підпадають під жодну іншу категорію учасників дорожнього руху, що визначені у ст.14 Закону України «Про дорожній рух», а тому особи, що керують такими транспортними засобами є водіями і зобов`язані дотримуватися правил дорожнього руху та ЗУ «Про дорожній рух».

Таким чином, суд дійшов висновку, що електроскутер відноситься до транспортних засобів, а особа, яка ним керує, є водієм у розумінні ст. 130 КупАП.

Своїми діями ОСОБА_1 повторно протягом року порушив п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Не визнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім адміністративним стягненням для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.9, 7, 36, 40-1, 130 ч.2, 245, 251, 268, 277, 280, 282, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП і накласти на нього, у відповідності до ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення, передбачене санкцією цієї статті у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, які стягнути на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665,60 грн. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Вальчук В. В.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.