Рішення № 137389267, 15.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4868/26

Категорія 38

2/295/3373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем 13.12.2021 року в порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно договору позичальнику ОСОБА_1 надано грошові кошти в сумі 7 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

Позивач зауважує, що 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено договір факторингу №01092025/1, згідно з яким, зокрема, відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором № 24101677 від 13.12.2021 року.

Так, відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») становить 26520 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 7800 грн.; заборгованість за відсотками - 18720 грн.

Посилаючись на ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним договором позивач просить стягнути наведену суму заборгованості, відшкодувати судові витрати з оплати судового збору 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу 5500,00 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія» Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту, за умовами якого Товариство як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 позичальник, отримав грошові кошти в розмірі 7 800,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 13.03.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Відповідно до п. 3.2 договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2 цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:

На підставі п.3.2.1, п.3.2 договору - із періодом 30 календарних днів - з оплатою 2 %;

На підставі п.3.2.2., п.3.2 договору із періодом 60 календарних днів зі сплатою 3 %.

У відповідності до п.4.4 договору клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням Кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього Пільгового періоду. У такому випадку Клієнт на сайті Товариства обирає наступний Пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів.

Після обрання Клієнтом наступного Пільгового періоду, між Товариством та Клієнтом підписується Додатковий договір до цього Договору, в якому зазначають строк наступного Пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов Договору набирають чинності з моменту підписання Сторонами Додаткового договору до цього Договору та Додатку № 1 до цього Договору в новій редакції.

На наступний Пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на Пільговий період, визначений в п.3.2.1. п. 3.2. цього Договору.

Судом встановлено, що 12.01.2022 року між відповідними учасниками укладено додатковий договір № 1 до договору про надання кредиту, за змістом якого сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 24101677 від 13.12.2021 року та погодили, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 12.01.2022 по 11.02.2022, строк стандартного періоду за Договором складає 60 календарних днів, який обчислюється з 12.02.2022 по 12.04.2022.

Судом також встановлено, що 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило на користь та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закон Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (в редакції, чинній на час укладення договору) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що за наслідком неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків виникла заборгованість в сумі 26520 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 7800 грн.; заборгованість за відсотками - 18720 грн.

Відповідний розмір заборгованості грунтується на розрахунку, поданому позивачем на підтвердження власних вимог, відповідає математичним правилам з урахуванням показників відсоткової ставки у проміжки часу за періодами, строку кредитування. Згідно такого розрахунку нарахування відсотків у період після завершення строку кредитування не здійснювалось.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша стаття 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Оскільки за результатами вирішення спору знайшли свого підтвердження обставини порушення відповідачем взятих на себе згідно договору кредиту зобов`язань, що виявляє порушення прав кредитора та необхідність їх поновлення, суд вважає необхідним задовольнити позов, стягнути заявлену учасником та обґрунтовану поданими доказами суму заборгованості.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.

Надаючи оцінку доказам на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на непропорційному завищенні вартості послуг з огляду на складність справи, обсягу її матеріалів, пов`язаної із цим об`єктивної потреби у часі. Вважаючи їх неспівмірними, суд, керуючись принципом розумного підходу до визначення обсягу часу, необхідного для досягнення мети надання кваліфікованої та достатньої правової допомоги, вважає необхідним зменшити розмір витрат за договором про надання правничої допомоги та визначити їх на рівні 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, заборгованість за договором кредиту від 13.12.2021 року в сумі 26520 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 7800 грн.; заборгованість за відсотками - 18720 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальніст «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов