Ухвала суду № 137389133, 15.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1173/26

Провадження № 1-в/192/238/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «СВК (№21)» ОСОБА_4 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Солоне Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі за вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.12.2021 року, яким він засуджений за ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 186, ч.1 ст.263, ст. 70 ч.1, ст. 70 ч.4 КК України,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

Початок строку: 18.02.2022 року

Кінець строку: 11.03.2027 року

встановив:

До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений підтримав клопотання просив звільнити його від подальшого відбуття покарання умовно-достроково, оскільки має 4 заохочення яких вважав достатніми для висновку про його виправлення, працює, стягнення погашені.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні вважав, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого.

Суд, вислухавши засудженого, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, виходить з такого.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

ОСОБА_5 відбуває покарання виді 6 років 2 місяців позбавлення волі за вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.12.2021 року, яким він засуджений за ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 186, ч.1 ст.263, ст. 70 ч.1, ст. 70 ч.4 КК України.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_5 має у колі спілкування прокримінально налаштованих друзів та в певних ситуаціях може піддаватись впливу про кримінального оточення. За період відбування покарання до нього застосувались стягнення, які є погашеними. Усвідомлює, що треба змінити в житті та бере участь в реалізації задуманого. З іншими засудженими підтримує позитивні взаємовідносини, виконує законні вимоги адміністрації, дотримується розпорядку дня установи. ОСОБА_5 не бере участі в заходах соціально-виховного характеру, програмах диференційованого виховного впливу, не навчається.

Згідно з довідкою по особовій справі 22.02.2024 року комісією П`ятихатської ВК №122 відмовлено засудженому у заміні невідбутої частини покарання більш м`яким.

27.02.2025 року комісією П`ятихатської ВК №122 відмовлено засудженому у застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відповідно до ст. 81 КК України.

Судом встановлено, що до ОСОБА_5 застосовувались стягнення у виді догани 12.07.2021 та 05.10.2021 у зв`язку з вилученням рідини з ознаками бродіння, стягнення погашені, він має 4 заохочення у вигляді подяк. Застосовані заохочення 03.04.2023, 01.07.2024, 31.03.2025, 13.04.2026 за виконання дотримання правил трудового розпорядку, правил поведінки в установі та підсумками роботи за відповідний квартал року в якому застосовано заохочення.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання до якого засуджений ОСОБА_5 суд враховує характер вчинених ним порушень режиму відбування покарання, які є аналогічними, погашеними у встановленому законом порядку та наявність 4 заходів заохочення, які застосовуються один раз на рік та вважає, що поведінка ОСОБА_5 та його ставлення до праці не можуть вважатись сумлінними, а заохочення ОСОБА_5 не мають системного характеру.

В період відбування покарання ОСОБА_5 неодноразово звертався за реабілітацією, як особа, що має залежність у зв`язку з вживанням психоактивних речовин, відбуває покарання за злочини у сфері незаконного обігу наркотиків. ОСОБА_5 зазначає, що вчився в П`ятихатській ВК у вечірній школі, однак чи отримував атестат не знає. Зазначене на думку суду вказує на відсутність серйозного ставлення у засудженого до освіти.

ОСОБА_5 неодноразово звертався з заявами про бажання проходити військову службу за контрактом, але не був відібраний військовими частинами, зокрема, у зв`язку з невідповідністю його морально-вольових якостей, а також невідповідністю вимогам ТЦК та СП.

Одночасно судом враховано, що ОСОБА_5 раніше судимий, звільнявся умовно-достроково, отже, усвідомлює наявність підстав для такого звільнення, однак поведінка ОСОБА_5 під час відбування покарання на думку суду не може вважатись такою на яку мають орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Суд вважає, що основна мета призначеного ОСОБА_5 судом покарання на даному етапі його відбування не досягнута, умовно-дострокове звільнення не забезпечить виховної та попереджувальної мети його призначення, прийти до висновку про виправлення ОСОБА_5 , суд не може.

Отже, умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 не доцільне, тому в задоволенні клопотання суд відмовляє.

На підставі викладеного, ст. 81 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії повної ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1