Ухвала суду № 137388940, 08.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8235/25

провадження № 2-с/208/296/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводський районний суд міста Кам`янського Гречана В.Г. розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду Кам`янського за № 208/8235/25 від 26.06.2025 року виданого за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського знаходилась цивільна справа № 208/8235/25 за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання, судового збору.

26.06.2025 року Заводським районним судом міста Кам`янського було видано судовий наказ № 208/8235/25 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь КП КМР "Міськшляхтепло" (код ЄДРПОУ 41005691, місце знаходження: 51914, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 168, р/р № НОМЕР_2 в АТ "А-БАНК", МФО 307770) заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 5180,44 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень 44 копійки, судовий збір - 302 (триста дві) грнивні 80 коп.

05.06.2026 року боржник ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського з заявою про скасування судового наказу Заводського районного суду міста Кам`янського за № 208/8235/25 від 26.06.2025 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що про існування судового наказу вона дізналася лише 01 червня 2026 року у нотаріуса під час нотаріальної перевірки. До цього часу вона не отримувала ані копії заяви про видачу судового наказу, ані судовий наказ, тому й не змогла його вчасно оскаржити, тому просить суд поновити їй строкк для його оскарження.

Вважає, що вимоги, які зазначені у судовому наказі є неправомірними та не визнає суму заборгованості і вважає вимогу АТ "Дніпровська теплоцентраль" надуманою та належно не підтвердженою, а сума боргу не відповідає дійсності.

Отже, наведені вище обставини свідчать про існування між сторонами спору, встановлення та доведення в установленому законом порядку яких можливо лише під час розгляду таких вимог за правилами позовного провадження. Просить скасувати судовий наказ.

Суддя, дослідивши матеріали справи та заяву про скасування судового наказу вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстави для повернення заяви відсутні.

Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

Зазначені у клопотанні про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження (спрощеного).

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що доводи викладені в заяві про видачу судового наказу потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, отже, судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню, що в свою чергу дасть можливість боржнику більш повно реалізувати свої права як відповідача в позовному провадженні.

Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Оскільки заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими у повному обсязі, у відповідності до ч.3 ст.171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

В прохальній частині заяви про скасування суового наказу боржник просить стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги заяви задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

До заяви не додано докази оплати послуг адвоката про надання правничої допомоги.

Також в матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 8416-9344-5032-4835 від 01.06.2026 року про сплату судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу.

За змістом положень ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

КП КМР "Міськшляхтепло" звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суддя зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Із зазначених норм матеріального та процесуального права встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.

У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід також відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Отже, законодавцем визначені процесуальні дії суду, які можуть мати місце разом зі скасуванням судового наказу - поворот виконання судового наказу. Питання стягнення судових витрат судом не вирішується.

При цьому слід зауважити, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується.

Тому підстав для стягнення судового збору на користь заявника та інших витрат не має.

Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,171ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду міста Кам`янського за № 208/8235/25 від 26.06.2026 року виданого за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» - задовольнити частково.

Судовий наказ № 208/8235/25 від 26.06.2025 року, виданий Заводським районним судом міста Кам`янського, про стягнення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь КП КМР "Міськшляхтепло" (код ЄДРПОУ 41005691, місце знаходження: 51914, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 168, р/р № НОМЕР_2 в АТ "А-БАНК", МФО 307770) заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 5180,44 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень 44 копійки, судовий збір - 302 (триста дві) грнивні 80 коп. скасувати.

У іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Роз`яснити, що заявник має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженю не підлягає.

Суддя В.Г. Гречана