Ухвала суду № 137388714, 25.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7202/18

Провадження № 6/161/131/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

І.Короткий зміст заяви

23.03.2026 ТзОВ «Капіталресурс» через систему «Електронний суд» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа.

Заява обгрунтована тим, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2018 у справі №161/7202/18 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 28.07.2006 в розмірі 63 652,30 грн та судового збору в розмірі 1 762 грн. Оригінал виконавчого листа перебував на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби та був втрачений після завершення виконавчого провадження.

Право вимоги за кредитним договором б/н від 28.07.2006 перейшло від ПАТ КБ «Приват Банк» до ТзОВ «Капіталресурс» (на підставі договору факторингу від 8-22-08/2025).

В зв`язку з цим заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому листі та видати його дублікат.

II.Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи правом на подання відзиву на заяву про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа не скористалися.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 27.03.2026 заяву про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа прийнято до розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник заявника подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2018 у справі №161/7202/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 28.07.2006 в розмірі 63 652,30 грн, а також судовий збір в розмірі 1 762 грн (а.с. 33).

На підставі цього рішення суду був виданий виконавчий лист №161/7202/18 від 09.10.2018, який перебував на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (виконавче провадження №57666062).

11.12.2019 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Романовський В.В. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №57666062 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 51).

22.08.2025 АТ КБ «Приватбанк» (клієнт) та ТзОВ «Капіталресурс» (фактор) уклали договір факторингу №8-22-08/2025 (а.с. 46-47), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором від 28.07.2006 до ОСОБА_1 (акт №3 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань від 10.09.2025, а.с. 48, витяг з реєстру боргових зобов`язань від 10.09.2025, а.с. 50).

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним з випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження (див. пункти 72-75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10).

Згідно з пп. 17.4 пп. 17 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 у справі №2-6471/06, від 03.02.2021 у справі №643/20898/13-ц, від 23.06.2021 у справі №2-162/12.

У постанові Верховного Суду від 08.11.2023 в справі №196/673/14 зроблено висновок, що аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону №1404-VIII).

В пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

На підставі договору факторингу від 22.08.2025 до ТзОВ «Капіталресурс», як нового кредитора, перейшло від АТ КБ «Приватбанк», як первісного кредитора, право вимоги за кредитним договором від 28.07.2006 до ОСОБА_1 , як боржника. Вимога за цим зобов`язанням була попередньо захищена первісним кредитором в судовому порядку (судом на користь первісного кредитора було видано виконавчий лист).

Тобто, відбулося правонаступництво кредитора в матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому листі. Така заміна має дійсну процесуальну мету (реалізацію правонаступником кредитора прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні).

Оригінал виконавчого листа втрачений. Строк для пред`явлення його до виконання не сплив. Відтак, новому стягувачу слід видати дублікат виконавчого документа.

Отже, заяву про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа слід задовольнити.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» заяву про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2018 у справі №161/7202/18, а саме: стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 28А, код в ЄДРПОУ 43513923).

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2018 у справі №161/7202/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено - 25.05.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін