Ухвала суду № 137387710, 15.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

15 червня 2026 року м. Рівне№460/10297/26

Рівненський окружний адміністративний суд, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 460/10297/26,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, в якій позивач просить суд визнати протиправними і скасувати рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026 яким вирішено: «визнати адвоката ОСОБА_1 такою, що вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом З частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилося у порушенні статей 7, 12, 44, 54 Правил адвокатської етики; застосувати до адвоката Криворучко Лариси Сергіївни (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4676/10 від 24.11.2011 р., виданого Київською обласною КДКА) дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05 червня 2026 року до 05 червня 2027 року включно" з дня його прийняття».

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно із позовом заявник подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026 яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду справи № 460/10297/26. В обґрунтування поданої заяви зазначає, зокрема, що зупинення дії оскаржуваного рішення є єдиним ефективним засобом, здатним зберегти status quo до остаточного вирішення спору судом.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення заяви), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд не вважає за потрібне розглядати заяву у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін, тому розгляд цієї заяви здійснюється у порядку письмового провадження без їх повідомлення.

Розглянувши у вказаний частиною першою статті 154 КАС України строк заяву про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Інститут забезпечення позову регламентовано ст. ст. 150-158 КАС України, які закріплюють порядок розгляду заяв, клопотань про забезпечення позову, підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема ст. 150, 151 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Приписами ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

За змістом ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Разом з тим слід зауважити, що зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності учасників справи.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуальної рівності.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, зокрема, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Крім того, суд повинен вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі № 600/1531/23-а.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, судом встановлено, що предметом позову адміністративної справи № 460/10297/26, є оскарження рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Водночас суд зауважує, що, заявник займаючись професійною діяльністю, має можливість заробляти собі на життя такою працею і за рахунок заробітку утримувати себе та свою сім`ю.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Так, одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.6 КАС України, є принцип верховенства права.

Положенням ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення, істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері професійної діяльності, як адвоката, позаяк останній позбавлений можливості здійснювати захист осіб, з якими вже укладені договори.

В свою чергу, забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення адвокатської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на працю, та, відповідно заробітну плату (гонорар), які є єдиним можливим способом забезпечити своє право на належне та гідне життя.

Щодо доводів заявника про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, то суд зазначає, що вжиття заходів та забезпечення позову з цієї підстави може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення, жодним чином не спричиняє негативних наслідків для заінтересованих осіб у даній справі, як не спричиняє негативних наслідків і для будь-яких інших осіб.

З огляду на викладене, беручи до уваги відповідність заходів забезпечення адміністративного позову фактичним обставинам заяви, бґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та їх співмірність, імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви заявника про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026.

При цьому, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності прийнятого рішення і наявності обставин, як підстав для задоволення позову.

У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, передбачені п.1 ч.1 ст.151 КАС України, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 460/10297/26 задовольнити.

Зупинити дію рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026, яким адвоката Криворучко Л.С. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 460/10297/26.

Копію цієї ухвали негайно направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 15 червня 2026 року.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (вул. Соборна, буд.53, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050, ЄДРПОУ 25495818).

Суддя Т.О. Комшелюк