Рішення № 137386723, 12.06.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2288/26

Номер провадження 2/676/2947/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

12 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді - Гладій Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (надалі - ТОВ «Споживчий центр») Мохир Я.В. через систему «Електронний суд», звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Кредитним договором (оферти) № 10.06.2025-100002615 від 10.06.2025 року в розмірі 40 419,09 грн. та судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Свої вимоги представник мотивує тим, що 10.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 10.06.2025-100002615. Відповідно до його умов, ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 20 940,00 грн., строком на 84 дні до 12.11.2025 року з процентними ставками та платежами, які передбачені в Договорі. Позивач свої зобов`язання за вищевказаним Договором виконав повністю, а відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконав тому, станом на дату позову, тобто на 25.03.2026 року виникла заборгованість у розмірі 40 419,09 грн., з яких: 18 486,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 137,16 грн. - заборгованість по процентам; 8 794,95 грн. відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України. Враховуючи викладене, представник позивача ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором і судові витрати у справі.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Мохир Я.В. в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, в позові зазначив про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує і просить задовольнити, не заперечує про винесення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, однак про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 10.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 10.06.2025-100002615.

Згідно умов Договору, ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі у розмірі 20 940,00 грн. строком на 84 дні до 12.11.2025 року (дата повернення кредиту) з процентною ставкою - фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 0,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листом ТОВ «УПР» № 1-2003 від 20.03.2026 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 10.06.2025-100002615 від 10.06.2025 року станом на 25.03.2026 року виникла заборгованість у розмірі 40 419,09 грн., з яких: 18 486,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 137,16 грн. - заборгованість по процентам; 8 794,95 грн. відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Як передбачено частиною першою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1048 ЦК України, норми якої в силу ч.2 ст.1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

У разі прострочення повернення відповідної частини кредиту (якщо договором передбачено повернення кредиту частинами) позичальник зобов`язаний на вимогу кредитодавця повернути кредит у цілому та сплатити нараховані проценти та комісію.

Зібрані докази вказують на те, що 10.06.2025 року ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали Кредитний договір (оферти) № 10.06.2025-100002615 від 10.06.2025 року, на виконання якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 420 940,00 грн., строком на 84 дні, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, тощо.

Відповідач прострочив виконання зобов`язання за Кредитним договором, тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що він не виконав зобов`язання у зв`язку із чим, з останнього слід стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 31 624,14 грн., з яких: 18 486,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 137,16 грн. - заборгованість по процентам.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 8 794,25 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до вимог ст.625 ЦК України, суд приходить до наступного.

Так, ст.549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що Договір між позивачем та відповідачем укладено 10.06.2025 року, відповідно і заборгованість по відсоткам за ст.625 ЦК України нарахована за порушення грошового зобов`язання після дати 05.08.2025 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 8 794,95 грн., тобто суми заборгованості по відсоткам, відповідно до вимог ст.625 ЦК України, слід відмовити, тому до задоволення підлягає позов лише на 78,24%, тобто в розмірі 31 624,14 грн., з яких: 18 486,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 137,16 грн. - заборгованість по процентам.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 081,63 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам (78,24%).

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.14, 205, 207, 509, 526, 526, 549, 599, 610, 615, 629, 1048, 1050, 1054, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 10.06.2025-100002615 від 10.06.2025 року в розмірі 31 624,14 грн., з яких: 18 486,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 137,16 грн. - заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 081,63 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд.133-А м. Київ поштовий індекс 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій