Вирок № 137386504, 12.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 Справа №607/24256/25 Провадження №1-кп/607/655/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту - захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №12025210000000676 від 16.09.2025 щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Гніздичка Тернопільського району Тернопільської області, громадянин України, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодружений, на утриманні має неповнолітню дитину, офіційно не працює, не судимий згідно ст. 89 КК України,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

встановив:

у другій половині липня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 познайомився із ОСОБА_5 та в ході розмови розповів останньому про отримане ним поранення внаслідок ведення бойових дій, проходження військово-лікарської комісії та виявив зацікавленість у переведенні в тиловий підрозділ ЗСУ для подальшого проходження військової служби.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення посадовими військовими особами щодо переведення останнього у тиловий підрозділ ЗСУ для подальшого проходження військової служби.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 того ж дня повідомив ОСОБА_6 про необхідність надання йому усієї медичної документації щодо проходження обстежень останнім, зазначивши при цьому, що передасть її для вивчення людям, компетентним у вирішенні питання щодо можливості призначення ОСОБА_6 групи інвалідності у зв?язку з отриманим пораненням, та подальшим переведенням його з цієї підстави в тиловий підрозділ ЗСУ.

Наступного дня після знайомства (у другій половині липня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), згідно попередньої домовленості, ОСОБА_6 під час особистої зустрічі із ОСОБА_5 , що мала місце у закладі під назвою «Чікен Хат» за адресою; м. Тернопіль, вул. Пирогова, 2А, передав останньому медичну документацію щодо проходження ним обстежень.

В подальшому, на початку вересня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення, переслідуючи корисливий мотив, в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_6 про те, що для вирішення питання щодо отримання ним висновку військово-лікарської комісії, який би надавав підстави для переведення в тиловий підрозділ ЗСУ для подальшого проходження військової служби, йому ( ОСОБА_5 ) необхідно надати неправомірну вигоду в сумі 2 800 доларів США.

ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_5 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.

Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 22.09.2025 приблизно о 19:10 в ході особистої зустрічі із ОСОБА_6 по вул. Київській у м. Тернополі, повідомив останньому про необхідність надання неправомірної вигоди уже в більшій сумі, а саме 3 500 доларів США та додаткових копій медичної документації, висновку військово-лікарської комісії, необхідних для вирішення питання щодо переведення ОСОБА_6 в тиловий підрозділ ЗСУ для подальшого проходження військової служби. Водночас, ОСОБА_5 наголосив, щоб ОСОБА_6 24.09.2025 надав йому усі необхідні копії документів, що стосуються отримання поранення та передав частину неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США за вплив на прийняття рішення посадовими військовими особами щодо переведення останнього у тиловий підрозділ ЗСУ. При цьому, ОСОБА_5 зазначив, що другу частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 1 000 доларів США необхідно буде надати йому вже після підписання наказу про скерування ОСОБА_6 для подальшого проходження служби у тилову частину та призначення співбесіди у ній.

24.09.2025 приблизно о 11:30 ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, згідно попередньої домовленості, перебуваючи поблизу будинку №37 по вул. Торговиця у м. Тернополі, в ході особистої зустрічі та спілкування із ОСОБА_6 , одержав від останнього частину суми обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 2 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України станом на 24.09.2025 становить 103 445 гривень, як неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення військовими посадовими особами щодо переведення ОСОБА_6 в тиловий підрозділ ЗСУ для подальшого проходження військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Під час свого допиту обвинувачений надав показання про те, що він дійсно спілкувався із ОСОБА_6 з приводу допомоги у переведенні останнього в тилову частину за 3 500 дол. США, з яких 2 500 - це аванс, інші 1 000 - по завершенню переведення. Йому передали обумовлені 2 500 дол. США 24.09.2025, після чого він був затриманий. Кається у вчиненому. Обіцяє, що більше такого вчиняти не буде. Має на утриманні чотирнадцятирічну дочку, яку виховує сам, оскільки розлучений із 2016 року. На життя заробляє ремонтами квартир.

Прокурор у судових дебатах просила визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 6 471 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 110 007 грн.

У судових дебатах обвинувачений згідний з покаранням, запропонованим прокурором.

Захисник у судових дебатах просив суд врахувати, зокрема, щире каяття обвинуваченого, перерахування на потреби ЗСУ 50 тис грн, та призначити йому покарання, про яке просить прокурор.

В останньому слові обвинувачений розкаявся у вчиненому.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; відсутність згідно пред`явленого обвинувачення обставин, які б обтяжували покарання; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачений визнав вину та відмовився від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; позицію сторін щодо покарання; відомості про особу обвинуваченого - те, що вважається не судимим згідно з ст. 89 КК України, має на утриманні неповнолітню дитину, 2012 року народження, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює неофіційно; обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття.

Також, як обставину, яка пом`якшує покарання, суд відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, враховує - перерахування на підтримку ЗСУ 50 000 грн.

Таким чином, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому із альтернативних видів покарань покарання у виді штрафу, з урахуванням положень ч. 2 ст. 53 КК України, в розмірі не меншому за розмір отриманої внаслідок вчинення кримінального правопорушення неправомірної вигоди та який більший за граничний розміру штрафу, передбачений санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання згідно з ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2026, до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України у виді штрафу в розмірі 6 471 (шість тисяч чотириста сімдесят один) неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, що становить 110 007 (сто десять тисяч сім) гривень.

Після набрання вироком законної сили скасувати раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2025 (справа № 607/19837/25), - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy S24» з абонентським номером НОМЕР_2 , який в спецпакуванні № ICR0013965 зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, квитанція № 011295, - повернути ОСОБА_5 ;

- копії: направлення для проходження медичного огляду ВЛК від 14.08.2025 №4/5611 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; картки обстеження та медичного огляду на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; ТКДС від 08.09.2025 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2340 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; довідки ВЛК №2025-0718-1525-5692-0 від 18.07.2025 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; УЗД від 09.09.2025 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1526 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; ультразвукового обстеження серця від 15.09.2025 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк.; комп`ютерної томограми головного мозку та лицевого черепа на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме 2 купюри номіналом по 100 доларів США кожна із серійними номерами: KG44594973A, KB68103898B, які, відповідно до акту прийому-передачі майна на зберігання №354 від 24.10.2025, поклажодавцем, в особі старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 передані зберігачу в особі провідного спеціаліста каси перерахунку АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_8 , та прийняті на відповідальне зберігання, які упаковані в спецупакування №6724878, - повернути ОСОБА_6 ;

- 23 купюр несправжніх (імітаційних) номіналом по 100 доларів США із серійним номером КВ84087517І кожна, які знаходяться в спецупакуванні №6724878, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1