Рішення № 137385820, 15.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 466/1678/26

Провадження № 2/463/1609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

04.03.2026 в Шевченківському районному суді м.Львова зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 05.03.2026 вказану позовну заяву передано за підсудністю на розгляд Личаківського районного суду м.Львова.

27.03.2026 матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м.Львова та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Головатому Р.Я.

Ухвалою від 31.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, на виконання вимог якої 08.04.2026 надійшла уточнена позовна заява, у якій останній просить визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1», що полягає у неналежному розгляді звернень позивача, а саме: ненаданні відповіді на окремі звернення; порушенні строків розгляду звернень; наданні неповних та формальних відповідей; ненаданні запитуваних документів; зобов`язати ТОВ «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» надати ОСОБА_1 повні, обґрунтовані письмові відповіді на всі звернення із наданням копій усіх запитуваних документів; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він, діючи в інтересах власника квартири АДРЕСА_1 на підставі довіреності від 12.01.2026 №31, є споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком, які надає ТОВ «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1». З метою отримання інформації про обсяг, склад та вартість послуг, структуру тарифу, порядок управління будинком, а також копій відповідних документів позивач неодноразово звертався до відповідача через гарячу лінію міста Львова, письмовими запитами та шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Позивач зазначає, що відповідач або взагалі не надавав відповіді на окремі звернення, або надавав їх із порушенням строків, формально та не по суті поставлених питань. Зокрема, на звернення від листопада 2025 року відповіді не було надано, а відповідь, отримана після втручання Уповноваженого, не містила більшості запитуваної інформації та жодного з документів, необхідних для перевірки обґрунтованості нарахувань. На думку позивача, така поведінка відповідача є протиправною бездіяльністю, оскільки управитель зобов`язаний надавати співвласникам та споживачам інформацію щодо управління будинком, переліку послуг, структури тарифу та документів, які підтверджують витрати. Ненадання такої інформації позбавляє позивача можливості перевірити, за які саме послуги здійснюється оплата, створює стан правової невизначеності та порушує його права як споживача.

Також позивач вказує, що через неналежний розгляд звернень він був змушений неодноразово звертатися до відповідача та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, направляти рекомендовані листи, витрачати час і кошти на підготовку та пересилання документів, що завдало йому моральних страждань. У зв`язку з цим просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов`язати його надати повні письмові відповіді та копії запитуваних документів, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн і судові витрати.

Ухвалою від 13.04.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Роз`яснити відповідачу право протягом зазначеного строку надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи, документи, на підтвердження чого додаються до відзиву. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач вправі пред`явити зустрічний позов у строк визначений для подання відзиву. Визначити позивачам п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня його отримання для подання заперечення, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, документи, на підтвердження чого додаються до відповіді на відзив та заперечення відповідно. Роз`яснити учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Цивільного процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали згідно з п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України вручена відповідачу 21.04.2026, однак останній своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За змістом статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими є докази, одержані у порядку, встановленому законом; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, як представник власника квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 на підставі довіреності від 12 січня 2026 року, неодноразово звертався з приводу отримання інформації та документів, які стосуються управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , зокрема із зверненнями від 28.11.2025, 09.01.2026, 23.01.2026, 24.01.2026 та 26.01.2026.

Разом з тим суд бере до уваги, що звернення від 28.11.2025, 09.01.2026, 24.01.2026 та 26.01.2026 підтверджують загальний факт неодноразового порушення позивачем питання щодо необхідності отримання інформації про управління будинком, однак з огляду на їх зміст та адресатів вони не є основним предметом оцінки у цій справі. Такі звернення стосувалися попереднього листування, звернень до адміністрації будинку або уточнення окремих питань, пов`язаних із діяльністю управителя.

Натомість саме звернення від 23.01.2026 було адресоване безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» як юридичній особі, яка здійснює управління відповідним багатоквартирним будинком, та містило найбільш повний, конкретизований і систематизований перелік запитуваної інформації і документів.

Так, у вказаному зверненні позивач просив надати інформацію та копії документів щодо договору управління будинком, протоколу зборів співвласників, кошторису витрат, проведення профілактичного огляду димовентиляційних каналів, а також інформацію щодо робіт, послуг, функцій, посад або витрат, включених до кошторису чи структури плати за управління будинком.

Саме щодо звернення від 23.01.2026 позивачем надано докази його направлення та отримання відповідачем, а також саме на це звернення відповідачем надавалися подальші відповіді, які оцінюються судом на предмет їх повноти, обґрунтованості та своєчасності.

За таких обставин суд оцінює звернення від 28.11.2025, 09.01.2026, 24.01.2026 та 26.01.2026 у сукупності з іншими доказами як такі, що підтверджують послідовність дій позивача та обізнаність відповідача про порушені питання, однак основним зверненням, щодо якого суд перевіряє належність виконання відповідачем обов`язку надати відповідь по суті, є звернення від 23.01.2026.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх прав і законних інтересів, а також скаргою про їх порушення. Згідно зі статтею 5 цього Закону звернення адресуються, зокрема, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про звернення громадян» Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

За змістом ст.15 Закону України «Про звернення громадян» Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст.19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено, що позивач 23.01.2026 звернувся до ТОВ «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» із письмовим запитом про надання інформації та копій документів, який стосувався управління багатоквартирним будинком, витрат на його утримання, документів щодо прийняття рішення співвласниками, а також інформації щодо виконання окремих робіт у будинку, скерувавши його засобами поштового зв`язку 24.01.2026 і таке звернення було отримане відповідачем 29.01.2026, тому з цього моменту у відповідача виник обов`язок розглянути звернення та надати заявнику обґрунтовану відповідь у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Разом з тим відповідач не надав позивачу повної та обґрунтованої відповіді на поставлені у зверненні питання у встановлений законом строк. Натомість надані відповідачем відповіді мали загальний характер, не містили вичерпної інформації щодо значної частини поставлених питань та не містили копій запитуваних документів або належного роз`яснення порядку їх отримання чи ознайомлення з ними.

Вказані обставини підтверджуються не лише письмовими доказами, поданими позивачем, але й листами Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Крім того, з листа Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вбачається, що відповідь відповідача від 06.02.2026 містила пропозицію надати для ознайомлення лише окремі документи, зокрема договір управління, кошторис та договір щодо огляду димовентиляційних каналів, однак не містила відомостей щодо значної частини поставлених позивачем питань, зокрема щодо протоколу зборів співвласників, деталей проведення огляду димовентиляційних каналів, структури посад товариства та пов`язаної фінансової інформації. Повторна відповідь відповідача від 20.03.2026 фактично не усунула вказаних недоліків.

Враховуючи вищенаведене, оскільки отримавши звернення позивача, відповідач був зобов`язаний розглянути його у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян», надати відповідь по суті кожного поставленого питання або належним чином обґрунтувати неможливість надання певної інформації чи документів, а тому ненадання відповіді у повному обсязі, порушення строку розгляду звернення та надання формальної відповіді без вирішення порушених питань по суті свідчать про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо розгляду звернення позивача, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на письмове звернення від 23.01.2026 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію та копії документів, суд виходить з того, що позивач звертався до відповідача як представник співвласника квартири у багатоквартирному будинку, що перебуває в управлінні відповідача. При цьому договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком до матеріалів справи не долучено, у зв`язку з чим суд не надає оцінки умовам такого договору та не посилається на його положення як на доказ обсягу прав та обов`язків сторін. Водночас право співвласника на отримання інформації щодо управління багатоквартирним будинком, витрат на утримання спільного майна та документів, які стосуються прийнятих співвласниками рішень, прямо передбачене законом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник має право одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання. Згідно з п.5 ч.1 ст.6 цього ж Закону співвласник має право знайомитися з протоколами зборів співвласників, крім конфіденційної інформації про фізичних осіб, власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників, крім конфіденційної інформації про фізичних осіб, а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі.

Крім того, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості. Пунктом 8 частини першої статті 7 цього Закону передбачено право споживача на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку, а п. 11 ч.1 ст. 7 право без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги з розподілом за періодами та видами нарахувань та отримані від споживача платежі.

Щодо вимоги позивача про надання копії договору управління будинком між управляючою компанією та співвласниками зі всіма додатками, суд зазначає, що такий документ безпосередньо стосується умов утримання та експлуатації спільного майна, порядку надання послуги з управління, складу послуг, розміру та структури плати за управління будинком. Відтак така інформація охоплюється пунктом 3 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Тому суд приходить до висновку, що позивач як представник співвласника має право вимагати надання копії договору управління з додатками або забезпечення реальної можливості ознайомитися з таким договором та отримати його копію в установленому законом порядку.

Щодо вимоги про надання копії протоколу зборів співвласників, яким затверджено укладення договору управління та тариф, зі всіма додатками, суд зазначає, що пункт 5 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прямо передбачає право співвласника знайомитися з протоколами зборів співвласників, листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування, робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі. Водночас зазначене право реалізується з урахуванням встановленого законом обмеження щодо конфіденційної інформації про фізичних осіб. Таким чином, позивач має право вимагати надання копії відповідного протоколу зборів та додатків до нього, однак відповідач вправі вилучити або приховати персональні дані інших фізичних осіб, якщо такі дані не є необхідними для реалізації права співвласника на інформацію.

Щодо вимоги про надання копії кошторису витрат на утримання будинку, суд зазначає, що кошторис витрат безпосередньо стосується витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, структури платежів та обґрунтованості нарахувань співвласникам. Відповідно, така інформація підпадає під дію пункту 3 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також пунктів 2 та 11 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Отже, позивач має право вимагати від управителя інформацію та документи, які дають можливість перевірити склад і розмір витрат на утримання будинку, у тому числі копію кошторису витрат.

Щодо вимоги про надання інформації про організацію, яка здійснювала профілактичний огляд димовентиляційних каналів 08.01.2026, суд виходить з того, що димовентиляційні канали є елементом інженерного та технічного забезпечення багатоквартирного будинку, а проведення їх огляду стосується технічного стану, безпеки, належного утримання та експлуатації спільного майна. Тому інформація про те, яка організація проводила такий огляд, на підставі якого договору, які документи або акти були складені, чи були виявлені порушення або несправності, чи вживались заходи для їх усунення, яка загальна вартість робіт та з яких джерел вона оплачена, охоплюється пунктом 3 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також пунктами 2, 8 та 11 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відтак у цій частині позивач має право на отримання інформації та копій документів, які стосуються проведеного огляду, його результатів та вартості.

Разом з тим, у частині вимоги про зазначення конкретної фізичної особи, яка від імені відповідної організації проводила огляд димовентиляційних каналів, суд враховує, що персональні дані фізичних осіб підлягають захисту відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». Тому позивач має право отримати інформацію про виконавця робіт, назву організації, реквізити відповідних актів, посаду або службовий статус підписанта документа, однак надання персональних даних конкретних фізичних осіб можливе лише з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. Це не звільняє відповідача від обов`язку надати змістовну відповідь по суті запиту, але дає підстави для обмеження обсягу інформації у частині персональних даних.

Щодо вимоги про надання повного переліку посад, що існують в управляючій компанії, суд зазначає, що сама по собі внутрішня організаційна структура приватного товариства не є тотожною інформації про управління конкретним багатоквартирним будинком. Закон не передбачає безумовного права співвласника вимагати повний штатний розпис, перелік усіх посад чи іншу внутрішню кадрову інформацію приватної юридичної особи. Водночас, якщо певні посади, функції або витрати на оплату праці включені до кошторису чи структури плати за управління конкретним будинком, така інформація стосується витрат на утримання спільного майна та структури платежу, а тому підлягає наданню у межах пункту 3 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та пунктів 2, 11 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Отже, зазначена вимога підлягає задоволенню лише частково у частині інформації про ті посади, функції або витрати, які включені до кошторису чи плати за управління саме будинком, у якому розташована квартира співвласника, в інтересах якого діє позивач.

Щодо вимоги про надання повного опису посадових обов`язків для кожної посади, суд приходить до висновку, що у такому формулюванні вона є надмірною, оскільки посадові інструкції працівників товариства є внутрішніми кадровими документами приватної юридичної особи та не обов`язково стосуються управління конкретним будинком. Разом з тим позивач має право отримати інформацію про перелік робіт, послуг та функцій, які фактично виконуються управителем щодо відповідного будинку і включені до вартості послуги з управління. Така інформація стосується порядку надання послуги, її споживчих властивостей, структури плати та витрат на утримання спільного майна, а тому підлягає наданню на підставі пункту 3 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відтак вимога в цій частині підлягає задоволенню не як обов`язок надати повні посадові інструкції працівників товариства, а як обов`язок надати інформацію про роботи, послуги та функції, включені до послуги з управління відповідним будинком.

Щодо вимоги про надання інформації про укомплектованість посад, тобто чи є працівники на кожній посаді, суд зазначає, що відомості про кадрове забезпечення всіх посад приватного товариства не є інформацією, яка автоматично підлягає наданню співвласнику багатоквартирного будинку. Однак співвласник має право знати, чи забезпечено фактичне виконання робіт і функцій, за які здійснюється оплата у складі послуги з управління будинком, зокрема чи такі роботи виконуються власними працівниками управителя або залученими підрядниками. Така інформація стосується умов утримання будинку, порядку надання послуги та витрат на утримання спільного майна. Тому вимога підлягає задоволенню лише частково у частині надання інформації про фактичне забезпечення виконання робіт та функцій, включених до кошторису або структури плати за управління конкретним будинком, без розкриття персональних даних працівників.

Щодо вимоги про надання інформації про те, куди спрямовуються кошти, закладені в кошторисі на оплату праці за вакантною посадою, суд виходить з того, що така інформація може бути предметом запиту лише у разі, якщо відповідні витрати на оплату праці чи адміністративні витрати включені саме до кошторису або структури плати за управління конкретним багатоквартирним будинком. У такому випадку співвласник має право отримати інформацію про фактичне використання коштів, передбачених у складі платежів за управління будинком, оскільки це безпосередньо стосується витрат на утримання спільного майна та нарахувань за житлово-комунальні послуги. Водночас позивач не має права вимагати загальні відомості щодо всіх вакантних посад відповідача та використання коштів приватного товариства поза межами кошторису чи плати за управління відповідним будинком. Тому така вимога також підлягає задоволенню частково лише в межах інформації про кошти, включені до кошторису або структури плати за управління відповідним будинком.

Окремо суд враховує, що відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення можуть адресуватися підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, якщо до їх повноважень належить вирішення порушених у зверненні питань. Відповідно до статті 20 цього Закону звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Оскільки звернення позивача було отримане відповідачем, відповідач був зобов`язаний надати відповідь у передбачений законом строк. Ненадання відповіді у встановлений строк, а також надання формальної відповіді без вирішення порушених у зверненні питань по суті, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо розгляду звернення позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано вимагав надання інформації та документів у частині, яка стосується договору управління будинком, протоколу зборів співвласників, кошторису витрат, документів та інформації щодо проведення профілактичного огляду димовентиляційних каналів, вартості таких робіт і джерел їх оплати. Водночас вимоги щодо повного переліку посад, повного опису посадових обов`язків, укомплектованості посад та використання коштів за вакантними посадами підлягають задоволенню лише в частині, яка безпосередньо стосується кошторису, структури плати та фактичного виконання робіт з управління саме відповідним багатоквартирним будинком, а не внутрішньої господарської чи кадрової діяльності відповідача загалом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, а також у приниженні її честі, гідності чи ділової репутації. Разом з тим сам по собі факт порушення права особи не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки позивач повинен довести наявність такої шкоди, її характер, обсяг, причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідача та заявленими моральними стражданнями, а також обґрунтувати розмір заявленого відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення факту заподіяння йому моральної шкоди та її розміру. При цьому розмір моральної шкоди не може визначатися довільно, а має бути співмірним із характером порушення, глибиною фізичних чи душевних страждань, тривалістю негативних наслідків, ступенем вини особи, яка завдала шкоди, та іншими обставинами, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на ненадання відповідачем повної та своєчасної відповіді на його звернення, необхідність повторного звернення до відповідача та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також витрачання часу і зусиль для отримання запитуваної інформації. Водночас позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому саме моральної шкоди у заявленому розмірі, не конкретизовано, у чому саме полягали душевні страждання, які негативні наслідки настали для позивача, якою була їх тривалість та інтенсивність, а також не доведено причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача та заявленим розміром шкоди, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного посвідчення, а тому відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а судовий збір при поданні позову ним фактично не сплачувався, підстави для компенсації судових витрат на користь позивача відсутні. Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позову та положення статті 141 ЦПК України, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» щодо ненадання відповіді на письмове звернення ОСОБА_1 від 23.01.2026.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» розглянути звернення ОСОБА_1 від 23 січня 2026 року та надати йому письмову відповідь по суті такого звернення із зазначенням інформації та наданням копій документів, які стосуються управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , а саме:

- договору управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 зі всіма додатками до нього або забезпечити реальну можливість ознайомлення з таким договором та отримання його копії;

- протоколу зборів співвласників, яким затверджено укладення договору управління будинком та розмір плати/тарифу за управління будинком, зі всіма додатками до нього, з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та без розкриття конфіденційної інформації про фізичних осіб;

- кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ;

- інформацію про організацію, яка здійснювала профілактичний огляд димовентиляційних каналів у будинку АДРЕСА_2 08 січня 2026 року, зокрема про найменування такої організації, підставу проведення робіт, перелік складених за результатами огляду документів, наявність або відсутність виявлених порушень чи несправностей, вжиті заходи щодо їх усунення, загальну вартість проведеного огляду та джерело оплати таких робіт,

- актів, висновків, актів виконаних робіт або інших документів, складених за результатами профілактичного огляду димовентиляційних каналів у будинку АДРЕСА_2 08 січня 2026 року, з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних;

- інформацію про роботи, послуги, функції, посади або витрати на оплату праці, які включені до кошторису витрат або структури плати за управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 ;

- інформацію про фактичне забезпечення виконання робіт, послуг та функцій, включених до кошторису або структури плати за управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , без розкриття персональних даних працівників;

- інформацію про фактичне використання коштів, передбачених кошторисом витрат або структурою плати за управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 на оплату праці чи адміністративні витрати, у разі якщо такі витрати були включені до відповідного кошторису або структури плати.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1» на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Щасливий-Львів 1», місцезнаходження: місто Львів, вул. Бігова, будинок 17, код ЄДРПОУ 45884064.

Повне судове рішення складене 15.06.2026.

Суддя Р.Я.Головатий