Ухвала суду № 137385727, 15.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5123/26

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Україна-4», Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кость Я.Р. звернулась за допомогою підсистеми «Електронний Суд» із позовом, в якому просить визнати за позивачкою право на спадкування майна після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам чинного Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду адвокатом за допомогою підсистеми «Електронний Суд» із визначенням нею двох відповідачів у справі: Львівської міської ради та Житлово-будівельного кооперативу «Україна-4», однак при цьому, на виконання зазначених вище процесуальних вимог, у матеріалах позову відсутні докази надсилання примірника позовної заяви разом з усіма доданими до неї документами відповідачу-2: Житлово-будівельному кооперативу «Україна-4», зокрема у разі відсутності в останнього електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому, вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) вказано, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Однак, у даному випадку, звертаючись до суду із позовом про визнання права на спадкування та визнання права власності на майно у порядку спадкування, позивачка у тексті позову вказує про звернення до суду із позовом, що не містить вимог майнового характеру та до матеріалів справи долучено квитанцію про сплату лише за вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн (із врахуванням коефіцієнту пониження 0,8). Позовна заява ОСОБА_1 всупереч наведеним вимогам, не містить ціни позову, що становить дійсну вартість об`єкта нерухомого майна, на який позивачка просить визнати за нею право власності, а серед матеріалів позову відсутні будь-які документи, які б давали можливість визначити дійсну ціну позову та відповідно встановити суму судового збору, який підлягає сплаті за пред`явлення до суду такого позову.

З огляду на наведене, суд звертає увагу сторони позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1, 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Відтак, позивачці слід встановити дійсну, станом на час звернення до суду, вартість майна, на яке вона просить визнати право власності, визначившись із ціною позову та відповідно до неї сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку із врахуванням вимог, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Так, до позовної заяви додано платіжну інструкцію № с2386326-с143-450b-82ad-1c270f47d5de від 14.05.2026 про сплату судового збору на суму 1 064, 96 грн.

Однак, станом на дату постановлення ухвали про залишення позову без руху відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: у комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.

При перевірці судом надходження сплаченої суми до бюджету, судом встановлено, що вказана платіжна інструкція № с2386326-с143-450b-82ad-1c270f47d5de від 14.05.2026 про сплату судового збору на суму 1 064, 96 грн, поєднана з матеріалами цивільної справи № 462/4300/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради та житлово-будівельного кооперативу «Україна-4», треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності(поданою до суду 15.05.2026), а сума сплаченого судового збору зарахована у межах вказаної справи, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.06.2026 у справі №462/5123/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради та житлово-будівельного кооперативу «Україна-4», треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності повернуто позивачу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно із ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно зі ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Україна-4», Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/5123/26.

Суддя Б.М. Гедз