Ухвала суду № 137385065, 09.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3774/26

Пр.1-кс/333/1381/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку), розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ОСОБА_4 від 16.03.2026 р., про закриття кримінального провадження №62025080100007751 від 11.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі(з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ОСОБА_4 від 16.03.2026 р., про закриття кримінального провадження №62025080100007751 від 11.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України. В обґрунтування скарги зазначив, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080100007751 від 11.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України. 25.03.2026 потерпілою ОСОБА_5 було отримано постанову про закриття кримінального провадження №62025080100007751 від 11.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України, винесену 16.03.2026 старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_6 .

Скаржник зазначає, що в ході вивчення та аналізу змісту зазначеної постанови встановлено, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято безпідставно, з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Зокрема, на незаконність та необґрунтованість указаної постанови вказує упереджена оцінка слідчим фактичних обставин кримінального провадження, яка проведена без належного досудового розслідування та дослідження обставин кримінального правопорушення, а окремі відомості, зазначені в постанові не відповідають дійсності.

Скаржник вважає, що належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу кримінального правопорушення та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого наведено не було. Тому, висновок про відсутність складу кримінального правопорушення необґрунтований, постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, без всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин, за неповно зібраними матеріалами, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення. Зокрема, зі змісту протоколів допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були очевидцями події, відомо, що вказані допити проведенні поверхово без постановки належних уточнюючих запитань, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. І, навіть показання зазначених свідків, які в тій чи іншій мірі вказували на обставини, що мають значення для кримінального провадження максимально «розмивалися» слідчим. Незважаючи на наявні суперечності та неточності у показаннях указаних свідків, а також певні їх розбіжності з показаннями потерпілої та іншими свідками, які допитані у кримінальному провадженні, слідчий, в порушення вимог ч.4 ст .224 КПК, з метою їх усунення, одночасних допитів не провів.

Вказує, зазначені висновки слідчого які прийняття з урахуванням рішень судів, які наданні до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки слідчим було повністю проігноровано судові рішення апеляційної інстанції, якими безпосередньо спростовують наведені у постанові твердження, а саме:

Постанова Запорізького апеляційного суду від 03.12.2025 року у справі № 336/7129/24 якою встановлено, що підстави для обмеження спілкування матері - ОСОБА_5 з дитиною ОСОБА_11 відсутні та скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07.08.2025 року у справі № 336/7129/24 щодо скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10 про визначення місця проживання дитини з матір`ю та повернення дитини матері, за зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини з батьком;

2.Постанова Запорізького апеляційного суду від 03.12.2025 року у справі № 336/6805/25 якою скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 28.07.2025 року у справі № 336/6805/25 про видачу обмежувального припису та прийнято постанову про відмову у видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_5 .

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної постанови жодних судових рішень, які б обмежували право ОСОБА_5 на спілкування з дитиною, не існувало. Більше того, зазначені рішення є відкритими в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а також були належним чином наданні представником потерпілої для долучені до матеріалів кримінального провадження.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий формально навів показання потерпілої та свідків, однак не здійснив їх належного аналізу у сукупності та не надав їм обґрунтованої оцінки.

Аналіз показань усіх допитаних осіб свідчить не про відсутність складу кримінального правопорушення, як помилково вважає слідчий, а навпаки про підтвердження факту застосування фізичного впливу, що спричинив потерпілій фізичний біль.

Разом з тим, слід зазначити, що окремі показання свідків, як зазначено вище, містять й суперечності щодо механізму подій, ролі учасників, інтенсивності завдання фізичного болю ОСОБА_5 . Однак, слідчим не було вжито жодних об`єктивно необхідних заходів задля їх усунення, зокрема, шляхом проведення одночасних допитів між особами, показання яких суперечать одне одному.

Крім того, незважаючи на наявність об`єктивної необхідності, не було проведено й слідчого експерименту з метою відтворення обстановки та обставин подій 01.07.2025 року, який міг би мати вирішальне значення для встановлення механізму спричинення потерпілій фізичного болю та не призначено за його результатами додаткової судово-медичної експертизи. При цьому клопотання представника потерпілої про проведення слідчого експерименту з потерпілою, подавалося ще у грудні 2025 року. Вказане дає об`єктивні підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не було проведено повно та всебічно, а винесена слідчим постанова про закриття кримінального провадження є передчасною та необґрунтованою.

Зазначає, що зі змісту постанови про закриття кримінального провадження, слідчий, посилаючись на результати огляду флеш-накопичувача «goodram» 32 GB, фактично дійшов висновку про відсутність будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_5 , зазначивши, що на відеозаписах не зафіксовано нанесення ударів, поштовхів чи інших насильницьких дій. Однак наведені у постанові висновки слідчого є необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичному змісту відеозаписів, та свідчать про їх викривлене, вибіркове і упереджене сприйняття.

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження, слідчий, обґрунтовуючи прийняте рішення, серед іншого, посилається й на документи, долучені ОСОБА_10 до матеріалів провадження під час його допиту. Вважає, аналіз зазначених документів свідчить про їх вибіркову оцінку, без урахування доказів сторони потерпілої, які прямо спростовують аргументи ОСОБА_10 .

Висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення з підстав відсутності належно зафіксованих тілесних ушкоджень є необґрунтованими, а відтак не можуть бути покладені в основу рішення про закриття кримінального провадження, відкритого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України.

Просить суд скасувати постановустаршого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_4 від 16.03.2026 року про закриття кримінального провадження № 62025080100007751 від 11.11.2025.

В судовому засіданні ОСОБА_12 та її представник - адвокат ОСОБА_3 підтримали вимоги скарги, просили скаргу задовольнити, з підстав, викладених в скарзі.

Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі, повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань до суду не надав. На вимогу суду надано матеріали кримінального провадження № 62025080100007751 від 11.11.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, неявка слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідча суддя, вислухаши пояснення ОСОБА_12 та її представника - адвоката ОСОБА_3 , дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження № 62025080100007751 від 11.11.2025 року, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303КПК України,на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення,дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі перебувало кримінальне провадження здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080100007751 від 11.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України.

Згідно постанови старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі від 16.03.2026 року про закриття кримінального провадження №62025080100007751 від 11.11.2025 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025080100007751 від 11.11.2025 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КК України. Зі змісту постанови вбачається, що відсутні будь-які відомості, які б об`єктивно вказували на завдання ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (групою осіб) ударів, побоїв або ж мордування відносно ОСОБА_5 , а також умисного завдання останній інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю потерпілій. Зазначене кореспондує відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторін складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України, що вказує на відсутність складу зазначеного кримінального правопорушення в цілому.

До того ж, слідчий оцінивши зібрані під час досудового розслідування докази у їх сукупності та достатності прийшов до наступних висновків.

«Частиною 2 статті 126 КК України встановлено кримінальну відповідальність за умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені групою осіб

Об`єктом вказаного правопорушення є здоров`я людини.

Об`єктивна сторона характеризується завданням удару, побоїв або вчиненням інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Під ударом слід розуміти одноразовий вплив тупим предметом на тіло людини, що заподіяв фізичний біль. Побої - це неодноразове нанесення потерпілому численних ударів. Під іншими насильницькими діями слід розуміти фізичний вплив на людину (крім ударів та побоїв), що спричинив болісні відчуття. Під мордуванням розуміють дії, що полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умисною формою вини.

Суб`єкт кримінального правопорушення є загальним, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Склад будь-якого кримінального правопорушення складається з наступних елементів, які повинні знаходитись у єдиній системі: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одно з них автоматично вказує на відсутність складу кримінального правопорушення в цілому.

Так, в межах досудового розслідування було встановлено, що показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 встановлено відсутність фактів нанесення будь-яких ударів та поштовхів зі сторони ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (групою осіб) відносно ОСОБА_5 . Це вказують і допитані в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 . Не підтверджуються і покази свідка ОСОБА_7 щодо поштовху ОСОБА_10 потерпілої ОСОБА_5 , від якого остання не втримала рівновагу та впала (як показами інших свідків, так і показами потерпілої ОСОБА_5 ). Також відсутні будь-які підтвердження показань потерпілої ОСОБА_5 щодо нанесення їй ударів та побоїв ОСОБА_10 при зазначених обставинах (не підтверджується як показами свідків, так і відеозаписами, наданими представником потерпілої).

Одночасно слід вказати, що об`єктивним доказом будь-яких неправомірних дій з боку ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (групою осіб) можу буть відеозаписи. Так, з відеозаписів, наданих представником потерпілої ОСОБА_5 , встановлено, що лише на одному відеозаписі під назвою «cplA V3fVTzXLGaSljdTfitk22Uw5IЗR» присутній ОСОБА_10 , який своєю рукою тримає за передпліччя ОСОБА_5 , в той момент, коли остання тримає ОСОБА_11 . В цей же момент і ОСОБА_13 тримає ОСОБА_5 своєї рукою за передпліччя іншої руки останньої. Будь-які інші фізичні контакти між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (групою осіб) з одного боку, та ОСОБА_5 з іншого, на відеозаписі не зафіксовані.

Щодо надання оцінки суб`єктивній стороні дій ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (групою осіб), які виражались у хапанні ОСОБА_5 за передпліччя рук, то з показів ОСОБА_10 та ОСОБА_13 вбачається, що вказані дії були направлені на визволення ОСОБА_11 , 2021 р.н., з рук потерпілої ОСОБА_5 . Зазначене узгоджується з відеозаписом «cplAV3fVTzXLGaSljdTfitk22Uw5l3R», де зафіксовано, що відразу, як ОСОБА_10 відібрав ОСОБА_11 , 2021 р.н. у ОСОБА_5 , то будь-які фізичні контакти між вказаними особами закінчуються.

Крім того слід звернути увагу на покази свідка ОСОБА_14 , яка, будучи об`єктивним спостерігачем, вказує на обставини, за яких розпочався конфлікт, у розвиток якого на місці події з`явився ОСОБА_10 , та в результаті якого останній відібрав у ОСОБА_5 малолітнього ОСОБА_11 , 2021 р.н., а саме на обставини появи на місці події потерпілої ОСОБА_5 , її взаємодії з ОСОБА_11 , 2021 р.н., ОСОБА_13 , а також сприйняття вказаної ситуації.

Вказане свідчить про те, що дії ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (групою осіб) були направлені не на завдання будь-якого фізичного болю потерпілій ОСОБА_5 (відсутній умисел на зазначені дії), та остання не була об`єктом їх дій. У ситуації, яка склалася, особи сприймали дії ОСОБА_5 як такі, що направлені на обмеження волі та свободи ОСОБА_11 , 2021 р.н. зі сторони потерпілої у зв`язку з наявністю неприязних відносин між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , які склалися в результаті судових спорів щодо встановлення місця проживання їх спільної дитини - ОСОБА_11 , 2021 р.н., а також побоювання за життя та здоров' я дитини за обставинами, вказаними у протоколі допиту свідка ОСОБА_10 »

Зважаючи на викладене, під час здійснення досудового розслідування проведено всі необхідні в такому випадку слідчі дії, спрямовані на встановлення та перевірку обставин зазначених в заяві про вчинення кримінального правопорушення. Проведення інших слідчих дій у розумінні ч. 2 ст. 223 КПК України вбачається недоцільним, оскільки це не забезпечить досягнення їх мети - отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Окрім того, слідчий в постанові дав оцінку показам свідків та потерпілої, ретельно вивчив відеозапис, наданий представником потерпілої ОСОБА_17 та дав йому належну оцінку.

Тож, виконані необхідні дії, спрямовані на проведення перевірки доводів заяви, свого підтвердження під час досудового розслідування не знайшли. Так само, під час досудового розслідування не було здобуто доказів, які б могли свідчити про наявність ознак інших складів злочину.

На підставі викладеного, слідчий у постанові зазначив, що кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62025080100007751 від 11.11.2025 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КК України слід закрити у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Оцінюючи законність постанови слідчого, слідча суддя зважає на таке.

Підстави та порядок закриття кримінального провадження врегульовані ст. 284 КПК.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК, слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Слідчий є учасником кримінального провадження, який уповноважений на прийняття рішення про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлялося про підозру, за наявності для цього визначених КПК підстав.

Слідчий сформувала оскаржувану постанову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки останньою встановлена відсутність у діяннях складу кримінального правопорушення.

Слідча суддя доходить висновку про дотримання слідчим процесуального порядку закриття кримінального провадження.

Вимоги до постанови встановлені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона повинна складатися з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Перевіривши зміст постанови слідчого від 16.03.2026 про закриття кримінального провадження, слідча суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені слідчим у постанові мотиви і обґрунтування слідча суддя вважає достатніми для прийняття постанови про закриття кримінального провадження.

Своєю чергою слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Слідча суддя з`ясовує питання про вмотивованість і обґрунтованість рішення слідчого про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).

Орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч. 5 ст. 38 КПК).

Старший слідчий ОСОБА_18 , приймаючи вказане рішення про закриття кримінального провадження, вжив необхідних дій для встановлення необхідних обставин для прийняття належного процесуального рішення.

Слідча суддя встановила, що постановою слідчого було призначено судово- медичну експертизу потерпілої ОСОБА_19 , при цьому для проведення експертизи експерту було надано копії протоколів допиту потерпілої, свідка ОСОБА_7 , а також копію заключення КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 03.07.2025, яке було надано ОСОБА_5 до органу досудового розслідування як єдиний наявний медичний документ. За висновком даної експертизи: «Показання ОСОБА_5 , надані нею під час проведення допиту про удари їй ногою по правій нозі, викручування правої руки, удари в ділянку правої лопатки та допиту свідка ОСОБА_7 про удари, нанесені ОСОБА_5 руками по верхній частині тулуба, викручування рук не можуть бути проаналізовані при проведенні судово-медичної експертизи через те, що наявність візуально визначаємих тілесних ушкоджень в даних ділянках не виявлено та не зазначено в представленій медичній документації. Утворення гематоми лівого коліна при проведенні допитів потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_7 не вказують».

Крім того, також встановлено, що відомостями з ЄДРСР встановлено, що на теперішній час у кримінальному провадженні №12024087070000271 від 13.07.2024 ОСОБА_5 має статус підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України відносно ОСОБА_11 , 2021 р.н.

Також, слідча суддя виснує, що 22 грудня 2025 року в межах даного кримінального провадження адвокат ОСОБА_3 , який є представником потерпілої ОСОБА_19 звертався до слідчого щодо проведення певних слідчий дій, а саме: проведення одночасних допитів, допиту лікаря , проведення слідчого експерименту та інше. 29 грудня 2025 року слідчим постановлено про часткову відмову у задоволенні клопотання. Відповідно матеріалів кримінального провадження, дана постанова слідчого не оскаржувалась адвокатом ОСОБА_3 , який є представником потерпілої ОСОБА_19 .

Так, за результатами вивчення документів, що містяться в матеріалах провадження, та аналізу отриманої інформації, слідчим не встановлено складу кримінальних правопорушень.

Таким чином, зважаючи на викладене, слідча суддя приходить висновку, що складена старшим слідчим постанова від 16.03.2026 про закриття кримінального провадження №62025080100007751 від 11.11.2025 р.відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню. У зв`язку з цим, відсутні підстави для задоволення відповідної скарги.

Керуючись ст.ст. 303-309 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ОСОБА_4 від 16.03.2026 р., про закриття кримінального провадження №62025080100007751 від 11.11.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1