Ухвала суду № 137384902, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15412/25

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі №420/15412/25 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Це рішення суду набрало законної сили 10.12.2025.

Виконавчий лист № 420/15412/25 видано Одеським окружним адміністративним судом 23.12.2025.

Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Акімової Олени Олександрівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 420/15412/25 задоволено частково.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 420/15412/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 11.11.2025 у справі № 420/15412/25.

У задоволенні іншої частини відмовлено.

08.04.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов звіт про виконання рішення суду у справі № 420/15412/25.

Ухвалою від 16.04.2026 повернуто без розгляду скаргу представника позивача на дії та бездіяльність посадових/службових осіб за ВП № 80086425 від 29.01.2025 за справою № 420/15412/25 щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 420/15412/25.

Ухвалою суду від 16.04.2026 звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання судового рішення у цій справі повернуто без розгляду.

Ухвалою від 28.04.2026 залишено без задоволення заяву представника позивача про накладення штрафу керівника суб`єкта владних повноважень та встановлення додаткового часу для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі № 420/15412/25.

04.06.2026 до суду надійшла подана в інтересах позивача адвокатом Акімовою О.О. в порядку статті 383 КАС України заява, в якій просить «визнати протиправною бездіяльність, вчинену суб`єктом владних повноважень, відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 не виконання рішення суду у справі №420/15412/25 (в законній силі з 10.12.2025) щодо зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 (в ЄДРПВР від 05.05.2025».

05.06.2026 представник позивача подала в якості доказу листи-відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.03.2026 та від 26.05.2026, якими відмовлено у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.

Ухвалою від 15.06.2026 залишено без задоволення заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, відповідачем 10.06.2026 подано звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 420/15412/25.

До звіту додані листи відповіді позивачу та його представнику від 26.05.2026, повістка, облікова картка та обліковий документ на ім`я ОСОБА_1 .

У звіті зазначає, що на виконання рішення суду повторно розглянуто заяву позивача та за результатами проведеного аналізу матеріалів військового обліку, поданих документів, результатів проходження військово-лікарської комісії та з урахуванням чинного законодавства України встановлено відсутність передбачених законом підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку та, відповідно, для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо його виключення з військового обліку.

Вказує, що відповідно до Тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 (Форма №3), виданого у 2013 році, позивача визнано обмежено придатний до військової служби у військовий час, водночас Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» скасовано статус «обмежено придатний до військової служби» та змінено порядок визначення ступеня придатності громадян до військової служби, передбачивши необхідність актуалізації військово-облікових даних та визначення актуального ступеня придатності відповідно до чинного законодавства. За таких обставин записи військово-облікових документів попередніх зразків не можуть розглядатися як самостійна та безумовна підстава для автоматичного внесення змін до Реєстру без перевірки актуальних даних та встановлення передбачених законом підстав.

До того ж, 19.07.2025 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якої був визнаний придатним до військової служби, а отже актуалізував дані військового обліку.

Загалом, під час перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для виключення з військового обліку, визначених частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У підсумку просить прийняти звіт.

Перевіривши звіт, суд приходить до таких висновків.

Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення залишалося без виконання на шкоду одній зі сторін. Держава в особі Пенсійного фонду України не може посилатися на відсутність коштів чи власне тлумачення доцільності виплат як на підставу для невиконання рішення, що набрало законної сили.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який послідовно зазначає, що право на суд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне й обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як складова частина «судового розгляду» у розумінні цієї статті. Європейський суд з прав людини також наголошує, що саме на державу покладається обов`язок забезпечити виконання остаточних рішень, постановлених проти її органів, а посилання на об`єктивну неможливість їх виконання може бути прийнятним лише у виняткових випадках, за наявності справді нездоланних фактичних або юридичних перешкод (див. рішення у справі Martynyuk v. Ukraine, заява №82673/17, пункти 31- 32).

Відмова органу влади виконати остаточне та підлягаюче виконанню судове рішення не може бути виправдана самим лише посиланням на власне розуміння порядку його реалізації чи на нібито неможливість такого виконання. Європейський суд з прав людини підкреслив, що відмова у виконанні остаточного судового рішення сама по собі може очевидно перешкодити своєчасному та належному вчиненню дій, яких це рішення вимагає, а твердження державного органу про об`єктивну неможливість виконання підлягають суворій перевірці судом (див. рішення у справі Jashi v. Georgia, заява №10799/06, пункт 63).

Відповідно із статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною другою статті 382 КАС України установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Аналізуючи приписи наведених норм, суд приходить до висновку, що обов`язковою умовою для не прийняття звіту є: або відсутність обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення; або заходи, які вживаються відповідачем, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Таким чином, на відповідача був покладений обов`язок розглянути заяву позивача.

Обов`язку вносити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів конкретні записи визначеного змісту суд на відповідача не покладав.

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву позивача від 05.05.2025 та листами від 16.03.2026 та від 26.05.2026 повідомлено останнього про відсутність підстав для внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку, оскільки військово-лікарською комісією його згідно з тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 визнано непридатним до військової служби у мирний час, проте обмежено придатним у воєнний час в якості призовника, а 19.07.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якої був визнаний придатним до військової служби, отже відбулась актуалізація військово-облікових даних та проходження передбачених чинним законодавством заходів військового обліку.

Наведене свідчить про те, що відповідач розглянув заяву позивача від 05.05.2025, а отже рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у цій справі виконане.

Аналогічний висновок зроблений судом в ухвалі від 15.06.2026 за наслідками розгляду заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у цій справі.

Отже, поданий звіт підлягає прийняттю.

Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі №420/15412/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний