Рішення № 137384777, 15.06.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1813/26

Провадження № 2/309/963/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Бондаренко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі по тексту ТОВ «ЄАПБ»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовано тим, що 24 березня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір відповідно до якого відповідачу було надано кредитну картку з встановленням кредитного ліміту. Банк свої зобов`язання за даним кредитним договором виконав належним чином. Однак належним чином не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість. 25.12.2025 між АТ «ТАСКОМБАНК» та позивачем укладено договір факторингу, у результаті якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 04.11.2021. За відповідачем рахується заборгованість у розмірі 16 885,33 грн., яка складається з: 7974,40 грн. заборгованості за тілом кредиту; 8910,93 грн. заборгованості по відсоткам.

Окрім того, 09.11.2024 між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. 29.01.2025 між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу. 29.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу. У результаті чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором від 09.11.2024. Відповідно до реєстру прав вимоги за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 11 002,13 грн, яка складається з: 3102,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 6348,60 грн. заборгованість по відсоткам; 1551,18 грн. неустойка.

Посилаючись на викладене просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 27 887,46 грн. та судові витрати.

Відзиву на позові від відповідача ОСОБА_1 не надходив.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно з`явилася, клопотань не заявляла, про час і місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення їй поштової кореспонденції за адресою реєстрації його місця проживання, яка однак повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України свідчить про вручення їй відповідної кореспонденції.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 24 березня 2021 року між ОСОБА_1 підписала заяву №220047 (кредитний договір №002/9660842-SP) про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»). Згідно заяви підтвердила та погодила використання банком удосконаленого електронного підпису для підписання будь-яких правочинів.

З виписки з рахунку убачається, що відповідач користувався кредитними коштами (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»)

25.12.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/34-Ф відповідно до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передав позивачу права вимоги у розмірі заборгованості боржників, що передбачені умовами Первинних договорів, та визначені в Реєстрі Боржників (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

А згідно витягу з Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу було передано й право вимоги і за договором від 24.03.2021, де боржником є ОСОБА_1 , загальний борг 16 885,33 грн., який складається з: 7974,40 грн. заборгованості за тілом кредиту; 8910,93 грн. заборгованості по відсоткам (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

Згідно наданого розрахунку станом на 31.03.2026 року за ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість у розмірі 16 885,33 грн., яка складається з: 7974,40 грн. заборгованості за тілом кредиту; 8910,93 грн. заборгованості по відсоткам (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

Правильність такого розрахунку ніким не оспорюється, наданий позивачем узгоджується з відомостями зазначеними у Реєстрі боржників, такий розрахунок не викликає у суду сумнівів щодо його правильності, а тому такий береться до уваги, як доказ щодо розміру заборгованості відповідача.

Окрім того 09.11.2024 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM525327168? шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», який ОСОБА_1 підписала за допомогою одноразового ідентифікатора HSCX відсоткам (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

Відповідно до умов договору ТОВ «Оптимальні Кредити» надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, перший транш становить 3103 грн, дисконтний період становить 15 днів, протягом якого можна отримати інші транші. Кінцева дата повернення кредиту 09.12.2029. Відсоткова ставка становить 0,98 % за день. Договором передбачено нарахування штрафу у розмірі 5000% від невиконаного зобов`язання.

ТОВ «Оптимальні Кредити» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та здійснив перерахування коштів у сумі 3013 грн. на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою та платіжним дорученням (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»), і вказана обставина ніким не оспорюється.

Відповідно до довідки ТОВ «Оптимальні Кредити» від 01.04.2026 року, 29.01.2025 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № LM525327168 від 09.11.2024, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642 згідно укладеного Договору факторингу ОК-ТП/19 від 29.01.2025 (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

Відповідно до договору факторингу №31/0326-02 від 31.03.2026 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржниками (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

А згідно реєстру боржників №1 від 31.03.2026 до договору факторингу №31/0326-02 від 31.03.2026, відбулося і відступлення прав вимоги за договором № LM525327168 де боржником ОСОБА_1 з загальним боргом 11 002,13 грн, яка складається з: 3102,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 6348,60 грн. заборгованість по відсоткам; 1551,18 грн. неустойка (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

Згідно наданого розрахунку станом на 29.01.2025 року за ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість у розмірі 11 002,13 грн, яка складається з: 3102,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 6348,60 грн. заборгованість по відсоткам; 1551,18 грн. неустойка (додаток до позовної заяви у системі «Електронний суд»).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідність до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).

Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд констатує, що у даному випадку договори підписані ОСОБА_1 один власноручно, а другий за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочинів. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21); від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відтак, оскільки договір між сторонами був укладений у електронній формі, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, то між сторонами виникли кредитні зобов`язання.

Згідно ст. 513 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статями 516, 517 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем ОСОБА_1 свого обов`язку первісному кредитору АТ «ТАСКОМБАНК». Також суд бере до уваги наданий розрахунок боргу за договором №002/9660842-SP від 24 березня 2021 року, такий ніким не оспорюється, сумнівів у суду не викликає, отже заборгованість за вказаним договором підлягає стягненню у повному обсязі.

Щодо договору № LM525327168 від 09.11.2024, то суд вважає, що наданий позивачем розрахунок підтверджує належним чином наявність у відповідача наступних складових заборгованості: 3102,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 6348,60 грн. заборгованість по відсоткам, на загальну суму 9450,95 грн.

Щодо заборгованості по неустойці у розмірі 1551,18 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто відповідач звільняється від відповідальності передбаченої у виді неустойки, а отже у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Відтак позов підлягає лише частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Банком пред`явлено позов на загальну суму 27 887,46 грн., і судом такий позов задоволено на суму 26 336,28 грн, що складає 94% від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2502,65 грн. (2662,40 * 94%).

Керуючись ст.ст. 509, 513, 516, 517, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76-82, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №002/9660842-SP від 24 березня 2021 року у розмірі 16 885 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 33 коп., яка складається з: 7974,40 грн. заборгованості за тілом кредиту; 8910,93 грн. заборгованості по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № LM525327168 від 09.11.2024 року у розмірі 9450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн.95 коп., яка складається з: 3102,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 6348,60 грн. заборгованість по відсоткам.

У решіт вимог позов відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в розмірі 2502 (дві тисячі п`ятсот дві) грн. 65 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 червня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.