Рішення № 137384706, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2507/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №Г-25/6/5120-25/5120/519-25 від 14.11.2025) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеськійобласті оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є матір`ю та законним представником дитини ОСОБА_2 . У зв`язку з необхідністю отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, позивач з дитиною зверталися у жовтні 2025 року до Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта увигляді паспортної книжечки зразка 1994 року. Однак у видачі паспорта громадянина України моїй дитині було відмовлено, про що свідчать відповіді № Г-25/6/5120-25/5120/519-25 від 14.11.2025, № Г-741/6/5101-25/5100.4.1/11917-25 від 28.10.2025. На думку позивача будь-які дії з питань обов`язковості або примушування з отримання паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки є втручанням до приватного життя, а присвоєння унікального номеру в ЄДДР (УНЗР) суперечить релігійним переконанням позивача та її дитини. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилалась на правові висновки Верховного Суду по зразковій справі №806/3265/17.

Ухвалою від 06.02.2026 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/2507/26, та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

02.03.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 21.10.2025 до Чорноморського відділу надійшла заява ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_1 від 21.10.2025 про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР). У поданій заяві ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_1 вказали, що мають намір оформити паспорт громадянина України ОСОБА_2 у зв`язку з досягненням нею 14-річного віку у вигляді книжечки зразка 1994 року, та не надають згоди на обробку персональних даних, забороняють передачу будь-яких даних про себе до Єдиного демографічного реєстру; формування стосовно себе УНЗР; використання будь-яких засобів ЄДДР та маніпуляції з тілом особи. ГУ ДМС в Одеській області наголошує, що до заяви ОСОБА_2 на отримання паспорту-книжечки не було подано повний перелік документів, необхідний для оформлення паспорта громадянина України. Так, під час розгляду поданих документів встановлено, що батько дитини є громадянином Ліванської Республіки. Водночас до заяви не було подано документа, який підтверджує належність дитини до громадянства України, а саме, довідки про реєстрацію особи громадянином України. Оскільки позивачем та її законним представником не подано належних документів, що підтверджують реєстрацію її громадянкою України та оформлення належності до громадянства України відповідно до вимог чинного законодавства, у Чорноморського відділу, а також у ГУ ДМС в Одеській області відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України. Згідно з вимогами чинного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, обов`язковою умовою для оформлення паспорта вперше, у разі якщо один із батьків такої особи на момент її народження був іноземцем, є підтвердження належності особи до громадянства України. У разі відсутності відповідної довідки про реєстрацію особи громадянином України територіальний орган ДМС позбавлений правових підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України. Таким чином, відмова у прийнятті рішення про оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, на думку відповідача була здійснена в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, зокрема Законом України «Про громадянство України» та нормативно-правовими актами, що регулюють порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України. ГУ ДМС в Одеській області зауважує, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та поданням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Відповідач вказує, що Чорноморський відділ, у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» надав позивачам письмову відповідь на їх заяву, в якій роз`яснив, позивачам, що «на момент народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батько не є громадянином України, у зв`язку із чим дитині необхідно пройти процедуру підтвердження громадянства України для отримання довідки про громадянство України. Документи, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України зазначені в Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (зі змінами) (далі-Порядок). Відповідно до пункту 17 Порядку визначено, що для набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 7 Закону батьки (один з них) якої на момент її народження були громадянами України, один з її батьків подає такі документи: а) заява про оформлення набуття особою громадянства України за народженням; б) копію свідоцтва про народження особи; в) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. Вам необхідно звернутись до Чорноморського відділу ГУ ДМС в Одеській області для отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_2 . Після отримання вищевказаної довідки Ви маєте право повторно звернутись для оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року». Ані Чорноморський відділ, ані ГУ ДМС в Одеській області не відмовляв ОСОБА_2 та її законному представнику ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорта громадянина України, оскільки по-перше, оскаржувана відповідь не містить ознак рішення. По-друге, позивачами не дотримано встановленої процедури подання документів, що унеможливлює прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Таким чином, реалізація законних прав осіб, які звертаються за оформленням та видачею паспорта громадянина України з боку територіального органу ДМС забезпечується в повному обсязі. Враховуючи викладене, твердження позивачів щодо відмови у видачі паспорта громадянина України з боку Чорноморського відділу не відповідає дійсності. Таким чином, право ОСОБА_2 на отримання паспорта громадянина України, не обмежується, проте позивачами не дотримано встановленої законодавством процедури підтвердження належності особи до громадянства України та оформлення відповідних документів для отримання документального підтвердження встановленого факту, що є обов`язковою передумовою для оформлення та видачі паспорта громадянина України. У зв`язку з цим, у Чорноморського відділу, а також у ТУ ДМС в Одеській області відсутні правові підстави для задоволення заявлених позивачами вимог, оскільки вони є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

20.03.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є матір`ю та законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області 07.10.2009 року.

Згідно вказаного свідоцтва про народження, батько дитини є громадянин Ліванської Республіки Ель- ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , разом із законним представником - матір`ю ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням 14 років та необхідністю отримати паспорт громадянина України, звернулися до Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою від 21.10.2025 року про оформлення та видачу паспорта зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

До заяви було долучено: свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 ; дві фотокартки дитини ОСОБА_2 розміром 35x45 мм; заява ОСОБА_2 про видачу паспорта за формою відповідно до наказів МВС України №320 від 13.04.2012 та №456 від 06.06.2019; паспорт ОСОБА_1 ; лист Міністерства освіти і науки України №1/9-347 від 24.06.2020; лист Міністерства освіти і науки України №1/9-131 від 11.03.2021; лист Міністерства освіти і науки України №1/10925-23 від 25.07.2023.

Листом №Г-25/6/5120-25/5120/519-25 від 14.11.2025 року, Чорноморський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області листом №Г-25/6/5120-25/5120/519-25 від 14.11.2025 року повідомив заявників, що «…на момент народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батько не є громадянином України, у зв`язку із чим дитині необхідно пройти процедуру підтвердження громадянства України для отримання довідки про громадянство України. Документи, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України зазначені в Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (зі змінами) (далі-Порядок). Відповідно до пункту 17 Порядку визначено, що для набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 7 Закону батьки (один з них) якої на момент її народження були громадянами України, один з її батьків подає такі документи: а) заява про оформлення набуття особою громадянства України за народженням; б) копію свідоцтва про народження особи; в) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. Вам необхідно звернутись до Чорноморського відділу ГУ ДМС в Одеській області для отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_2 . Після отримання вищевказаної довідки Ви маєте право повторно звернутись для оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року».

Не погодившись з отриманою відповіддю, позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III (далі - Закон № 2235-ІІІ) документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2235-ІІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі Положення №2503-XII), згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення №2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З 06.12.2012 набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Визначення Єдиного державного демографічного реєстру міститься у частині першій статті 4 Закону № 5492-VI та означає електронну інформаційно-телекомунікаційну систему, яка призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до частин першої-другої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Відповідно до частин першої-другої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина четверта статті 21 Закону № 5492-VI регламентує, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Водночас за змістом пункту 3 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В силу пунктів 1-4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 затверджено зразка бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Порядок № 302) згідно з пунктами 1, 2, 3 якого паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Обмін паспорта здійснюється у разі непридатності паспорта для подальшого використання (підпункт 5 пункт 6 Порядку № 302).

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

За змістом пункту 19 Порядку № 302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 100 Порядку № 302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456), згідно з пунктом 1 розділу I «Загальні положення» якого визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 р. № 456 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (Закон - № 2297-VI) мета обробки персональних даних мас бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Статтею 2 Закону № 2297-VI визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Приписами частин п`ятої-шостої статті 6 Закону № 2297-VI передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що паспорт громадянина України видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, кожному громадянинові України після досягнення 14-річного віку.

При цьому бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Наведене свідчить, що Положенням № 2503-XII передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме у формі книжечки або картки.

Отже, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України, до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Це узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3327/16, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18, від 21 серпня 2020 року у справі № 260/99/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 240/575/20 та від 08 червня 2023 року у справі № 380/5977/21.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини стосуються зобов`язання Чорноморського відділу ГУ ДМС в Одеській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення № 2503-XII, тобто зразка 1994 року у зв`язку із недосягненням нею 16-річного віку.

Звертаючись до органу міграційної служби, позивач у заяві від 21.10.2025 року зазначила, що не дає згоду на збір та обробку персональних даних, забороняє передачу будь-яких даних про себе до Реєстру, формування по відношенню до неї УНЗР (будь-яких інших ідентифікаторів: цифрових, штрих-кодових, QR-кодових, біометричних тощо), використання щодо неї будь-яких засобів Реєстру, просить оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Водночас у своїй заяві до органу міграційної служби не вказала на наявність у неї релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації. Такі твердження відображені лише у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Так, у зразковій справі № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на ознаки цієї типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.

Розглянувши зразкову справу №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення № 2503-XII, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі констатувала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ є обґрунтованими. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови позивачеві у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону №5492-VI.

Варто зауважити, що відповідно до пунктів 21, 22 частини 1 статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Отже, ознаками типових адміністративних справ є один і той же відповідач -суб`єкт владних повноважень та/або його відокремлені структурні підрозділи, аналогічні підстави публічно-правового спору, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та аналогічні позовні вимоги.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) стосується питань захисту прав і свобод громадян України, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки з мотивів релігійних переконань побоюються настання в результаті їх обробки негативних наслідків, пов`язаних із формуванням цифрових ідентифікаторів особи.

Повертаючись до обставин справи, варто зазначити, що визначальними її особливостями, на підставі яких ця справа не може бути визначена як типова є, зокрема, те, що позивач звернулась із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року у зв`язку з досягненням 14-річного віку; при зверненні до органу міграційної служби із заявою позивач не зазначає про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.

Натомість, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних з мотивів релігійних переконань.

Таким чином, відсутні правові підстави для врахування висновків у зразковій справі №806/3265/17(Пз/9901/2/18) при розгляді цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/29754/23, від 17 грудня 2025 року у справі № 420/26173/24.

Також суд зазначає, що звернувшись з заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Положення № 2503-XII, позивачем до органу міграційної служби було надано: свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 ; дві фотокартки дитини ОСОБА_2 розміром 35x45 мм; заява ОСОБА_2 про видачу паспорта за формою відповідно до наказів МВС України №320 від 13.04.2012 та №456 від 06.06.2019; паспорт ОСОБА_1 ; лист Міністерства освіти і науки України №1/9-347 від 24.06.2020; лист Міністерства освіти і науки України №1/9-131 від 11.03.2021; лист Міністерства освіти і науки України №1/10925-23 від 25.07.2023.

Заява позивача була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та за результатом розгляду поданої позивачем заяви та доданих документів, листом №Г-25/6/5120-25/5120/519-25 від 14.11.2025 року, Чорноморський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повідомив заявників, що «…на момент народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батько не є громадянином України, у зв`язку із чим дитині необхідно пройти процедуру підтвердження громадянства України для отримання довідки про громадянство України. Документи, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України зазначені в Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (зі змінами) (далі-Порядок). Відповідно до пункту 17 Порядку визначено, що для набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 7 Закону батьки (один з них) якої на момент її народження були громадянами України, один з її батьків подає такі документи: а) заява про оформлення набуття особою громадянства України за народженням; б) копію свідоцтва про народження особи; в) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. Вам необхідно звернутись до Чорноморського відділу ГУ ДМС в Одеській області для отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_2 . Після отримання вищевказаної довідки Ви маєте право повторно звернутись для оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року».

Зі змісту вказаного листа убачається, що Чорноморський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не відмовляв у оформленні паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, а повідомив про необхідність подання документів, що підтверджують громадянство України, а саме довідки про реєстрацію особи громадянином України, та роз`яснено порядок отримання вказаних документів.

Так, як вказувалося вище, пунктом 13 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Відповідно до свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області 07.10.2009 року, батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянин Ліванської Республіки ОСОБА_4 .

Згідно статті 7 Закону № 2235-ІІІ, для набуття особою громадянства України за народженням батьками цієї особи (або одним із них) або її законними представниками (або одним із них), крім особи, батьки якої на момент її народження були громадянами України або один із батьків якої був громадянином України, а другий - особою без громадянства, подається заява про набуття громадянства України, а після досягнення особою повноліття заява подається нею особисто.

З наведеного убачається, що оскільки на момент народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батько не є громадянином України, для набуття дитиною громадянства України за народженням її батькам (або одному із них) необхідно подати заяву про набуття громадянства України.

Так, з метою організації виконання Закону України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (у редакції Указу Президента України від 11 лютого 2026 року № 110/2026) затверджено Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Цей Порядок відповідно до Закону України "Про громадянство України" визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України, а також перелік документів, що готуються для припинення громадянства України внаслідок його втрати, скасування рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та процедуру подання таких документів і провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до пункту 143 порядку у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, посольство чи консульська установа України за місцем проживання цієї особи видають довідку про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для оформлення документів, що підтверджують громадянство України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, що позивач звернувшись до відповідача з заявою про видачу паспорта книжечки зразка 1994 року, не подала об`єктивно необхідних для цього документів - документи, що підтверджують громадянство України, а саме довідки про реєстрацію особи громадянином України.

Разом з тим, звернення до територіальних органів ДМС України із заявою для видачі паспорта у формі книжечки, сформованою в установленій формі, та з доданим до неї обов`язковим переліком документів, є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України вперше.

Верховний Суд у справі №807/447/18 06 лютого 2020 року зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при зверненні до відповідачів заявниками не було дотримано необхідної процедури, передбаченої законодавством. Розгляд поданих заяв та скарги відповідно до Закону України "Про звернення громадян" не є порушенням прав заявників з боку відповідачів. Листи останніх, з якими висловила незгоду позивачка, не є рішеннями суб`єктів владних повноважень у розумінні КАС України.

Сама по собі незгода позивача зі змістом відповідей не спростовує факту розгляду вказаних звернень в установленому законом порядку та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідачів і задоволення позовних вимог щодо зобов`язання останніх видати позивачу паспорт у формі книжечки, навіть у разі наявності в нього такого права, оскільки заявниками не було дотримано процедури звернення за паспортом та не надано необхідних для цього документів.

Заявник не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли ним буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідками буде відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки.

З урахуванням встановлених обставин та викладених вище правових норм, враховуючи при цьому, що заява позивача не містила усіх документів, необхідних для реалізації відповідного права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, в межах спірних правовідносин, для визнання протиправною відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська,44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 37811384), Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Хантадзе, 13, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000) про визнання протиправними дій Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь№Г-25/6/5120-25/5120/519-25 від 14.11.2025) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеськійобласті оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.06.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва