Рішення № 137384656, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32783/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.06.2025 № 15535002365 за заявою ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 про призначення пенсії за вислугу років, прийнявши до розрахунку військову служби в органах Державної прикордонної служби в період 27.02.2015 по 07.04.2016 та у військовій частині НОМЕР_1 в період з 26.04.2022 по 07.03.2024, з урахуванням окремих періодів військової служби на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 24.04.2025 року подав до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за вислугу років. 06.05.2025 року він отримав наручно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.05.2025 № 155350023651, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що на дату звернення вислуга років на посадах прокурорів становить 18 років 5 місяців 21 день. 16.05.2025 року позивачем отримано листа від Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, згідно з яким за результатами перевірки електронної пенсійної справи до Головних управлінь Пенсійного фонду України в Рівненській та Полтавській областях направлено листа щодо уточнення спеціального стажу. 04.06.2025 року позивачем подано скаргу до Пенсійного фонду України на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.05.2025 року № 155350023651, за результатами розгляду якої 28.07.2025 року отримав відповідь про відмову у її задоволені. 17.08.2025 року в своєму електронному кабінеті на порталі Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/), у розділі приєднаних документів до заяви від 24.04.2025 року позивач виявив рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.06.2025 року № 15535002365, на заміну рішення про відмову у призначені пенсії № 155350023651 від 01.05.2025 року, яким йому відмовлено у призначені пенсії за вислугу років, та заначили, що стаж роботи за вислугу років складає 20 років 1 місяць 1 день та на посадах прокурорів 20 років 13 днів. Як вбачається з вищевказаних документів, страховий стаж розраховано лише з інформації зазначеної в трудовій книжці, інші надані документи не враховано. Разом з цим, до розрахунку вислуги не взято строк служби в Державній прикордонній службі України в період з лютого 2015 року по квітень 2016 року (19.02.2015 по 07.04.2016), а також строк службу в Збройних силах України в період з квітня 2022 року по березень 2024 року (26.04.2022 по 07.03.2024), у тому числі з урахуванням безпосередньої участі, необхідних для забезпечення оборони України, який зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, (з 07.07.2015 по 09.10.2015, з 25.11.2015 по 07.04.2016, з 06.05.2022 по 10.10.2022, з 18.10.2022 по 28.10.2022, з 04.11.2022 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 08.07.2023, з 21.07.2023 по 03.09.2023, з 12.10.2023 по 19.11.2023, з 04.12.2023 по 05.02.2024, з 25.02.2024 по 03.03.2024, з 04.03.2024 по 07.03.2024), та період служби з 27.02.2015 по 06.07.2015 у НОМЕР_2 прикордонному загоні, де застосовується коефіцієнт 1,5 при визначені вислуги років, відповідно до наказу АДПС України № 75 від 29.01.2008. Позивач уважає протиправним рішення відповідача від 09.06.2025 року № 15535002365 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 02.10.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/32783/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

16.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що пенсійне забезпечення осіб, що працювали на посадах прокурорів, регулюється ст. 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону №1697 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Відтак, законодавець встановив дві обов`язкові умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1697: 1) наявність стажу за вислугу років не менше 25 років; 2) наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Наданими позивачем до Головного управління документами страховий стаж особи складає 24 роки 2 місяці 16 днів, у тому числі стаж роботи за вислугу років 20 років 1 місяць 1 день та на посадах прокурорів 20 років 13 днів. До стажу роботи за вислугу років не зараховано половину строку навчання в Одеській національній юридичній академії, оскільки згідно трудової книжки від 23.03.2005 серії НОМЕР_3 період навчання перетинається з періодом навчання на денній формі навчання в Одеському морському університеті. Спеціальний закон містить вичерпний перелік посад, які зараховуються до прокурорського стажу для обрахування пенсії за вислугу років. Оскільки стаж позивача за вислугу років не відповідає стажу зазначеного в ст. 86 Закону України, тому відповідно відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років. На підставі вищевикладеного рішенням Головного управління від 09.06.2025 № 155350023651, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону № 1697.

Щодо прийняття до розрахунку військову служби в органах Державної прикордонної служби в період 27.02.2015 по 07.04.2016 та у військовій частині НОМЕР_1 в період з 26.04.2022 по 07.03.2024, з урахуванням окремих періодів військової служби на пільгових умовах в розрахунку один місяць служби за три місяці, відповідач вказує, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (надалі по тексту Порядок № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зокрема, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операціїЗгідно п. 1 Порядку № 393 цей порядок застосовується виключно при обчислені пенсії за нормам Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечень військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішні справ». Відтак, зазначеним Порядком не передбачені пільги при визначення права на призначення пенсії за Законом України «Про прокуратуру». При цьому, відповідно до п. 16 Розділу XV Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Абзац 2 п. 16 Розділу XV Закону № 1058 відповідно до Закону України № 2148 від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (набрав чинності 11.10.2017) викладений у наступній редакції: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.» Таким чином, законодавець визначив, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосовується виключно в частині визначення права на призначення пенсії за вислугу років військовослужбовців. Також відповідач вказує, що позивач у своєму позові посилається на наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, щодо зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби в період з 27.02.2015 по 07.04.2016 в період з 26.04.2022 по 07.03.2024 в розрахунку один місяць служби за три місяці. Однак дане посилання, на думку відповідача є хибним, оскільки аналіз норм Положення №530 дає підстави для висновку, що дане Положення не регулює питання призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» та визначає порядок обчислення пільгового стажу для призначення даного виду пенсії. З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для зобов`язання Головне управління зарахувати позивачу до страхового стажу періоди проходження військової служби в органах Державної прикордонної служби в період 27.02.2015 по 07.04.2016 та у військовій частині НОМЕР_1 в період з 26.04.2022 по 07.03.2024 в розрахунку один місяць служби за три місяці.

17.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного України в Одеській області надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.03.2005 року працює в органах прокуратури.

В трудової книжці серії НОМЕР_3 від 23.03.2005 року наявні наступні записи про трудову діяльність позивача:

- 24.03.2005 року прийнятий на роботу в органи прокуратури Одеської області і призначений на посаду помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора зі строком стажування до одного року;

- 07.06.2006 року призначений на посаду старшого помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора;

- 31.01.2011 року прийняв присягу працівника прокуратури;

- 08.06.2012 року призначений на посаду старшого прокурора Білгород-Дністровської прокурори;

- 23.06.2014 року призначений на посаду старшого прокурора відділу захисту прав громадян та інтересів держави екологічній сфері управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області;

- 26.01.2015 призначений на посаду старшого прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокурори;

- 07.08.2015 року призначений на посаду прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокурори;

- 15.12.2015 призначений на посаду прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокурори;

- 15.02.2018 року звільнений з займаної посади в порядку переведення до органів прокуратури Київської області;

- 16.02.2018 року призначений на посаду слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області;

- 31.08.2018 року у зв`язку зі зміною структури та штатного розпису прокуратури Київської області призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Київської області;

- 07.09.2018 року призначений на посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Київської області;

- 01.10.2018 року звільнений з займаної посади в порядку переведення до прокуратури Одеської області;

- 02.10.2018 року призначений на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури області в порядку переведення з органів прокуратури Київської області;

- 01.07.2019 року призначений на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовими розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури області;

- 18.09.2019 року призначений на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовими розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури області;

- 14.09.2020 року переведений на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури;

- 14.12.2023 року призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури;

- 13.03.2024 року призначений на посаду прокурора відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері управління представництва інтересів держави в суді Одеської обласної прокуратури.

Згідно довідки Одеської обласної прокуратури від 16.04.2025 року № 07-68вих.25, ОСОБА_1 оформив відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 20 липня 2007 року по 29 вересня 2009 року включно (наказ від 13 липня 2007 року №251). Приступив до роботи з 04 лютого 2008 року, перервавши відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку (наказ від 28 січня 2008 року № 92). Увільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з призивом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, із збереженням місця роботи на посаді та середнього заробітку з 19 лютого 2015 року (наказ від 19 лютого 2015 року № 43 7к). Увільнений від виконання службових обов`язків під час мобілізації на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації із збереженням місця роботи на посаді та середнього заробітку з 19 лютого 2016 року (наказ від 18 лютого 2016 року № 380к). Приступив до роботи після військової служби під час мобілізації з 11 квітня 2016 року (наказ від 11 квітня 2016 року № 633к). Увільнений від виконання обов`язків у зв`язку з прийняттям на військову службу за призовом під час мобілізації із збереженням посади до дня фактичного звільнення з 26 квітня 2022 року (наказ від 26 квітня 2022 року № 621к, зі змінами, внесеними наказом від 22 липня 2022 року № 1179к). Приступив до роботи після звільнення з військової служби у Збройних Силах України з 11 березня 2024 року (наказ від 11 березня 2024 року № 420к).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 та послужного списку, ОСОБА_1 з 19.02.2015 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , з 09.10.2015 року перебував в розпорядженні начальника СкРУ (І категорії) ДПС України, з 23.11.2015 року по 07.04.2016 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 18.02.2020 року № 255 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 в період з 07.07.2015 року по 09.10.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції н.п. Краматорськ та Костантинівка Донецької обл.

Згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 , позивач приймав участь в АТО з 25.11.2015 року по 07.04.2016 року на території Донецької області у складі військової частини НОМЕР_6 .

З 26.04.2022 року по 07.03.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.04.2022 року № 100, від 07.03.2024 року № 68.

Згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 , позивач приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 05.08.2022 по 10.10.2022, з 18.10.2022 по 29.10.2022, з 04.11.2022 по 20.11.2022, з 28.11.2022 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 09.07.2023, з 21.07.2023 по 01.08.2023, з 01.08.2023 по 04.09.2023, з 12.10.2023 по 30.11.2023, з 04.12.2023 по 06.02.2024, з 25.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 07.03.2024.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 від 29.02.2024 року № 1375 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 в період з 06.08.2022 по 09.10.2022, з 18.10.2022 по 28.10.2022, з 04.11.2022 по 19.11.2022, з 28.11.2022 по 08.04.2023, з 23.04.2023 по 08.07.2023, з 21.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 03.09.2023, з 12.10.2023 по 19.11.2023, з 04.12.2023 по 05.02.2024, з 25.02.2024 по дату видачі довідки брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій області, Херсонській області.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 від 19.09.2025 року № 2663 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсіч та спрямування збройної агресії російської федерації і Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо і районах і в період здійснення зазначених, заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації протії України: у період із з 06.05.2022 по 10.10.2022, з 18.10.2022 по 28.10.2022, з 04.11.2022 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 08.07.2023, з 21.07.2023 по 03.09.2023, з 12.10.2023 по 19.11.2023, з 04.12.2023 по 05.02.2024, з 25.02.2024 по 03.03.2024, з 04.03.2024 по 07.03.2024.

24.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику прокуратури до положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

Органом, що приймає рішення за заявою позивача від 24.04.2025 року, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішенням від 01.05.2025 № 155350023651 про відмову в призначенні пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII через відсутність на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років.

Відповідно до рішення, згідно з поданими документами, на дату звернення (24.04.2025) вислуга років на посадах прокурорів становить-18 років 5 місяців 21 день. Загальний страховий стаж становить 24 роки 2 місяці 15 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди роботи. Також зазначено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.03.2005 період навчання в Одеській національній юридичній академії перетинається з періодом навчання на денній формі навчання в Одеському морському університеті.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило лист «Щодо перевірки ЕПС» від 14.05.2025 року № 1500-0306-9/91465 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому зазначено:

« ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) 24.04.2025 звернувся про призначена пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про прокуратуру (далі Закон № 1697).

Рішенням від 01.05.2025 (далі Рішення) заявнику відмовлено у призначенні пенсії з; вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (в наявності 24 роки 2 місяці).

Заяву опрацьовано спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України і Рівенській області.

Правильність прийнятого рішення завізовано спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Згідно Рішення до страхового та спеціального стажу ОСОБА_1 враховано всі періоди. Аналізуючи документи встановлено, що до спеціального стажу, що дає право на пенсію зі вислугу років прокурорам/слідчим прокуратури не враховано періоди з 20.05.2012 по 07.06.2012, з 01.08.2022 по 31.03.2023 та з 01.05.2023 по 29.02.2024.

Документом, на підставі якого визначається право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1697, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 6 статті 86 Закону № 1697 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів.

Згідно із записами в трудовій книжці від 23.03.2005 НОМЕР_3 заявник працював в Прокуратурі Одеської області: на посаді старшого помічника Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури з 20.05.2012 по 07.06.2012; на посаді прокурора регіональної прокуратури області з 01.08.2022 по 31.03.2023 та з 01.05.2023 по 29.02.2024.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу наявні дані по спеціальному стажу за всі періоди роботи з кодом підстави ЗПП501А1.

Також звертаємо увагу, що нарахування в даних в персоніфікованого обліку відсутні за період військової служби заявника в особливий період.

З огляду на вищевикладене, просимо привести у відповідність спеціальний стаж заявника.

Про прийняте рішення повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області».

Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лист від 20.05.2025 року № 1600-0304-9/38513, в якому вказано:

«…Не погоджуємося з позицією вашого управління, викладеною в листі від 14.05.2025 №1500-0306-9/91465 щодо зарахування періоду з 20.05.2012 по 07.06.2012 на посаді старшого помічника прокуратури. Зазначений період не враховано відповідно листа Пенсійного фонду України від 02.11.2012 № 25477/02-20.

Щодо зарахування періодів з 01.08.2022 по 31.03.2023 та з 01.05.2023 по 29.02.2024 на посаді прокурора регіональної прокуратури повідомляємо наступне. У даний час, відповідно довідки від 29.02.2024 №1317, заявник приймав участь у заходах, необхідних для забезпеченні оборони України. Періоди, зазначені у довідці, можуть бути враховані для визначення права на вислугу років передбаченою частиною першою статті 86 Закону №1697-411…».

Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішенням про відмову в призначенні пенсії від 23.05.2025 № 155350023651 на заміну рішення про відмову від 01.05.2025 № 155350023651, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII через відсутність на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років.

Відповідно до рішення, згідно з поданими документами, на дату звернення (24.04.2025) вислуга років на посадах прокурорів становить-18 років 11 місяців 8 днів (враховано відповідно до оцифрованої трудової книжки станом на 18.03.2024). Загальний страховий стаж становить 24 роки 2 місяці 15 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди роботи. Також зазначено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.03.2005 період навчання в Одеській національній юридичній академії перетинається з періодом навчання на денній формі навчання в Одеському морському університеті.

Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лист від 27.05.2025 року № 1700-0303-9/38297, в якому вказано:

«…управлінням пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області взято до уваги Ваш лист від 14.05.2025 № 1500-0306-9/91465 щодо перегляду рішення про відмову пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи обставини, викладені в листі, та за результатами повторного розгляду документів пенсійної справи ОСОБА_1 ,; не погоджуємось із зауваженням щодо зарахування до спеціального стажу , що дає право на пенсію за вислугу років з 20.05.2012 по 07.06.2012 на посаді старшого помічника, оскільки до стажу роботи на посадах прокурорів, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, зараховуються періоди роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 Закону України Про прокуратуру №1697-УІІ та періоди роботи на посадах помічника (старшого помічника) прокурора до 20.05.2012 (до внесення змін до статті 56 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789).

Водночас зазначаємо, що згідно з поданими документами, на дату звернення (24.04.2025) вислуга років на посадах прокурорів становить - 18 років 11 місяців 8 днів (враховано відповідно до оцифрованої трудової книжки станом на 18.03.2024).

У разі незгоди з нашими зауваженнями, просимо самостійно переглянути спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років по пенсійній справі ОСОБА_1 (ЕПС 155350023651).».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 155350023651 від 09.06.2025 на заміну рішення про відмову у призначені пенсії № 155350023651 від 01.05.2025, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» за відсутності необхідного стажу за вислугу років 25 років.

Відповідно до рішення, страховий стаж особи складає 24 роки 2 місяці 16 днів, у тому числі стаж роботи за вислугу років 20 років 1 місяць 1 день та на посадах прокурорів 20 років 13 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. За наданими документами до стажу роботи за вислугу років не зараховано половину строку навчання в Одеській національній юридичній академії, оскільки згідно трудової книжки від 23.03.2005 серії НОМЕР_3 період навчання перетинається з періодом навчання на денній формі навчання в Одеському морському університеті.

На скаргу позивача, листом від 28.07.2025 року № 29185-28327/Б-03/8-2800/25, Пенсійний фонд України повідомив:

«Відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі Закон № 1697) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років, зокрема, з 1 жовтня 2020 року і пізніше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на посадах прокурорів, зазначених у статті 15 Закону № 1697, військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Підставою для зарахування до вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1697, половини строку навчання, є підтвердження навчання саме у вищому юридичному начальному закладі денної форми навчання або на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання.

Половина строку навчання в Одеському морському університеті та в Одеській національній юридичній академії не зарахована до вислуги років. Крім того, статтею 86 Закону № 1697 не передбачено пільгове обчислення вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697.

До вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1697, зараховано період Вашої роботи в органах прокуратури з 24.03.2005 по 24.04.2025.

Враховуючи відсутність вислуги років, підстав для призначення пенсії відповідно до Закону № 1697 немає».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Судом встановлено, що 24.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику прокуратури відповідно до положень статті 86 Закону № 1697-VII.

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Закон №1697-VII визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури, зокрема підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, врегульовано статтею 86 Закону № 1697-VII.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, аналізуючи вказані норми суд доходить висновку, що необхідною умовою для призначення пенсії за вислуги років є наявність на день звернення необхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 25 років, з якого обов`язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Частинами шостою-восьмою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім`ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

За частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 24.04.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 155350023651 від 09.06.2025 на заміну рішення про відмову у призначені пенсії № 155350023651 від 01.05.2025, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» за відсутності необхідного стажу за вислугу років 25 років.

Відповідно до рішення, страховий стаж особи складає 24 роки 2 місяці 16 днів, у тому числі стаж роботи за вислугу років 20 років 1 місяць 1 день та на посадах прокурорів 20 років 13 днів.

З матеріалів справи убачається, що в період з 24.03.2005 року (прийняття на роботу в органах прокуратури Одеської області і призначений на посаду помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора зі строком стажування до одного року) по 24.04.2025 року (дата звернення з заявою про призначення пенсії), який складає 20 років 1 місяць 1 день, зарахований до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697.

У вказаний період також увійшли періоди проходження позивачем військової служби з 19.02.2015 року по 07.04.2016 року та з 26.04.2022 року по 07.03.2024 року.

Разом з тим, позивач уважає, що періоди його безпосередньої участі, у заходах необхідних для забезпечення оборони України під час проходження військової служби, а саме: з 07.07.2015 по 09.10.2015, з 25.11.2015 по 07.04.2016, з 06.05.2022 по 10.10.2022, з 18.10.2022 по 28.10.2022, з 04.11.2022 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 08.07.2023, з 21.07.2023 по 03.09.2023, з 12.10.2023 по 19.11.2023, з 04.12.2023 по 05.02.2024, з 25.02.2024 по 03.03.2024, з 04.03.2024 по 07.03.2024 підлягають зарахування до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, а період служби з 27.02.2015 по 06.07.2015 у НОМЕР_2 прикордонному загоні з застосуванням коефіцієнта 1,5 при визначені вислуги років, відповідно до наказу АДПС України № 75 від 29.01.2008.

Таким чином, спірним питанням, що виникло у цій справі є наявність або відсутність підстав для зарахування періодів проходження позивачем військової служби, у пільговому обчисленні, до вислуги років, що дає право на пенсію за статтею 86 Закону № 1697-VII.

Так, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 та послужного списку, ОСОБА_1 з 19.02.2015 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , з 09.10.2015 року перебував в розпорядженні начальника СкРУ (І категорії) ДПС України, з 23.11.2015 року по 07.04.2016 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 18.02.2020 року № 255 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 в період з 07.07.2015 року по 09.10.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції н.п. Краматорськ та Костантинівка Донецької обл.

Згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 , позивач приймав участь в АТО з 25.11.2015 року по 07.04.2016 року на території Донецької області у складі військової частини НОМЕР_6 .

З 26.04.2022 року по 07.03.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.04.2022 року № 100, від 07.03.2024 року № 68.

Згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 , позивач приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 05.08.2022 по 10.10.2022, з 18.10.2022 по 29.10.2022, з 04.11.2022 по 20.11.2022, з 28.11.2022 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 09.07.2023, з 21.07.2023 по 01.08.2023, з 01.08.2023 по 04.09.2023, з 12.10.2023 по 30.11.2023, з 04.12.2023 по 06.02.2024, з 25.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 07.03.2024.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 від 29.02.2024 року № 1375 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 в період з 06.08.2022 по 09.10.2022, з 18.10.2022 по 28.10.2022, з 04.11.2022 по 19.11.2022, з 28.11.2022 по 08.04.2023, з 23.04.2023 по 08.07.2023, з 21.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 03.09.2023, з 12.10.2023 по 19.11.2023, з 04.12.2023 по 05.02.2024, з 25.02.2024 по дату видачі довідки брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій області, Херсонській області.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 від 19.09.2025 року № 2663 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсіч та спрямування збройної агресії російської федерації і Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо і районах і в період здійснення зазначених, заходів, у заходах, необхідних ддля забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації протії України: у період із з 06.05.2022 по 10.10.2022, з 18.10.2022 по 28.10.2022, з 04.11.2022 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 08.07.2023, з 21.07.2023 по 03.09.2023, з 12.10.2023 по 19.11.2023, з 04.12.2023 по 05.02.2024, з 25.02.2024 по 03.03.2024, з 04.03.2024 по 07.03.2024.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється за Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон № 2262-XII.

Згідно статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Стаття 2 Закону № 2262-XII встановлює, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За правилами статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови зарахування періодів служби для призначення пенсій за вислугу років, у тому числі на пільгових умовах відповідно до Закону № 2262-ХІІ, установлено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 (далі Постанова № 393).

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 в редакції чинній до 19 лютого 2022 року, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема: участь у бойових діях у воєнний час; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

За абзацом 1 пункту 1 Постанови КМУ № 393, в редакції чинній до 19 лютого 2022 року, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 цього Закону, до вислуги років зараховуються зокрема: час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу.

Суд зазначає, що постановою КМ України № 119 від 16 лютого 2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» у пункті 3: 1) абзац перший викладено в такій редакції: 3. До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:.

Отже, пунктом 3 Постанови № 393 в редакції Постанови КМУ від 16 лютого 2022 №119, (набрала чинності 19 лютого 2022 року) передбачено зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах тільки для визначення розміру пенсії.

Тобто, редакція Постанови №393 (до внесення змін) передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією пункту 3 Постанови № 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії.

З урахуванням наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що можливість пільгового порядку зарахування певних періодів проходження служби до вислуги років передбачена для осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 Закону № 2262-XII, пенсія яким призначається відповідно до Закону № 2262-XII.

Зазначене дозволяє дійти висновку про те, що право на пільгове обчислення періоду проходження військової служби для цілей пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 2262-XII є законодавчо гарантованим і пов`язане насамперед зі статусом військовослужбовця, який особа має у визначений законодавством період, зокрема під час виконання обов`язків в умовах особливого періоду.

Верховний Суд, аналізуючи аналогічні правовідносини у постанові від 27.03.2023 у справі № 520/16224/21 вказав, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393.

Крім того, подібний висновок щодо застосування Постанови № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років прокурорам і слідчим, вже викладений Верховним Судом України у постанові від 27 травня 2008 року у справі № 21-2438во07. У цій постанові Верховний Суд України наголосив, що вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років, колегія суддів виходить із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Закон України "Про прокуратуру".

Таким чином, суд дійшов висновку, що дія Постанови № 393, зокрема положень абзацу першого пункту 1 та пункту 3, поширюється виключно на осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону № 2262-XII, та які реалізують це право шляхом звернення із заявою про призначення пенсії саме на підставі цього спеціального закону.

Суд наголошує, що не зважаючи на можливе поєднання позивачем статусу прокурора та військовослужбовця під час участі в операції об`єднаних сил, право на пенсійне забезпечення визначається виключно тим спеціальним законом, на підставі якого особа звертається за призначенням пенсії. У цьому випадку обрання позивачем способу реалізації права на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII "Про прокуратуру" зумовлює застосування виключно положень цього нормативного акта.

Закон № 1697-VII "Про прокуратуру" містить вичерпний перелік видів трудової (службової) діяльності, які підлягають зарахуванню до вислуги років, і не передбачає можливості кратного (пільгового) обчислення стажу у зв`язку з проходженням військової служби в умовах особливого періоду або участю в ООС чи АТО.

Отже, застосування Постанови № 393 до правовідносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення за Законом № 1697-VII "Про прокуратуру", є юридично необґрунтованим і суперечить принципу правової визначеності як елементу верховенства права.

Недопустимість поширення дії спеціального нормативно-правового акта, ухваленого на виконання Закону № 2262-XII, на правовідносини, що регулюються іншим спеціальним законом - Законом № 1697-VII "Про прокуратуру" - зумовлена необхідністю дотримання меж предметного регулювання відповідного законодавчого акта та неприпустимістю підміни його норм положеннями актів, які не мають юридичної сили в межах іншого правового режиму. Зазначені закони передбачають відмінні правові підстави, суб`єктний склад та умови призначення пенсії, що базуються на різній правовій природі відповідної служби.

Враховуючи, що позивач суміщав виконання функцій прокурора та військовослужбовця, суд зазначає, що № 2262-XII не регулює порядок пенсійного забезпечення осіб, які звертаються за призначенням пенсії саме як прокурори.

Водночас Закон № 1697-VII "Про прокуратуру" є спеціальним нормативно-правовим актом, який вичерпно визначає підстави та умови призначення пенсій за вислугу років працівникам органів прокуратури. Застосування положень іншого спеціального закону - Закону № 2262-XII, адресованого винятково військовослужбовцям, - до прокурорів, навіть за умови фактичного суміщення статусів, було б штучним розширенням сфери його дії та суперечило б загальновизнаному принципу lex specialis derogat legi generali, а також принципу правової визначеності.

Таким чином, при зверненні особи за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII "Про прокуратуру", відсутні правові підстави для врахування до відповідного стажу періодів служби, обчислених за пільговим коефіцієнтом, що застосовується виключно у межах Закону № 2262-XII. Такий підхід відповідає конституційному принципу законності, забезпечує системність та узгодженість нормативного регулювання у сфері пенсійного забезпечення, а також унеможливлює неправомірне розширення дії підзаконних актів поза межами їх нормативної компетенції.

До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 18.06.2025 у справі №200/4703/24.

Суд встановив, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії саме на підставі статті 86 Закону № 1697-VII "Про прокуратуру", що зумовлює застосування виключно цього спеціального закону при вирішенні питання про наявність у нього права на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на п. 2.3 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (далі - Положення № 503), який передбачає, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу).

Суд зазначає, що в преамбулі цього Положення передбачено, що таке прийняте на реалізацію Закону № 2262-ХІІ.

У даному випадку значення має лише той обсяг стажу, який визначений відповідно до положень самого Закону № 1697-VII "Про прокуратуру", без урахування положень інших нормативних актів, зокрема Постанови № 393, Положення № 503, які регламентують порядок пільгового (кратного) обчислення стажу виключно для осіб, пенсія яким призначається за Законом № 2262-XII.

Отже, обставини щодо участі позивача у військовій службі в особливий період, у тому числі в АТО, не можуть бути підставою для кратного обчислення стажу (один місяць за три) при визначенні права на пенсію за вислугу років саме за Законом № 1697-VII "Про прокуратуру", оскільки такий механізм у межах цього Закону не передбачений.

Суд зазначає, що частина друга статті 85 Закону № 1697-VII "Про прокуратуру" допускає застосування інших законодавчих актів у сфері соціального захисту прокурорів. Однак така можливість не охоплює акти, що прийняті на виконання інших спеціальних законів. Тому Постанова № 393, Положення № 503, які стосуються правовідносин, врегульованих Законом № 2262-XII, не може застосовуватися до правовідносин пенсійного забезпечення, що регламентовані Законом № 1697-VII "Про прокуратуру".

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості реалізувати право пільгового обчислення вислуги років за вказаний період відповідно до Постанови № 393, але у разі реалізації ним права на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення відповідача є правомірним та таким, що відповідає вимогам закону.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.06.2025 № 15535002365 за заявою ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2025 про призначення пенсії за вислугу років, прийнявши до розрахунку військову служби в органах Державної прикордонної служби в період 27.02.2015 по 07.04.2016 та у військовій частині НОМЕР_1 в період з 26.04.2022 по 07.03.2024, з урахуванням окремих періодів військової служби на пільгових умовах - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.06.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва