Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/16844/26
УХВАЛА
15 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТАФ" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 08.06.2026 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТАФ" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
рішення від 14.10.2025 року № 13362702/44882595:
рішення від 14.10.2025 року № 13362703/44882595:
рішення від 14.10.2025 року № 13362704/44882595;
рішення від 14.10.2025 року № 13362705/44882595;
рішення від 14.10.2025 року № 13362706/44882595;
рішення від 04.11.2025 року № 13415321/44882595;
рішення від 04.11.2025 року № 13415322/44882595;
рішення від 04.11.2025 року №13415323/44882595;
рішення від 04.11.2025 року № 13415324/44882595
2. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ. Львівська площа. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ТАФ» (КОД. СДРПОУ 44882595) датою їх фактичного надходження на реєстрацію:
податкову накладну № 11 від 12.10.2024 року;
податкову накладну № 27 від 28.10.2024 року;
податкову накладну № 28 від 28.10.2024 року;
податкову накладну № 29 від 30.10.2024 року;
податкову накладну № 30 від 30.10.2024 року;
податкову накладну № 1 від 01.11.2024 року:
податкову накладну № 2 від 01.11.2024 року:
податкову накладну № 7 від 07.11.2024 року;
податкову накладну № 8 від 07.11.2024 року.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 ,00 грн.
Позивачем заявлено 9 вимог немайнового характеру (про визнання протиправними та скасування рішень) і похідні вимоги (про зобов`язання вчинити певні дії.
Сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду даного позову складає 29952,00 грн (3328 *9).
Однак, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 29952,00 грн.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому, суд враховує, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені.
Велика Палата Верховного Суду у справі №500/2276/24 (постанова від 16 липня 2025 року) роз`яснила порядок визначення строків звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження, чітко розмежувавши загальні та спеціальні норми права.
Досліджуючи це питання ВП ВС зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Так предметом позову у даній справі є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2025 року та від 14.11.2025 року.
Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже, шестимісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 15.10.2025 року, з 15.11.2025 року і закінчується 15.04.2026 року і 15.05.2026 року відповідно (останній день шестимісячного строку на оскарження рішення).
Даний позов зареєстровано судом 08.06.2026 року.
Позов надійшов засобами поштового зв`язку кур`єрською службою доставки ТОВ «ДВАДЦЯТЬ П`ЯТЬ ГОДИН» (код ЄДРПОУ 37585398).
Згідно наданої накладної ПН №6941 він надісланий до суду 02.01.2026 року.
Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що послуги поштового зв`язку це діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За умовами пункту 59 Правил надання послуг поштового зв`язку послуги поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення відправником або під час вручення адресатом (одержувачем), якщо інше не передбачено відповідним договором про надання послуг поштового зв`язку у національній валюті за діючими тарифами.
Отже, Правилами надання послуг поштового зв`язку передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.
Саме така правова позиція Верховного Суду відображена в постанові від 04.05.2022 у справі №916/3423/19 та постанові від 21.05.2025 у справі № 922/1675/24.
В той же час, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження оплати за надані послуги поштового зв`язку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З метою з`ясування питання дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом, позивачу необхідно надати відповідні докази.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору та докази сплати за надані послуги поштового зв`язку.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТАФ" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко
Судове рішення № 137384322, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/16844/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: