Рішення № 137384025, 15.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 400/3395/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, третя особаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування рішення від 04.07.2025 №360/975, зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом №360/975 від 04.07.2025 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини солдата ОСОБА_2 в розмірі від 750-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1006500,00 гривень;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дружині загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_2 внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 при захисті Батьківщини, у зв`язку із чим вона звернулась до Міноборони України за виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168. Однак, 18.08.2025 року на ї рахунок надійшло 1006500,00 грн, будь-яких інших коштів на її рахунок не надходило. На її запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 через представника їй було повідомлено, що протоколом №360/975 від 04.07.2025 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум мені призначена допомога в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1006500,00грн. Таку, суму допомоги призначно, оскільки на думку відповідача, солдат ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, яке не пов`язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.

Ухвалою від 06.04.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, постанова № 168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва). З огляду на зміст приписів пунктів 1 та 2 Постанови № 168, загибель військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі. Відповідач звертає увагу, що відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 28.09.2024 року №3430 встановлено причинний зв`язок смерті військовослужбовця з ЗАХВОРЮВАНЯМ , пов`язаним з захистом Батьківщини.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який був призваний на військову службу за мобілізацією 07.03.2023 року та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовець ОСОБА_2 загинув на станції Куп`янськ-Вузловий, Харківської області.

Згідно Витягу з протоколу засідання штатної НОМЕР_3 РВЛК від 28.09.2024 року №3430 захворювання солдата ОСОБА_2 , яке призвело до смерті та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі чоловіка військовослужбовця під час дії воєнного стану у розмірі 15000000,00 грн, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

18.08.2025 року на її рахунок зараховано кошти в сумі 1006500,00 гривень.

Позивач через свого представника зврнулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виплати їй 15000000,00 грн., на що їй було повідомлено, що протоколом №360/975 від 04.07.2025 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу призначена допомога в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1006500,00грн. Крім цього повідомлено, що оскільки солдат ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, яке не пов`язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМ №975, тобто в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму.

Позивач непогоджуючись з протоколом МОУ, звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Отже, подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII.

За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

А пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 168 встановлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час захисту ним Батьківщини не може становити менше 15 млн. гривень.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_2 проходив службу у Збройних Силах України.

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або участь у бойових діях при проведення зазначених заходів від 26.01.2026 року № 35, військовослужбовець ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або участь у бойових діях при проведення зазначених заходів в АДРЕСА_3 . Зазначена довідка видана на підставі Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 28.06.2023 року.

Також, згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або участь у бойових діях при проведення зазначених заходів від 06.12.2024 року №3307, військовослужбовець ОСОБА_2 в період з 17.07.2023 року по 21.07.2023 року (день загибелі) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Кіндращівська сільська територіальна громада, Куп`янського раону Харківської області.

Крім того, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 06.12.2024 року № 82, військовослужбовець ОСОБА_2 у період з 17.07.2023 року по 21.07.2023 року (день загибелі) приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної НОМЕР_3 РВЛК від 28.09.2024 року №3430 захворювання солдата ОСОБА_2 , яке призвело до смерті та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач зверталась до відповідача за виплатою їй одноразової грошової допомоги в розмірі 15 млн. гривень, тоді як відповідач виплатив їй 1006500,00 гривень за розрахунку розміру 750-кратного прожиткового мінімуму , встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть.

Суд вважає, що рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом №360/975 від 04.07.2025 року із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги позивачу одноразової грошової допомоги, як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини солдата ОСОБА_2 в розмірі від 750-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1006500,00 гривень є протиправним, оскільки вищезазначеними документами підтверджено участь ОСОБА_2 у захисті Батьківщини у день смерті.

Щодо доводів відповідача про те, що причиною смерті ОСОБА_2 стало не поранення, а захворювання, що зафіксовано у відповідному витягу з протоколу засідання ВЛК, а тому, на думку МО України, відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, то суд не приймає такі до уваги, оскільки нормами чинного законодавства чітко визначено, що захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини є належною підставою для виплати допомоги, а тому відсутність поранення не є підставою для відмови у виплаті, якщо є встановлений причинний зв`язок між захворюванням і проходженням служби в умовах збройного конфлікту.

Суд зазначає, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, прямо пов`язаного із захистом Батьківщини, що встановлено ВЛК, підтверджено довідкою про участь у бойових діях та узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, зокрема, але не виключно у постановах Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі №600/548/23-а, від 22.08.2024 року у справі 380/9868/23.

У відзиві відповідач посилається, що його позицію в повній мірі підтверджують висновки суду викладені у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 №160/20229/22.

Однак, вказана позиція Верховного Суду не є релевантною до спірних правовідносин та не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки висновки у справі від 21.08.2024 року №160/20229/22 стосується норм до внесення змін і не є тотожними з правовідносинами у цій справі, що розглядається судом.

Отже, під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкти владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За обставин встановлених під час розгляду даної справи суд приходить до переконання, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та додані до неї документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 року по справі № 480/4122/22.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1331,20 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".

Отже, судовий збір присуджується позивачу в розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, ідентифікаційний код 00034022) , за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про - визнання протиправним та скасування рішення від 04.07.2025 №360/975, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022), оформлене протоколом №360/975 від 04.07.2025 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини солдата ОСОБА_2 в розмірі від 750-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1006500,00 гривень.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України (проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини солдата ОСОБА_2 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під ас дії воєнного стану», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, ідентифікаційний код 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. С. Брагар