Рішення № 137382516, 15.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. справа № 300/6936/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дії при обчисленні пенсії за віком, призначеної з 04.07.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки: 2017-2019 роки - в розмірі 3764,40 грн., зобов`язання призначити пенсію за віком з 04.07.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023 та 2024 в розмірі 15057,09 грн., із урахуванням раніше виплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 01.06.2020 отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII. Після досягнення 60-ти років позивач звернувся 04.07.2025 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, за результатом розгляду якої призначено такий вид пенсії за віком. Під час призначення позивачу пенсії застосовано при її розрахунку показник середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки. Однак, позивач вважає протиправним застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії за 2017-2019 роки, оскільки вимоги частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стосуються розрахунку пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах цього закону. В спірному випадку, на думку позивача, обчислення пенсії за віком не може здійснюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, оскільки за призначенням пенсії за віком вперше звернувся із письмовою заявою 04.07.2025. Відтак, відповідач повинен був застосувати при призначенні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, як це передбачено абзацом 4 частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.10.2025. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, позивач з 01.06.2020 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, а з 04.07.2025, відповідно до поданої заяви, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Відповідач зазначив, що право вибору призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачем 29.04.2020, в подальшому можливе тільки переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області не було підстав для застосування з 04.07.2025 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки. В зв`язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 01.06.2020 отримував пенсію за вислугу років відповідно до п. а статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується рішенням від 09.06.2020 №092950004018 (а.с.16-17).

04.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.18-19).

Рішенням від 11.07.2025 №092950004018, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області позивача переведено на пенсію за віком та розраховано пенсію за віком, виходячи з таких умов: страховий стаж - 41 рік 9 місяців 12 днів, коефіцієнт стажу 0,41750, індивідуальний коефіцієнт заробітку 2.57684, середньомісячний заробіток для обчислення 22969,54 грн. Згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020) 3764,40 грн (а.с.12-29).

За результатами розгляду заяви позивача від 27.08.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом № 7927-7247/В-02/8-0900/25 від 23.09.2025 повідомило позивача про відсутність підстав для врахування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком (а.с.30-31).

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у застосуванні позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2025 році, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Таким чином, право на отримання пенсії як складова права на соціальний захист є конституційним правом громадян.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

За змістом статті 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Так, відповідно до пункту "а" статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За змістом частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на види пенсій, які призначені за Законом № 1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У випадку, коли особа одержує інший вид пенсії, призначеної за нормами іншого законодавства (в спірному випадку згідно із Законом № 1788-ХІІ), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

В спірному випадку позивач з 01.06.2020 отримував пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом № 1058. Після досягнення 60-ти років, позивач звернувся із заявою від 04.07.2025 до органу Пенсійного фонду України про призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.

Таким чином, має місце призначення позивачу іншого виду пенсії - пенсії за віком за іншим законом, ніж вона була попередньо призначена позивачу за вислугу років за Законом № 1788-XII, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах Закону № 1058.

Отже, у відповідача не було підстав для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Так у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, то в подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а, від 23.03.2023 в справі № 240/4170/19, від 27.11.2024 в справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 в справі № 580/4901/22 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.

Верховний Суд в постанові від 31.01.2025 за результатом розгляду справи № 200/1478/24 зазначив:

… У разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.

Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

У зв`язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону….

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Як встановлено вище, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 04.07.2025, а тому має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV.

Суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Надаючи оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, порушене право на пенсійне забезпечення належить захистити у спосіб, який забезпечить ефективне відновлення такого права, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку пенсії за віком з 04.07.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 04.07.2025, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно квитанції №54 від 27.08.2025.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 04.07.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 04.07.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя _____ Микитин Н.М

(підпис) (прізвище, ініціали)

« 15» червня 2026 року

М.П.