Рішення № 137382164, 05.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/435/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Гапак А.Ю.,

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача Тригуб В.І.,

представники відповідача Сочка О.Я., Басараб А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89424, код ЄДРПОУ 44830589) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці Держмитслужби № UA305000/2025/000076/1 від 17.10.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, 17.10.2025 року відповідачем прийнято рішення № UA305000/2025/000076/1 про коригування митної вартості товарів. При цьому відповідач в самому рішенні про коригування митної вартості товарів зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався. Виходячи з наведеного, на думку позивача, митний орган прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості (за другорядним методом). З вищезазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості митним органом прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією, містяться розбіжності, а надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари. Отже, у зв`язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, митницею правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд такий задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між компанією POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (Покупець) укладено Договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09.12.2024 р..

Позивач з метою митного оформлення товару подав до Закарпатської митниці митну декларацію № 25UA305130020603U6, відповідно до якої вартість товару була визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Разом з митною декларацією позивачем подано: Договір № 09122024-MIS, Додаткову угоду № 6А, Додатковоу угоду № 26, Інвойс № EXP-250772, автотранспортну накладну (CMR), документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару Polymerscan за вересень 2025 р., пакувальний лист, документи про вартість транспортних витрат.

За результатами перевірки митної декларації № 25UA305130020603U6 відповідачем 17.10.2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №25UA305130020603U6, у графі 33 якого встановлено наступне:

«…Відповідно до п.4.1. Зовнішньоекономічного договору №09122024-MIS від 09.12.2024 (далі -Договір) передбачено, що одним з товаросупровідних документів є Замовлення на Товари, проте до митного оформлення таке Замовлення не подавалось. Згідно до п.6.2. Договору передбачено, що Продавець нестиме в повному обсязі всі витрати щодо перевезення товарів зі складу Продавця до місця вивантаження на складі Покупця, при здійсненні перевезення автомобільним транспортом, а також страхування товарів під час транзиту, що викликає суперечність з визначеними Додатком №26 від 14.10.2025 до Договору умовам поставки FCA згідно з міжнародними правилами Інкотермс, оскільки вони передбачають, що обов`язки по перевезенню та страхуванню належать саме Покупцю. Згідно п. 11.8. Договір складено та підписано в двох примірниках українською та англійською мовами, які мають однакову юридичну силу, водночас, Додаток №26 від 14.10.2025 складено всупереч вимогам Контракту та відмінною мовою від тих, що мають юридичну силу. До митного оформлення подано прайс лист на товар б/н від 01.10.2025, виданий на ім`я імпортера, разом з тим зазначений прайс лист оформлено на бланку латвійського підприємства та засвідчено печаткою Латвії, тоді як відповідно до наданого зовнішньоекономічного договору стороною постачальником виступає саме польська компанія. Оцінюваний товар переміщується в рамках посередницького контракту, водночас рахунків між виробником та продавцем, які б могли висвітлити динаміку ціноутворення та додатково підтвердити заявлену ціну, до митного оформлення не надано. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо ідентичних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є суттєво нижчим за митну вартість ідентичних товарів. З огляду на викладене вище, заявлена митна вартість викликає сумнів у своїй достовірності. Таким чином, надані до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, митним органом було здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до 4.5 ст.55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу декларантом не було надано жодних додаткових документів, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст. 58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Митним органом застосовано Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у зв`язку х наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості ідентичних товарів (полікарбонат марки МAKROLON ET 3117 550115, країна виробництва - EU, Виробник - Covestro, об`єм поставки - 22000 кг) за митними Деклараціями №25UA305130015164U2 від 30.07.2025 (фактурна вартість 1,72 євро/кг, митна вартість визначена за першим методом, умови поставки FCA Blonie); № 25UA20926000809103 від 14.08.2025 року (фактурна вартість 1,72 євро/кг, митна вартість визначена за першим методом, умови поставки FCA Blonie), № 25UA30513001719919 від 29.08.2025 (фактурна вартість 1,72 євро/кг, митна вартість визначена за першим методом, умови Поставки FCA Blonie). Отже, для розрахунку митної вартості взято фактурну ціну ідентичних товарів за кілограм з урахуванням заявлених та документально підтверджених транспортних витрат на оцінюваний товар у сумі 60294, грн. Отже, митна вартість товару, визначена за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, становить: 1,72 євро/кг * 22000 кг + 60294 грн = 39082,6014 євро».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 24 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 частини 1 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із статтею 53 частини 1 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно зі статтею 53 частиною 2 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до статті 53 частини 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із статтею 54 частиною 4 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між компанією POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (Покупець) укладено Договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09.12.2024 р..

Відповідно до пп. 1.1 вказаного Договору, продавець зобов`язується продавати і поставляти, а покупець приймати та оплачувати матеріали, продукцію, обладнання (товари), залежно від способу доставки, узгодженому Сторонами в специфікаціях для кожної окремої поставки (Специфікація або Додаткова Угода), на умовах Договору та в повній відповідності до Специфікацій. Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору № 09122024-MIS Продавець повинен поставляти Товари Покупцю окремими партіями відповідно до Специфікацій, підписаних Продавцем і Покупцем.

Згідно з пп. 2.1.-2.2. Договору № 09122024-MIS (в редакції Додаткової угоди № 6А від 01.02.2025 р.) ціни на Товари повинні бути встановлені в Євро (EUR) і зазначені в Додаткових угодах. Вартість упаковки входить до ціни товару.

Згідно з п. 6.1. Договору № 09122024-MIS Покупець здійснюватиме платежі за кожну партію Товару в Євро (EUR) на умовах оплати протягом 90 календарних днів з дати поставки товару (або на інших умовах, узгоджених Сторонами в Специфікаціях) шляхом банківського переказу на рахунок Продавця, зазначений в Договорі, відповідно до рахунку-фактури щодо кожної поставки.

Згідно з Додатковою угодою № 26 від 14.10.2025 р. до Договору № 09122024-MIS Продавець зобов`язався передати Покупцю товар полікарбонат Macrolon ET 3117 550115 у кількості 22 000,00 кг за ціною 1,690 євро/кг на загальну вартість 37 180,00 євро. Умови оплати впродовж 21 календарного дня від дати виставлення інвойса. Умови поставки FCA Blonie.

На підтвердження зобов`язань сторін, Продавець виставив, а Покупець акцептував рахунок-фактуру (Інвойс) № EXP-250772 від 15.10.2025 р. щодо поставки полікарбонату Macrolon ET 3117 550115 у кількості 22 000,00 кг за ціною 1,690 євро/ кг на загальну вартість 37 180,00 євро.

Як вже зазначалося судом, ТОВ «ЮМАКС ХАБ» з метою митного оформлення товару, подало до відділу митного оформлення Закарпатської митниці митну декларацію №25UA305130020603U6 та документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом і дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню, а саме:

- інвойс № EXP-250772, де зазначено 22000 кг, 1,690 євро/кг, загальна вартість 37 180,00 євро, що відповідає графі 22 «Валюта і загальна фактична вартість» декларації №25UA305130020603U6 37 180,00 євро;

- пакувальний лист № EXP-250772 на відпуск ТОВ «ЮМАКС ХАБ» 22000 кг товару;

- документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару Polymerscan за вересень 2025 р. (на підтвердження відповідності договірної ціни товару ринковим цінам);

- документи, що підтверджують транспорті витрати з перевезення товару за межами України: договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1410, довідку про транспортні витрати № 23;

- автотранспортну накладну (CMR).

Всі надані до митної декларації документи дозволяли відповідачу ідентифікувати товар, де продавцем є POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. згідно умов Договору № 09122024-MIS, чітко визначити його найменування, маркування, вагу, вартість, яка фактично сплачена, а також вартість транспортних витрат.

Ціну на певну одиницю товару та загальну фактурну вартість всього товару встановлює продавець POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o., що підтверджено документально матеріалами, які були подані до Закарпатської митниці.

З даною ціною ТОВ «ЮМАКС ХАБ» погодилось, уклавши Договір № 09122024-MIS, додаткові угоди до нього № 6А та №26, акцептувавши інвойс.

Відповідно до статті 54 частини 1 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (стаття 54 частина 2 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 3 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 54 частиною 6 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (стаття 54 частина 7 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1 ) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товар} умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орган} документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 4 пункту 1 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари.

У справі №21-498а15 Верховний Суд України (постанова від 02.06.2015 р.) зазначив, що «митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи с недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації».

Всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин контрагентів, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об`єктом митного контролю, а отже бути підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до статті 55 частини 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У відповідності до статті 55 частини 2 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.

Так, відповідно до статті 57 частини 1 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до статті 57 частини 2 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 у справі № 809/1884/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15.

Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачем були подані разом з митною декларацією документи, які містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 частин 4, 5 Митного кодексу України, відповідно до статті 53 частинами 2 МК України.

На переконання сулу, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Надані декларантом документи фактично давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 820/1780/18.

Отже, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості ідентичних товарів (полікарбонат Macrolon ET 3117 550115, країна виробництва Бельгія, виробник Covestro AG, обсяг поставки 22000 кг) за митнитми деклараціями №25UA305130015164U2 від 30.07.2025, №25UA209260008091U3 від 14.08.2025, №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 в розмірі 1,72 євро/кг з урахуванням заявлених та документально підтверджених транспортних витрат у сумі 60 294,00 грн.

Частинами 1, 2 ст.59 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Тобто, умовою для застосування для визначення митної вартості товарів за другорядним методом 2а визначення митної вартості щодо ідентичних товарів є неможливість її визначення за положеннями ст.58 МК України.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

На думку суду, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

У Постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд вказує, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Натомість, в самому рішенні про коригування митної вартості товарів, митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.

Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості виникнення сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Отже, правильність позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000076/1 від 17 жовтня 2025 року, тому таке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2662,40 грн, сплачений за заявлені позовні вимоги.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлений розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

На підтвердження понесення витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав до суду копії таких документів: договір про надання правничої допомоги №07/01/2026-1-ПД від 07.01.2026 року, додаток 7 до Договору про надання правничої допомоги №07/01/2026-1-ПД від 07.01.2026 року.

Однак, на підтвердження складу судових витрат на правничу допомогу представником позивача не надано жодних доказів надання такої допомоги, її деталізації та складових (детального опису робіт), що не узгоджується з нормами КАС України(ч.4 ст.134 КАС України), та позбавляє суд можливості вирішити питання про розподіл таких витрат.

Крім того, суд враховує, що у відзиві на позовну відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89424, код ЄДРПОУ 44830589) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000076/1 від 17.10.2025.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89424, код ЄДРПОУ 44830589) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 15.06.2026 року.