Рішення № 137382145, 12.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/4438/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серія АА №633168 від 02.06.2025 року, винесений старшим інспектором Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що терміновий заборонний припис було винесено без належного встановлення факту вчинення домашнього насильства у будь-якій його формі. Позивач категорично заперечує факт вчинення ним домашнього насильства, а також наголошує на відсутності будь-якої інформації про наявність безпосередньої загрози життю або здоров`ю постраждалої особи - його дружини. Уповноважена особа, яка склала зазначений припис, дійшла висновку, що дії позивача мають ознаки психологічного насильства. Однак у самому приписі відсутній будь-який опис того, в чому саме полягало це психологічне насильство, що унеможливлює встановлення його характеру та форми.

Позивач зазначає що працівники поліції щодо його пояснень про відсутність будь-якого насильства до дружини, повідомили йому, що у зв`язку із цим вони жодних протоколів про адміністративне правопорушення не складають, а лише виписують тимчасовий заборонний припис.

Як стверджує позивач, факт домашнього насильства було встановлено виключено на підставі заяви його дружини ОСОБА_2 . Разом з тим, встановлення факту домашнього насильства лише за заявою особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, у випадку, коли інша особа (кривдник) заперечує вчинення домашнього насильства, не може бути визнаним об`єктивним.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що оскаржуваний терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зазначені в приписі відомості відповідають п. 10 Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надано безпеці постраждалої особи.

Як повідомляє представник відповідача, що на час розгляду справи по суті заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв`язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку.

Представник відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно зі ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.06.2025 р. ОСОБА_2 звернулася із заявою до Ужгородського РУП про вчинення по відношенню до неї психологічного насильства її чоловіком ОСОБА_1 .

Відповідно до рапорту старшого інспектора СПДН ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції під час чергування в добовому наряді з реагування на факти вчинення домашнього насильства на службовий планшет 02.06.2025 р. надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_1 , Ужгород відбувається домашнє насильство. Дана подія зареєстрована в ІТС ІПНП Ужгородського РУП за № 19807 від 02.06.2025 р.

Опитаний з даного приводу ОСОБА_1 пояснив, що жодних протиправних дій відносно дружини не вчиняв.

Під час перевірки вказаного повідомлення відібрано пояснення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За наслідками опитування постраждалої особи, інспектором оцінено рівень її небезпеки як низький, що підтверджується Формою оцінки вчинення домашнього насильства від 02 червня 2025 року.

За результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства 02.06.225 р. інспектором винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 633168, у зв`язку із вчиненням домашнього насильства відносно дружини

Відповідно до вказаного термінового заборонного припису, позивачу заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи строком на 5 діб з 15 год. 10 хв. 02.06.2025 р. по 15 год. 10 хв. 06.06.2025 р.

Вважаючи оскаржуваний терміновий заборонний припис безпідставним, та таким, що порушує його права, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон № 2229-VIII).

Відповідно до пункту 16 частини 1статті 1 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника відноситься до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Відповідно до положень статті 25 Закону №2229-VIII, терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до пункту 3, 14, 16 частини 1 статті 1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» від 01.08.2018 р. № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 р. за № 965/32417 (далі - Порядок № 654), терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

При цьому, при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності) (п. 5 Порядку № 654).

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 р. № 369/180 (далі Порядок № 369/180), згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку № 369/180 за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам. У зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 369/180).

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 369/180, залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Таким чином, процедура проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства запроваджена з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення; проведення такої процедури передує рішенню щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Учасниками такої процедури є постраждала особа та поліцейський уповноваженого підрозділу поліції.

Оцінка ризиків дає змогу визначити ризики неминучої небезпеки та летальності в окремих випадках домашнього насильства і вжити оперативних заходів для запобігання випадкам повторного насильства. Форма оцінки ризиків повинна використовуватись, щоб допомогти постраждалій особі розробити індивідуальний план безпеки та обрати необхідні операційні заходи, які гарантуватимуть їй безпеку.

Результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. У разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров`ю постраждалої особи.

Суд також враховує, що Порядок № 369/180 (пункт 7 розділу II) наділяє поліцейського уповноваженого підрозділу поліції повноваженнями, залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, на власний розсуд приймати рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Як вбачається з термінового заборонного припису серії АА № 633168, винесеного 02.06.2025 р., останній винесений у зв`язку із вчиненням домашнього насильства психологічного характеру на підставі пояснення ОСОБА_2 про вчинення відносно неї психологічного насильства.

Водночас, за наслідками опитування постраждалої особи, з урахуванням позитивного заповнення пунктів № 6, 8, 10 17, інспектором ОСОБА_3 оцінено рівень її небезпеки як низький, що підтверджується Формою оцінки вчинення домашнього насильства від 02 червня 2025 року.

Суд зазначає, що в наданих поясненнях ОСОБА_2 зазначило, що з позивачем в неї виник конфлікт без вживання нецензурної лайки. ОСОБА_1 в наданих поясненнях вказав, що ніяких дій стосовно дружини не вчиняв, не скандалив та не сварився.

Разом з тим, ані в поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ані у рапорті ОСОБА_3 від 02.06.2025 р. не зазначено в чому саме проявилося психологічне насильство, що унеможливлює встановити форму прояву домашнього насильства (якщо таке насправді мало місце).

Матеріали, на підставі яких складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів інспектором задля здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису.

Крім цього, Закон №2229-VIII чітко визначає підставу для винесення припису, де зазначено, що поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи, що є обов`язковою передумовою для вжиття такого заходу, як складення термінового заборонного припису.

При цьому суд приймає до уваги те, що за наслідками опитування постраждалої особи, інспектором оцінено рівень її небезпеки як низький, що підтверджується Формою оцінки вчинення домашнього насильства від 02 червня 2025 року.

З огляду на викладене суд проходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо безпідставності винесення термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 .

Відтак, терміновий заборонний припис серії АА № 633168 від 02.06.2025 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд зауважує, що твердження представника відповідача, що вказаний заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, а тому не підлягає скасуванню, суд вважає помилковим, оскільки суд надає оцінку вказаному припису саме на момент його винесення.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису серії АА №633168 від 02.06.2025 р., винесеного старшим інспектором Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 633168 від 02.06.2025 р., винесений старшим інспектором СПДН ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Міцулич М.В., щодо ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 40108913) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк