Вирок № 137380591, 15.06.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3477/25

Провадження № 1-кп/715/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 7202526105000020 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марнеулі, Грузія, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина Грузії, працюючого водієм транспортної фірми «Akgunes Turizm», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201-3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2026 року громадянин Грузії ОСОБА_8 , будучи водієм пасажирського автобусу марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 , яким виконує пасажирські перевезення між містами Хмельницький (Україна) та Стамбул (Туреччина), у невстановленому досудовим розслідуванням місці та невстановлений час отримав грошові кошти готівкою в сумі 260 000 доларів США з метою їх перевезення через кордон України.

У цей час у ОСОБА_7 , який розумів, що товари сумарною вартістю понад 10 000 Євро підлягають обов`язковому декларуванню, виник злочинний умисел на здійснення контрабанди, тобто переміщення через митний кордон України в зоні митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет» МП «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці з приховуванням від митного контролю грошових коштів в сумі 260 000 доларів США шляхом використання наявної в автобусі спеціальної схованки, що ускладнює їх виявлення, у конструктивних елементах моторного відсіку пасажирського автобусу марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 , який належить та використовується турецькою транспортною фірмою «AKGUNES TURIZM» у господарській діяльності з пасажирських перевезень.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 помістив грошові кошти в сумі 260 000 доларів США, що знаходились в 14 пакунках у спеціально виготовлений тайник, розміщений у моторному відсіку в задній частині вищевказаного автобуса, який виготовлено за невстановлених обставин шляхом встановлення додаткового металевого короба з лівої сторони двигуна між КПП двигуна та рамою автобуса, доступ до якого здійснюється з салону автобуса через люк в підлозі у задній частині автобуса. При цьому зазначеному коробу було надано візуального вигляду основної частини двигуна шляхом встановлення на верхній кришці двох фальшивих клем з кабелями.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 14.08.2025 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_8 на пасажирському автобусі марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 , в`їхав у зону митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет» МП «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці, здійснюючи пасажирські перевезення в якості одного з двох водіїв, прямуючи з України до міста Стамбул (Туреччина). При цьому для здійснення митних формальностей ОСОБА_8 , окрім контрольного талону для проходження митного контролю по «червоному коридору», надав працівникам митниці митну декларацію, у якій вказав про наявність у нього 10 000 доларів США та трьох ящиків з електричними лампами.

Під час здійснення митних формальностей в зоні митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет» МП «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці Держмитслужби України, за адресою Чернівецька область, Чернівецький район, село Тереблече, вул. Головна, 2-К, 14.08.2025 року близько 15 год. 20 хв. працівниками Чернівецької митниці проведено огляд транспортного засобу, яким в зоні митного контролю керував ОСОБА_8 , у результаті чого у спеціально виготовленому тайнику, розташованому у моторному відсіку пасажирського автобуса марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 , виявлено та вилучено не заявлені та не пред`явлені ОСОБА_9 до митного контролю готівкові грошові кошти в сумі 260 000 доларів США, які він перевозив з приховуванням від митного контролю.

Відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 14.08.2025 року, вартість іноземної валюти у вигляді 260 000 доларів США за курсом 41,5149 грн за 1 долар США складає 10 793 874 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що працює найманим водієм на міжнародних пасажирських перевезеннях на турецьку фірму близько трьох місяців, їздив на автобусі марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 . Його заробіток складає близько 300 доларів США за рейс. 14 серпня 2025 року він прокинувся в готелі неподалік МАПП «Порубне», в автобус він підсів перед МАПП «Порубне». З м. Хмельницький до м. Чернівці їхав інший водій, хто саме він не знає. На митниці автобус відправили на рентген-сканер. У нього при собі не було нічого забороненого. Він дізнався про те, що в автобусі були приховані кошти від працівників митниці, до цього йому не було відомо про приховані кошти. Він був присутній при складанні протоколу працівниками митниці, також разом з ним був присутній перекладач. Під час складання протоколу він розумів, що щось не так, але думав, що знайдені зайві кошти задекларують і вони поїдуть дальше. Під час відібрання в нього пояснень працівниками митниці він був дуже переляканий ситуацією, тому погано пам`ятає, які саме пояснення надавав. Він думав, що після цього його відпустять і він поїде далі в ОСОБА_10 іншого водія автобуса знає досить давно, вони колись разом їздили в Азербайджан, у них нормальні стосунки. Під час оформлення працівниками митниці матеріалів він спілкувався з ОСОБА_11 , але не пам`ятає, про що саме вони говорили. На уточнююче запитання прокурора, чи пам`ятає ОСОБА_12 , що він говорив ОСОБА_11 про те, що шкодує, що взяв грошові кошти і намагався їх перевезти, відповів, що він думав, що його зараз відпустять, тому міг щось наговорити ОСОБА_11 , але не пам`ятає, що саме говорив і йому здається, що це якесь непорозуміння: або ОСОБА_11 його не правильно зрозумів, або він не правильно висловився. За три місяців він тричі їхав даним рейсом, водіями автобуса в даних рейсах був він, ОСОБА_11 та третій чоловік на ім`я ОСОБА_13 . Один з водіїв завжди залишався в Румунії, в Україну заїжджали двоє водіїв. Він не пам`ятає, хто саме залишався в Румунії в тому рейсі. Після заїзду в Україну автобус їде до м. Хмельницький, за кермом зазвичай був Зайнал. Він виходив з автобуса неподалік кордону, залишався в готелі.

Він сильно перелякався, їх тримали дуже довгий час, а тому написав те, що йому сказали написати, оскільки вважав, що, якщо так зробить, його швидше відпустять з митниці і він зможе продовжити рейс. Про тайник він не знав і взагалі не здогадувався, що там можна ховати кошти. На уточнююче запитання прокурора, як він може пояснити покази працівника митниці, який вказав, що перед здійсненням перерахунку кількості знайдених коштів, він сказав працівнику митниці суму, яка була схована, ОСОБА_12 вказав, що такого не було і він нічого не говорив працівнику митниці про кошти і їх суму. Також вказав, що на стадії досудового слідства він підписував заяву про відмову від надання показів та не визнавав свою вину.

Автобус з м. Хмельницький іноді виїжджав у вівторок, іноді в середу, графік міг змінюватися. Він не пам`ятає, хто саме 14 серпня 2025 року їхав з м. Хмельницький в м. Чернівці. Коли він підсів в автобус біля МПП «Порубне», то не сідав за кермо, сів на місце пасажира. Під час проведення огляду автобуса йому не повідомляли, що він має право на адвоката та не забезпечили відразу перекладача. Він ніколи не притягався до відповідальності за такі чи подібні правопорушення. Йому відомо, що через кордон не можна перевозити більше 10 000 доларів США. Під час досудового слідства він був готовий здати аналізи для проведення ДНК експертизи, однак його не повідомляли про таку можливість. Він не знає, чому працівники митниці склали протокол про порушення митних правил на нього. За кермом при заїзді на МАПП «Порубне» був ОСОБА_11 . Він вказував на митниці, що також є водієм, оскільки він також може керувати автобусом і думав, що так потрібно вказувати. Коли ночував в готелі, він думає, що його реєстрували, але паспорт в нього не брали, він заплатив 800 грн. і пішов в кімнату. Коли він сідав в автобус, там були близько 12-15 пасажирів. Від готелю, де він ночував, до МАПП «Порубне» відстань складає близько 2 км.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 вказав, що він працює в управлінні по боротьбі з контрабандою Чернівецької митниці. При заїзді автобуса на територію МАПП «Порубне» водій отримує контрольний талон, після чого заїжджає в зону митного контролю, всі пасажири та водії проходять паспортний контроль, після чого здійснюється митний контроль. Він починає працювати з автобусом після проходження паспортного контролю. В разі відсутності проблемних питань автобус «оформляється» та виїжджає з території митниці, в разі виникнення сумнівів щодо можливих порушень митних правил усім пасажирам та водіям роздається декларація, яку вони повинні заповнити. 14 серпня 2025 року, коли заїхав даний автобус, усім пасажирам та водіям були роздані митні декларації, оскільки попередньо від СБУ до Чернівецької митниці надійшла інформація про можливе порушення митних правил даним автобусом. Усі пасажири заповнили декларації, після чого автобус пройшов рентген-сканер та був направлений у бокс для проведення поглибленого огляду. В приміщення «боксу» автобус заганяв ОСОБА_8 , він ж був присутній при проведенні огляду. Водії під час цього ходили біля автобуса. Працівниками митниці було прийнято рішення скласти протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_7 , оскільки він заповнював декларацію водія. Також ОСОБА_8 у своїх поясненнях вказав, що ці кошти він отримав від лисого чоловіка в м. Хмельницький з метою вивезення з України та приховав їх у моторному відсіку.

Перерахунок коштів здійснювався в присутності ОСОБА_7 , який по факту перерахунку підтвердив суму знайдених коштів, а саме 260000 доларів США.

Після оформлення усіх матеріалів справи про порушення митних правил він надав документи на підпис та ознайомлення ОСОБА_15 , жодних зауважень щодо документів той не озвучив. Під час проведення поглибленого огляду транспортного засобу перекладач не був присутній, проте він з ОСОБА_9 спілкувався російською мовою, оскільки той володіє нею.

Він не пам`ятає, що сталося із пакуваннями, в яких знаходилися кошти.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 вказав, що він працює в прикордонній службі на МПП «Порубне» та 14 серпня 2025 року здійснював огляд автобуса, який заїхав на МПП «Порубне». Він зрозумів, що в моторному відсіку може бути тайник, оскільки там були сліди нещодавно проведених робіт. Окрім цього в нього досить великий стаж роботи. Якщо він побачить два аналогічні транспортні засоби, то зможе встановити, що в одному з них якась конструкція встановлена додатково. Він не був присутній при розпаковці знайдених чорних пакетів. Також він не був присутній при наданні ОСОБА_17 пояснень. Під час здійснення огляду в нього працювала бодікамера. Наскільки йому відомо, відео з бодікамери ніхто не витребував, де знаходиться запис відео - він не знає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 вказала, що вона працює головним державним інспектором митного оформлення Чернівецької митниці. Вказала, що 14 серпня 2025 року вона була на роботі на МПП «Порубне», близько 15 год. на територію МПП «Порубне» в`їхав пасажирський автобус. Попередньо від СБУ на Чернівецьку митницю надійшла інформація, що в даному автобусі можуть перевозитися незадекларовані товари, тому відносно даного транспортного засобу було застосовано детальний огляд та перевірку. Оскільки вона працює у відділі митного оформлення, то займалася документальним веденням даного автобуса. При проведенні усного опитування пасажирів на наявність заборонених товарів, або товарів, що підлягають декларуванню, більша частина пасажирів, як і водій ОСОБА_8 , вказали, що мають при собі по 10 000 доларів США. Їм були надані декларації, які вони заповнили. В подальшому вона проводила митний огляд речей пасажирів в приміщенні митниці. Після завершення даних процедур їй стало відомо, що в задній частині автобуса, в моторному відсіку, було знайдено згортки з грошима. В подальшому при наданні пояснень всі пасажири автобуса пояснили, що дані кошти їм не належать.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 вказав, що близько 4 років він працює старшим водієм автобусу на фірмі «Akgunes Turizm». В його обов`язки не входить перевірка технічної справності транспортного засобу, він перевіряє посадку пасажирів, перевірку квитків та стан водіїв. У них на фірмі конкретного графіку заміни водіїв немає, зазвичай один водій їде по Україні, після чого в районі Чернівців його заміняє інший водій, який продовжує рейс за кордон. ОСОБА_7 він знає близько одного року. Йому відомо, що через державний кордон України без митного оформлення можна перевозити не більше 10 000 тисяч доларів США на одну особу. Йому не було відомо про наявність в автобусі, який здійснював рейс 14 серпня 2025 року, прихованих грошових коштів. Вказав, що саме він був за кермом автобуса при його заїзді на МПП «Порубне». Грошові кошти він побачив безпосередньо після виявлення працівниками митної та прикордонної служби. Він не був присутній при проведенні огляду автобуса та їх виявленні, працівники митної та прикордонної служби тримали їх на вулиці, вони сиділи біля адміністративної будівлі, пили каву і курили. По дорозі до МПП «Порубне» ОСОБА_8 нічого йому не казав про жодні кошти. Ближче до вечора, коли знайшли кошти, він запитав ОСОБА_7 , навіщо він це зробив, на що той відповів, що оступився вперше, про що жалкує, поклав туди грошові кошти, оскільки остерігався, щоб не викрали. Технічний огляд автобуса відбувається перед виїздом з Туреччини, в Україні вони не здійснюють технічне обслуговування автобусу. Наскільки йому відомо, після купівлі автобусу фірма не здійснювала заміну будь-яких технічних елементів мотора. Зазвичай вони виїжджають з Туреччини в неділю ввечері або в понеділок зранку, при заїзді в Україні біля Чернівців знову відбувається заміна водія, після чого автобус продовжує рух до м. Хмельницький. В м. Хмельницький автобус знаходиться на стоянці біля заправки. За автобусом, який було затримано на МПП «Порубне» немає закріпленого конкретного водія, на цьому рейсі працює досить багато водіїв, він не може назвати точне число. Пасажирів на автобус вони знаходять через офіс, який знаходиться в Києві. Про перевезення коштів він дізнався вже після їх виявлення. Якогось спеціального місця для зберігання цінних речей в автобусі немає. Водії не займаються перевезенням посилок чи товарів, вони тільки займаються перевезенням пасажирів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 вказав, що проживає в Туреччині, працює ФОП. Протягом останніх років він передавав в Україну кошти для купівлі земельних ділянок, однак через зміну обстановки і умов в Україні, а саме воєнні дії, він захотів повернути свої кошти в Туреччину. Він розпорядився передати свої кошти з Києва в Хмельницький представникам компанії «Akgunes Turizm», які мали ці кошти задекларувати та частинами передати йому в Туреччину. В нього є документи про походження заарештованих коштів, оскільки він протягом тривалого часу займається бізнесом, в тому числі і в Україні. Кошти з Києва в Хмельницький він передавав через своїх племінників, які навчаються в Києві. В цей період в Україні він не знаходився, востаннє приїжджав в Україну орієнтовно в 2018-2019 роках. Кошти в Україну він передавав людьми, в сумах до 10 000 доларів США, які декларували їх при в`їзді в Україну. Про те, що кошти при переміщенні з України в Туреччину, не декларуються він не знав та не міг знати, до цього він неодноразово передавав кошти через компанію «Akgunes Turizm», власника якої він знає.

Заслуханий в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 вказав, що він є власником ресторану на заправці «PP Oil», що знаходиться біля кордону, тому знає ОСОБА_7 , який працює водієм на рейсовому автобусі. Також він давно знайомий з ОСОБА_19 , а саме з 2011 року. З 2020 року останній частинами (орієнтовно по 5 000-8 000 доларів США) відправляв йому кошти через водіїв фур, які він мав зберігати. Водії фур, якими передавалися кошти, передавали йому кошти на території його ресторану. Він накопичив 260 000 доларів США. В травні 2025 року ОСОБА_19 попросив передати ці гроші його племінниці в Київ, оскільки вони хочуть купити нерухомість в Україні, він передав кошти в розмірі 260 000 тисяч доларів через водія фури ОСОБА_21 . В серпні 2025 року ОСОБА_19 зателефонував йому та запитав, чи може він ці грошові кошти передати з Києва на Хмельницький, на що він йому повідомив, що особисто це зробити не може, оскільки знаходиться в Чернівцях, однак в нього є знайомий, який може це зробити. Він дав номер свого знайомого ОСОБА_22 , вони зв`язалися між собою і, наскільки йому відомо, вони відправили гроші з Києва в Хмельницький. В Києві будинок ОСОБА_19 вирішив не купляти, оскільки Київ сильно обстрілюють і йому було страшно вкладати кошти в нерухомість там. В подальшому ОСОБА_19 захотів повернути кошти в Туреччину. Він повідомляв ОСОБА_23 , що не довіряє перевізнику, проте ОСОБА_19 запевнив його, що кошти будуть офіційно декларуватися, також ОСОБА_19 сказав, що йому повідомили, що грошові кошти, які були ввезенні з Туреччини в Україну, можуть безперешкодно бути повернуті назад не залежно від суми. Він передав кошти своїми знайомими на автобус фірми «Akgunes Turizm». В подальшому ОСОБА_19 попросив його поїхати автобусом, в якому будуть переміщуватись кошти в Туреччину, оскільки він переживає за збереження даних коштів. Він сів в автобус фірми «Akgunes Turizm» перед кордоном, за кермом був повний чоловік, ОСОБА_8 за кермом не був. Йому не було відомо, де саме в автобусі знаходяться кошти ОСОБА_24 . Він зрозумів, що є якась проблема, оскільки відразу після заїзду на територію митниці до автобусу зайшли близько десяти чоловік, працівниця митної служби роздала всім декларації, сказали всім вийти, оскільки буде перевірка. Їх повели в якесь приміщення, де до них підійшла невідома йому дівчина та сказала всім пасажирам написати в декларації, що вони провозять через кордон по 10 000 доларів США. В автобусі було близько 30 пасажирів і всі написали в деклараціях, що везуть по 10 000 доларів США, хоч в нього цих коштів при собі не було. Працівники митниці забрали автобус в бокс, довго шукали та оглядали автобус, потім направили автобус на рентген-сканер, після чого знову в бокс, через 5 годин працівники митниці знайшли тайник з грошима. Він бачив по фотографіях, де були кошти, в живу коштів та місця їх зберігання тоді він не бачив. Водії були в шоці від цієї ситуації. Він відразу повідомив ОСОБА_25 про цю ситуацію, ОСОБА_26 відповів, що кошти мали декларуватися.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 вказала, що на даний час проживає в м. Чернівці, не працює, перебуває в декретній відпустці. Знайомий її чоловіка по імені ОСОБА_26 , який проживає в Туреччині близько 4-5 років тому почав передавати їм грошові кошти частинами через водіїв на фурах. Вони ці гроші зберігали в себе вдома, оскільки ОСОБА_26 хотів щось купити в Україні. В певний момент ОСОБА_26 попросив передати дані кошти в Київ, оскільки він хоче там щось купити. Однак ОСОБА_26 так і не купив нічого в Україні. В серпні 2025 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_20 з дитиною їхали в Стамбул, оскільки її чоловік повідомив, що їм потрібно поїхати в Туреччину до ОСОБА_26 , щоб назад передати йому кошти. В автобус вони сіли біля МПП «Порубне», в автобусі за кермом був повненький чоловік, не схожий на ОСОБА_7 , вона не знає скільки ще водіїв було в автобусі. Вперше ОСОБА_7 вона побачила, коли всі люди виходили з автобуса в приміщення митниці. При заїзді на МПП «Порубне» за кермом був саме цей повний чоловік. Коли вони заїхали на МПП «Порубне», в автобус зайшли працівники митниці, зібрали паспорти, після чого всім пасажирам роздали декларації та сказали їх заповнити. Не відома їй особа жіночої статі сказала написати всім пасажирам в декларації, що вони перевозять з собою по 10 000 доларів США, за це їм обіцяли винагороду після перетину державного кордну в сумі по 50 євро. Декларації вони заповняли в автобусі, після чого всі декларації зібрав водій і поніс на митницю, а працівники митниці вивели їх з автобуса та почали здійснювати перевірку особистих речей кожного пасажира. Хто заповняв декларацію як водій автобуса вона не бачила. Наскільки їй відомо, кошти повинні були декларуватися. Раніше вона з чоловіком доволі часто перетинали кордон, мінімум один раз у місяць, однак вона вперше заповняла декларацію, раніше такого не було. Після огляду речей працівники митниці сказали їм заповнити пояснювальну записку, роздали зразок, вони всі написали по цьому зразку пояснення, в якому вказали, що до знайдених коштів жодного відношення не мають. Дані пояснення вони заповнювали після того, як їм повідомили, що в автобусі знайшли кошти. Ввечері працівники прикордонної служби провели їх назад в Україну, а інша частина пасажирів сіла в інший автобус та поїхали в Туреччину.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 вказала, що вона на даний час офіційно не працює. В середині серпня вона підсіла на заправці «Amic» в рейсовий білий автобус марки «Mercedes-Benz», коли вона сідала в автобус за кермом був невідомий їй чоловік, вони простояли на заправці ще орієнтовно хвилин 10-15, після чого до автобусу зайшов інший чоловік, трішки повненький та сів за кермо, саме він був водієм автобуса під час заїзду на МПП «Порубне». В автобусі було орієнтовно людей 30-35. В подальшому автобус ще раз зупинився на заправці неподалік МПП «Порубне», в салон автобуса зайшов ОСОБА_8 . Після заїзду на територію митниці в автобус зайшов митник та зібрав паспорта, відразу після цього інший працівник митниці заніс декларації і сказав заповнити їх. Якась жінка з автобуса сказала написати всім в декларації, що вони мають при собі по 10 000 доларів США та пообіцяла за це винагороду в розмірі 50 євро. При собі суми в 10 000 доларів США вона не мала, однак вказала дану суму в декларації. Декларації зібрав водій автобуса та віддав працівникам митниці. Після цього працівник митниці вивів всіх пасажирів до приміщення митниці та почав здійснювати огляд особистих речей. Пізніше зайшов інший працівник митниці та повідомив, що в автобусі знайшли грошові кошти, вони мають заповнити заяву по зразку, що не мають відношення до знайдених грошових коштів, після чого зможуть або повернутися в Україну або рушити далі в Туреччину. Вона не чула, щоб хтось з водіїв пояснював, що це за кошти. За розмір грошових коштів та як їх знайшли вона дізналася з інтернету. Про те, що їй потрібно з`явитися на суд, вона дізналася від адвокатів, вони зв`язалися з нею по телефону орієнтовно за тиждень до судового засідання та повідомили, що їй потрібно прийти до суду. Вони сказали їй, що вона повинна розказати ситуацію, яка тоді відбулася.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_29 вказала, що вона працює в Комунальному територіальному центрі «Турбота». 14 серпня 2025 року вона разом з своєю дитиною та чоловіком їхала в Стамбул. В їх дитини було день народження, вони їхали святкувати день народження дитини. Водієм автобуса був її чоловік - ОСОБА_11 , який підібрав їх на заправці біля МПП «Порубне», саме він заїхав на територію МПП «Порубне». До цього в ніч з 13 на 14 червня чоловік ОСОБА_11 ночував вдома та коли вона прокинулась 14 червня його вже не було вдома. Де він був та чи перебував в м. Хмельницький - їй невідомо. Коли вони заїхали на пункт пропуску, у них зібрали паспорти, після чого віддали, сказали всім пасажирам вийти в приміщення митниці, де кожному пасажиру проводили особистий огляд. Потім вони довго чекали в приміщенні митниці, автобус кудись забрали. Пізніше до них зайшов працівник митниці та сказав, що в автобусі знайшли кошти, їх запитали, чи відомо щось їм про ці кошти, на що вона відповіла негативно та написала про це заяву. При написанні декларації вона вказала, що має при собі грошові кошти в розмірі до 10 000 доларів США, оскільки хтось з пасажирів автобуса попросив її це зробити за винагороду в 50 євро. Вона не може повідомити, чи бачила вона коли-небудь ОСОБА_7 . Її чоловік ОСОБА_11 сказав їй, що їм потрібно забрати речі з автобуса, чоловік був спокійний та не переживав. Також її чоловік ОСОБА_11 нічого їй не казав за кошти, які були знайдені в автобусі, в їхній сім`ї таких заощаджень немає. Їй декілька разів телефонували люди, які представилися працівниками СБУ та запитали її, чи пам`ятає вона обставини даної ситуації, на що вона відповіла ствердно. Їй запропонували вислати фото, але вона відмовилася, оскільки була зайнята.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , вказала, що вона на даний момент офіційно не працевлаштована. Влітку вона їхала в рейсі в м. Стамбул з неповнолітньою донькою, на кордоні виникла затримка, перевіряли їхні особисті речі. В подальшому їх повідомили, що автобус буде арештований та не буде продовжувати рейс до Стамбулу. Поки вони їхали в автобусі до кордону, вона не чула ні від кого розмов про кошти, які були в автобусі. Їй ніхто нічого не говорив про те, що потрібно буде вказати на митниці про наявність в неї більшої суми коштів, ніж в неї було насправді. При ній того дня була не значна сума, істотно менше 10 000 доларів США. 21 квітня 2026 року їй телефонувала невідома особа, яка представилася працівником УСБУ Чернівецької області, дана особа попросила згадати її за події, які відбулися 14 серпня 2025 року, запитала чи пам`ятає вона хто був за кермом автобуса та ім`я водія. Вона відповіла, що не може сказати, хто саме був за кермом автобуса та не знає імені водія, після чого працівник СБУ надіслав їй фото ОСОБА_7 та запитав, чи знає вона цю особу, на що вона відповіла, що він їй знайомий на вигляд, але не може сказати, чи він був за кермом автобуса. Також вказала, що їй телефонували ще декілька разів, та попередили, що їй буде надіслана повістка про участь в судовому засіданні і їй потрібно з`явитися на засідання, однак вона не може вказати, хто саме їй телефонував.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_31 , вказала, що за 2025 рік вона близько 20 раз була в Туреччині. Влітку 2025 року вона була пасажиром автобуса, який зупинили на МПП «Порубне». Вона слідувала з м. Хмельницький в м. Стамбул та не пам`ятає, хто саме був водієм транспортного засобу. Коли вони заїхали на митницю, пасажирам сказали вийти з автобусу, автобус забрали на рентген-сканер. Пізніше до них зайшов працівник митниці і сказав, що в автобусі знайшли грошові кошти, запитав усіх пасажирів, чи мають вони відношення до грошових коштів. Вона відповіла, що до знайдених коштів відношення не має, після чого пасажирів попросили написати розписку про те, що до коштів відношення не мають. Після цього її пересадили на інший автобус і вона поїхала далі. Вона не чула, щоб хтось з пасажирів чи водіїв казав, що це їх кошти та не пам`ятає чи заповнювала вона митну декларацію. Їй хтось телефонував та повідомив, що вона є свідком в кримінальній справі і їй потрібно приїхати до суду, однак вона повідомила, що немає можливості приїхати в Чернівці у зв`язку із сімейними обставинами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , вказала, що їй телефонували та повідомляли по якій справі її викликають до суду. В серпні 2025 року вона їхала автобусом з м. Хмельницький в м. Стамбул, на митниці їх висадили з автобуса, який направили на рентген-сканер, пізніше до них підійшли і повідомили, що в автобусі знайшли приховані кошти. Хто був водієм автобуса -вона не пам`ятає. Вона їздить в Стамбул 1-2 рази в місяць. Їй не відомо, кому саме належали кошти, які знайшли в автобусі. Вона підписувала якісь пояснення того дня, але не пам`ятає, якого саме змісту. Вона не пам`ятає, чи заповнювала вона митну декларацію.

Крім показів обвинуваченого та свідків судом було досліджено також інші докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №72025261050000020 від 15 серпня 2025 року, з якого вбачається, що 14 серпня 2025 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в зоні митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет» МАПП «Вадул-Сірет» у Чернівецькій митниці на пасажирському автобусі марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням, намагався здійснити контрабанду товарів, тобто перевезення через кордон України валютних цінностей в сумі 260 000 доларів США з укриттям від митного контрою, проте не довів свій злочинний задум до кінця через незалежні від нього обставини, оскільки вказані валютні цінності були виявлені працівниками Чернівецької митниці під час проведення митних формальностей (а.с. 1);

- повідомлення №124/П/UA408000/2025 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, згідно якого 14.08.2025 року о 14 год. 45 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в зону митного контролю заїхав пасажирський автобус марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , який слідував з України м. Хмельницький до Туреччини м. Стамбул під керуванням ОСОБА_7 . У вказаному автобусі слідував ще один водій та 25 пасажирів. До митного контролю вказані громадяни надали контрольний талон для проходження митного контролю по «червоному коридору». Цього ж дня від УСБ України в Чернівецькій області надійшов лист вих. №75.1/75/5/6/4-2835 щодо можливого незаконного ввезення на митну територію України грошових коштів на транспортному засобі марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_8 для здійснення митних формальностей надав митну декларацію, яку заповнив за власним бажанням та в якій вказав про наявність у нього 10 000 доларів США. Під час здійснення митного контролю, а саме поглибленого догляду автобуса марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , було виявлено не заявлені та не пред`явлені до митного контролю приховані від митного контролю 260 000 доларів США, які знаходились в спеціально виготовленому тайнику в даному автобусі. Тайник розміщений в моторному відсіку в задній частині автобуса. Тайник виготовлено шляхом встановлення додаткового металевого короба з лівої сторони двигуна (по руху) між КПП двигуна та рамою автобуса. Встановленому коробу надано візуального вигляду основної частини двигуна шляхом встановлення на верхній кришці двох клем з кабелями не передбачених заводом виробником. Доступ та виїмка вказаних готівкових коштів стала можливою після зняття килимового покриття підлоги салону автобуса; відкриття люка підлоги, який знаходиться в задній частині автобуса; демонтажу металевої пластини, яка закривала короб та кріпилася двома гвинтами, що кріпили з`ємні клемники з кабелями. Готівкові кошти - 260 000 доларів США були обмотані поліетиленовою плівкою чорного кольору та клейкою стрічкою, всього 14 пачок. Гасанов Самед митний контроль пройшов та виявлені 260 000 доларів США не визнав своєю власністю і пояснив, що вказані готівкові кошти йому передав у м. Хмельницький незнайомий чоловік для перевезення до Туреччини м. Стамбул. Вказані готівкові кошти він помістив у моторному відсіку, щоб перевезти через кордон. ОСОБА_8 вчинив дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України товару - готівкових коштів в сумі 260 000 доларів США з приховуванням від митного контролю в спеціально виготовлених тайниках (сховищах) (а.с.14-15);

- справа про порушення митних правил №0497/UA408000/2025 відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, в якій містяться протокол про порушення митних правил №0497/UA408000/2025, складений стосовно ОСОБА_7 та додатки до нього, а саме акт проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, лист УСБУ в Чернівецькій області, декларація ОСОБА_7 , протокол опитування останнього в справі про порушення митних правил, копія контрольного талону, копія техпаспорта, копія протиправного повідомлення про протиправне діяння, що місить ознаки злочину, а також копії паспортів з поясненнями на них ОСОБА_33 та пасажирів автобуса (а.с. 72-123).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що справа про порушення митних правил №0497/UA408000/2025 має доказове значення в даному кримінальному провадженні в частині всіх зазначених вище документів, які підтверджують факт спроби переміщення через державний кордон України грошових коштів в сумі 260000 доларів США в пасажирському автобусі марки «MERCEDES-BENZ», модель «TRAVEGO 17 SHD», 2008 року випуску, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , з приховуванням від митного контролю, одним з водіїв якого був обвинувачений ОСОБА_8 , який заповнив декларацію водія та щодо якого відбувалось складання матеріалів справи про порушення митних правил, а також підтверджують позицію та дії ОСОБА_7 на момент складання матеріалів адміністративної справи. Натомість, письмові пояснення ОСОБА_7 , а так само і пояснення пасажирів автобуса, що містяться в матеріалах адміністративної справи суд не може вважати допустимими доказами з огляду на принцип безпосереднього дослідження судом показань, речей і документів, передбачений ст. 23 КПК України.

З огляду на це, самі по собі матеріали справи про адміністративне правопорушення, не є безумовними достатніми доказами вчинення обвинуваченим інкримінованого правопорушення та підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами дослідженими в ході розгляду справи судом.

- протокол огляду від 26 серпня 2025 року, в якому зафіксовано проведення огляду пасажирського автобусу марки «MERCEDES-BENZ», модель «TRAVEGO 17 SHD», 2008 року випуску, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , який на момент огляду перебуває на складі Чернівецької митниці, розташованому на території п/п «Порубне-Сірет» МП «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці, за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, с. Тереблече, вул. Головна, 2-К, де знаходиться на відповідальному зберіганні, відповідно до акту приймання-передачі від 26.08.2025 року. Проведеним оглядом автобуса встановлено, що він обладнаний спеціально виготовленим тайником (сховищем), який розміщений в моторному відсіку в задній частині автобуса. Тайник виготовлено шляхом встановлення додаткового металевого короба з лівої сторони двигуна (по руху) між КПП двигуна та рамою автобуса. Даному металевому коробу надано візуального вигляду основної частини двигуна, шляхом встановлення на верхній кришці двох фальш-клем. Доступ до ніші тайнику здійснюється з салону автобусу через люк в підлозі, який знаходиться в задній частині автобуса та демонтажу металевої пластини, яка закривала короб і кріпилася двома гвинтами, які також кріпили з`ємні клеми з кабелями. На момент огляду дана пластина перебуває у демонтованому стані. Як заявив присутній під час огляду представник Чернівецької митниці заступник начальника УБК та ПМП - начальник відділу провадження у справах про ПМП Чернівецької митниці ОСОБА_34 , саме в цій ніші 14.08.2025 року під час поглибленого митного огляду даного автобусу було виявлено та вилучено готівкові грошові кошти в сумі 260 000 доларів США. За своїм зовнішнім виглядом та конструктивними особливостями вищевказаний металевий короб, який утворює нішу тайника (сховку), має вигляд незаводського виробу. (а.с.127-132).

Суд, заслухавши покази обвинуваченого, свідків та дослідивши письмові докази, надані прокурором, зібрані на досудовому слідстві, приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 є склад злочину, передбачений ч.1 ст. 201-3 КК України контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії), вчинена у значному розмірі.

Так, відповідно до п. 57 ст. 4 Митного кодексу України валютні цінності є товарами, а тому у разі їх переміщення з приховуванням від митного контролю в сумі, обрахованій в еквіваленті в національній валюті на момент вчинення таких дій, що перевищує розмір, зазначений в примітці до ч.1 ст. 201-3 КК України, такі валютні цінності є предметом контрабанди.

Щодо позиції сторони захисту та невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 , суд вважає таку позицію спробою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки покази ОСОБА_7 в частині непричетності його до переміщення коштів через Державний кордон України спростовуються дослідженими доказами.

Відповідно до ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

У Постановах від 16 жовтня 2024 року у справі № 279/315/22 та від 31 липня 2024 року у справі № 742/3620/21 Верховний Суд зазначає, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу кримінального правопорушення. Обов`язок всебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавство вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, була та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення, а також види і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За частиною 1 статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладений на слідчого та прокурора.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, суд під час судового розгляду достовірно встановлено, що саме ОСОБА_8 був водієм транспортного засобу пасажирського автобусу марки «MERCEDES-BENZ», модель «TRAVEGO 17 SHD», 2008 року випуску, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , який ним керував з м. Хмельницького до місця неподалік МАПП «Порубне», де підсів ОСОБА_11 та зайняв місце водія. Під час перебування автобуса в м. Хмельницькому в перерві між рейсами транспортний засіб перебував у володінні саме ОСОБА_7 . Зазначене підтверджується серед іншого показами самого ОСОБА_33 , який пояснив, що відповідно до усталеної практики та в тому рейсі також він при заїзді в Україну до м. Хмельницького не прямував, а виходив поблизу Чернівців, далі автобусом керував до м. Хмельницького інший водій. В Україну вони в`їхали в якості водіїв з обвинуваченим. Його покази чітко співвідносяться та підтверджуються показами його дружини - ОСОБА_29 , яка пояснила, що в ніч з 13 на 14 червня чоловік ночував вдома поруч з нею, а не в м. Хмельницький. При цьому покази обвинуваченого щодо наявності ще третього водія на ім`я « ОСОБА_13 », який, на його думку, міг керувати автобусом з м. Хмельницького до м. Чернівців спростовуються матеріалами адміністративної справи, згідно яких осіб в ході митного та прикордонного оформлення з такими анкетними даними ні серед водіїв, ні серед пасажирів виявлено не було.

Судом враховано, що саме ОСОБА_8 заповнював безпосередньо декларацію водія на митному контролі, в якій вказав про наявність в нього 10000 доларів США, хоча при собі таких коштів він не мав. Зазначена декларація заповнювалась ним ще до виявлення прихованих коштів в тайнику, що свідчить, серед іншого, про обізнаність ним про наявність прихованих грошових коштів в моторному відсіку автомобіля.

Дії ОСОБА_7 в частині розміщення ним з метою приховування від митного контролю грошових коштів в тайнику в моторному відсіку автобуса підтверджуються також чіткими, послідовними та співвідносними між собою показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_33 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази. В їхніх показах відображено поведінку ОСОБА_7 після виявлення прихованих коштів та висловлювання ним щодо способу, яким чином та з якою метою він розмістив кошти в тайнику. Зазначені покази суд оцінює крізь призму позиції, висловленої в Постанові ВС ККС №562/744/17 від 01.12.2021 року, згідно якої показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст. 97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що обвинувачений ОСОБА_8 , будучи присутнім в судових засіданнях, покази вказаних свідків не намагався спростовувати та будь-яких запитань свідкам не ставив. В своїх же поясненнях фактично визнав факти таких висловлювань та причин їх пояснити не міг.

Надаючи оцінку позиції сторони захисту щодо неможливості оспорити допустимість доказів, а саме грошових коштів, які були вилучені працівниками митниці та в подальшому зараховані на рахунок митниці, суд констатує, що дійсно у зв`язку з помилковими діями працівників митниці при оформленні матеріалів адміністративної справи грошові кошти, які є речовим доказом в даному кримінальному провадженні, всупереч положенням ст. 100, не були вилучені органом досудового розслідування та долучені до матеріалів кримінального провадження, а були поспішно передані в банківську установу та зараховані на валютний рахунок митниці, що унеможливило подальше їх дослідження на предмет дійсності та ймовірного збереження слідів злочину. Зазначене в рівній мірі стосується також і втрачених в ході оформлення адміністративної справи упакувань, в яких знаходились валютні цінності. Разом з тим посилання сторони захисту на можливу підробку банкнот спростовуються фактом прийняття вказаних банкнот банківською установою.

З огляду на викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.1 ст.201-3 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_15 суд враховує, що згідно ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (загально превентивна та спеціально превентивна мета покарання).

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_15 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, зокрема те, що ним вперше вчинено тяжкий злочин, особу винного, його майновий стан, зокрема те, що він працює найманим водієм та вже 10 місяців перебуває на території України без будь-яких джерел заробітку.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_15 , судом не встановлено

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що покарання ОСОБА_15 слід призначити в межах санкції ч.1 статті 201-3 КК України.

Вирішуючи питання щодо долі речових доказів в даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне зазначити, що прокурор в своїй промові в судових дебатах пропонує суду на підставі п.п.3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до грошових коштів в сумі 260000 доларів США, пасажирського автобусу марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 , який належить та використовується турецькою транспортною фірмою «AKGUNES TURIZM» у господарській діяльності з пасажирських перевезень та передати їх на потреби ЗСУ. Слід зазначити, що суд безумовно усвідомлений щодо обставин ведення війни РФ проти України та потребу ЗСУ в грошових коштах чи матеріальних цінностях, проте чинним законодавством взагалі не передбаченого право суду встановлювати порядок виконання рішення суду щодо конфіскації будь-яких предметів шляхом передачі їх ЗСУ, така передача може відбуватись за рішенням суду виключно на підставі висловленої власником такого майна згоди на передачу майна ЗСУ та не пов`язана з інститутом примусової конфіскації майна в кримінальному та кримінально-процесуальному аспектах.

При цьому будь-яке вилучення чи конфіскація майна державою повинні ґрунтуватись виключно на законодавчих положеннях, мати легітимну мету, тобто відповідати інтересам суспільства, а також бути пропорційним заявленій меті, що означає не становити надмірний тягар для особи, інакше такі дії вважатимуться свавільними та порушуватимуть ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Національне законодавство регулює інститут спеціальної конфіскації в ст. 96-1 та 96-2 КК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 96-2 спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частини ж 5 та 6 зазначеної статті, які системно пов`язані з частиною 1, містять наступні формулювання: гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вирішуючи питання щодо належності коштів, вилучених в ході митного оформлення пасажирського автобуса марки «MERCEDES-BENZ TRAVEGO 17», номерний знак НОМЕР_1 , які в подальшому були вилучені працівниками митниці та стали речовим доказом в даному кримінальному провадженні, суд констатує, що органом досудового розслідування не вжито будь-яких заходів та не проведено жодної слідчої дії щодо встановлення походження даних коштів, належності їх будь-яким третім особам, обізнаності їх щодо правомірності чи неправомірності обраного способу переміщення через Державний кордон України, що становить обов`язкову частину предмета доказування в даному конкретному випадку. При цьому органу досудового розслідування заздалегідь на стадії досудового розслідування було достовірно відомо, що вилучені кошти не належать ОСОБА_15 , що вбачається з формулювання обвинуваченого та підозри.

Частиною 1 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Абзац 2 частини 5 ст. 96-2 КК України чітко покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування підстав для застосування спеціальної конфіскації.

Всупереч зазначеним положенням органом досудового розслідування прийнято рішення про відмову в допиті свідка ОСОБА_24 на стадії досудового розслідування, який з моменту вилучення коштів ще на досудовому розслідуванні заявляв свої права на кошти як третьої особи в розумінні ст. 96-2 КК України, покази, надані ним під час судового розгляду щодо походження коштів в Україні, були чіткими, послідовними та співставними з показами свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_27 , які попереджались судом про кримінальну відповідальність. Крім того, ОСОБА_36 було надано суду документи щодо придбання ним кількох дороговартісних об`єктів нерухомості на підтвердження фінансового стану та можливості володіти і розпоряджатися такими коштами.

Таким чином, державне обвинувачення фактично запропонувало суду перебрати на себе функцію доказування в кримінальному провадженні, зокрема щодо обставин походження вилучених грошових коштів, обізнаності власника такого майна щодо його використання як предметів контрабанди та зробити висновки про недоведеність посилань ОСОБА_24 на підставі самостійних припущень.

Недоведеними в судовому розгляді з огляду на конструкцію ст. 96-2 КК України суд вважає і заявлені підстави для застосування цієї статті щодо транспортного засобу, в якому були виявлені предмети контрабанди.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 червня 2022 року у справі № 1-р/2022 за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 96-1, 962 Кримінального кодексу України (щодо спеціальної конфіскації) зазначив, що застосування спеціальної конфіскації до третьої особи, з одного боку, не пов`язане зі встановленням факту вчинення цією особою умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України, з іншого - застосування цього кримінально-правового заходу у спосіб примусового безоплатного вилучення майна може бути кваліфіковане як надмірне втручання у право власності або право добросовісного володіння майном.

Для забезпечення ефектності та дієвості наданих Основним Законом України гарантій та унеможливлення порушення конституційних прав усіх учасників кримінально-процесуальних відносин держава, керована правом та принципом додержання людських прав, зобов`язана відповідним чином організувати систему кримінальної юстиції.

Тому з метою дотримання у процедурі застосування спеціальної конфіскації прав та інтересів третьої особи, тобто особи, яку не підозрюють та не звинувачують у вчиненні умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України, в КПК України має бути належним чином унормовано процесуальні відносини за її участю. Унормування належним чином правовідносин за участю такої третьої особи повинно охоплювати надання приписами КПК України їй, передусім, самостійного процесуального статусу та низки відповідних процесуальних прав та обов`язків.

5.3. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, визначених законом і загальними принципами міжнародного права (абзац перший); проте попередні приписи жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає потрібними, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (абзац другий).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно зазначав, що «перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути правомірним: друге речення абзацу першого дозволяє позбавляти майна лише „за умов, визначених законом, а другий абзац визнає, що держави мають право контролювати процес користування майном шляхом застосування „законів. До того ж, правовладдя, одна із засад демократичного суспільства, притаманна всім статтям Конвенції . Звідси слідує, що питання про те, чи було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та потребою захисту фундаментальних прав особи набуває значення лише після того, як буде встановлено, що втручання, про яке йдеться, відповідало вимозі правомірності і не було свавільним» [рішення у справі Iatridis v. Greece від 25 березня 1999 року (заява № 31107/96), § 58; рішення у справі Frizen v. Russia від 24 березня 2005 року (заява № 58254/00), § 33].

Ураховуючи наведені приписи Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, норми Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини, Конституційний Суд України бере до уваги, що спеціальна конфіскація застосовується до майна, яке за приписами КПК України на підставі достатніх доказів суд у відповідному рішенні (вирок, ухвала) визнав таким, що одержане внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України, призначалося (використовувалося) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, було предметом кримінального правопорушення тощо (частина перша статті 96-2 КК України).

Отже, таке втручання держави ґрунтується на законі, повноваження щодо його здійснення надано найбільш кваліфікованому суб`єкту правозастосування - суду, який фіксує це в юридичному акті індивідуальної дії (вирок, ухвала), воно відповідає правомірній меті: припинення використання майна як цілі або засобу кримінально-протиправної діяльності.

В абзаці 2 п. 2.5. Рішення КСУ № 3-р(II)/2021 від 21 липня 2021 року справі за конституційною скаргою ОСОБА_37 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу другого статті 471 Митного кодексу України Суд зазначив, що юридичне регулювання питань транскордонного переміщення валютних цінностей в Україні визначає, що власне переміщення через митний кордон України валютних цінностей у сумі, що перевищує еквівалент 10 тисяч євро, не зумовлює потреби в сплаті митних зборів або будь-яких інших платежів на користь держави, а лише вимагає дотримання встановлених законодавцем додаткових вимог щодо письмового декларування зазначених цінностей, після виконання яких заборони чи обмеження не застосовуються до такого переміщення і воно не характеризується відповідно до законодавства України як незаконне. Отже, недотримання зазначених вимог не завдає жодної матеріальної шкоди або інших збитків державі, а також не спричиняє суттєвих негативних наслідків для суспільних або державних інтересів, якщо походження та подальше використання валютних цінностей, що не були задекларовані, не є неправомірними або злочинними.

З огляду на вище викладене, беручи до уваги недоведеність стороною обвинувачення в ході розгляду справи наявності у вилучених речових доказів кримінально-правових ознак, які є необхідною умовою для застосування щодо них спеціальної конфіскації, а також недоведеність обізнаності власника щодо їх використання та способу використання в ході протиправного переміщення через кордон, суд вважає, що долю речових доказів слід визначити у відповідності зі статтею 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 201-3 КК України та призначити йому міру покарання у виді штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень в доход держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_15 до набрання законної сили вироком залишити у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_38 заставу у розмірі 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, внесені ним на рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 26311401, банк: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача: 820172, відповідно до платіжної інструкції №201007482 від 24.09.2025 року та платіжної інструкції №201120401 від 25.09.2025 року, згідно ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці від 19 вересня 2025 року.

Речовий доказ автобус марки «Mercedes-Benz Travego 17», VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 залишити власнику ТОВ «Акгюнеш Турізм Сеяхат Ташимаджилик Іч Ве Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті» («Akgunes Turizm»), скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 27.08.2025 року.

Речовий доказ грошові кошти в сумі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) доларів США повернути власнику, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 вересня 2025 року.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: