Рішення № 137380507, 08.06.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4218/26 Провадження 2/636/3435/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики № 77959837 від 17.11.2021 у розмірі 35641,20 грн та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77959837, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 12000,00 грн. строк позики - 28 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 6wzHzsahsQ, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. 04.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77959837. 05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77959837. Заборгованість відповідача становить 35641,20 грн., з яких 12000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 23641,20 грн. сума заборгованості за відсотками. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою від 30.04.2026 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та непідтвердженість належними і допустимими доказами. Відповідач зазначив, що поданий позивачем розрахунок заборгованості не дає можливості встановити порядок формування заявленої до стягнення суми боргу, механізм нарахування процентів, а також дату виникнення прострочення виконання зобов`язання. На думку відповідача, зазначений розрахунок не підтверджує достовірність заявленої до стягнення суми. Крім того, проценти можуть нараховуватися виключно в межах строку кредитування, тоді як за Договором позики № 77959837 вони нараховані поза межами такого строку. Також відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що дана справа належить до категорії малозначних. У зв`язку з цим просив суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати критерії співмірності, розумності та необхідності таких витрат.

Від представника позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначила, що доводи відповідача щодо відсутності доказів перерахування коштів є безпідставними та підтверджуються наданими письмовими доказами. Також вказала, що нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договорів позики та правил їх надання. Крім того, зазначила, що витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами.

Представник позивача просив позов задовольнити, розглядати справу без участі сторони позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77959837, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 12000,00 грн. Строк позики - 28 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

Згідно додатку №1 до Договору загальна вартість кредиту складає 14005,92 грн, з яких 12000,00 грн - тіло кредиту, 2005,92 грн - проценти за користування кредитом.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 6wzHzsahsQ, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавцем ідентифіковано, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи/одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 6wzHzsahsQ - 17.11.2021 10:50:14, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Позикодавець на виконання Договору позики №77959837 від 17.11.2021, передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 13 110,00 грн. за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи, що підтверджується електронною платіжною інструкцією №c19f2b47-8e55-45a6-b16b- 9fd375e997cb.

Згідно довідки № КД-000105896/ТНПП від 11.01.2026 ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 17.11.2021 року, сума 12000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу №c19f2b47-8e55-45a6-b16b- 9fd375e997cb, оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Згідно розрахунків заборгованості, складеного первісним кредитором, за договором позики №77959837 від 17.11.2021 за ОСОБА_1 рахується заборгованість, за період з 17.11.2021 по 11.06.2022 у розмірі 35641,20 грн, з яких 12000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23641,20 грн сума заборгованості за відсотками.

З витребуваної від АТ КБ «Приватбанк» інформації суд вбачає, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . З наданої виписки по рахунку НОМЕР_4 за карткою № НОМЕР_3 за період з 17.11.2021 по 20.11.2021 суд вбачає, що 17.11.2021 на картку зарахований переказ у розмірі 12000,00 грн.

Будь-яких доказів, що зазначена картка не належить відповідачу суду не надано.

04.01.2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77959837 від 17.11.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 10/06/22 від 10.06.2022, в тому числі до Відповідача в сумі 35641,20 грн, з яких 12000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23641,20 грн сума заборгованості за відсотками.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77959837 від 17.11.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до Відповідача в сумі 35641,20 грн, з яких 12000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23641,20 грн сума заборгованості за відсотками.

За правилами ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд дійшов до висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, право грошової вимоги на яку перейшло до позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35641,20 грн, з яких 12000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23641,20 грн сума заборгованості за відсотками.

Представник позивача зазначив, що відповідно до п. 5.2. договору позики №77496455, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Однак, судом встановлено, що зазначені правила не були підписані відповідачем (доказів підписання цих правил одноразовим ідентифікатором позивачем не надано), а матеріали справи не містять підтверджень, які саме умови щодо пролонгації розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи договір позики, і чи ці правила на момент отримання відповідачем коштів позики взагалі містили умови щодо пролонгації.

Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в правила надання грошових коштів у позику.

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

В силу ч.8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно додатку № 1 до Договору розмір процентів складає 2005,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість за договором №77959837 від 17.11.2021 складає: 12000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 2005,92 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а відтак, відповідачем дійсно були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач не скористався своїми процесуальним правом на подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Також позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн, що підтверджуються копією Договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, копією витягу з акту №6-ДІЛ від 08.01.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, що включає детальний обсяг робіт, Витягу з акту № 6-ДІЛ від 08.01.2026 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р.; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579938010.1 від 16.01.2026 р.; ордеру на надання правничої допомоги № 1287256 від 03.09.2025 р. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018 р.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім при подачі позову документально підтверджені витрати, а саме: судовий збір у розмірі 896,41 грн (14005,92 х 2662,40 / 35641,20) та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 1515,11 грн (14005,92 х 4500,00 / 35641,20).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 133, 137, 141, 223, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №77959837 від 17.11.2021 у розмірі 14005 (чотирнадцять тисяч п`ять) грн 92 коп., з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 2005,92 грн - сума заборгованості по відсоткам, судовий збір у розмірі 896 (вісімсот дев`яносто шість) грн 41 коп. та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 1515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн 11 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: м. Ірпінь Київської області, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.А. Оболєнська