Ухвала суду № 137380302, 09.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/5655/2012

н/п 6/953/155/26

УХВАЛА

"09" червня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Зуба Г.А.,

за участю секретаря судового засідання Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», стягувач Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №2018/5655/2012,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача Акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 2018/5655/2012 від 28.12.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу та про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дубліката виконавчого листа № 2018/5655/2012 від 28.12.2012.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012, задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційного банка Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 28257 гривень 62 коп., судові витрати в сумі 282 гривні 58 коп., а всього 28 540 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сорок) гривень 20 коп.

На виконання рішення судом видано виконавчий лист № 2018/5655/2012 від 28.12.2012 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 36716483 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 26.06.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Представник заявника в заяві про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа просив розгляд цієї заяви здійснювати без участі представника заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебувала на розгляді цивільна справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 позов Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було здоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 28257 гривень 62 коп., судові витрати в сумі 282 гривні 58 коп., а всього 28 540 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сорок) гривень 20 коп. (а.с. 1).

28.12.2012 на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012, представником позивача отримано виконавчий лист.

З наданих заявником матеріалів вбачається, що 26.06.2020 в межах примусового виконання ВП № 36716483 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гордійчук В.С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2018/5655/2012, виданого 28.12.2012 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитом та відсотками у сумі 28257, 62 грн., судові витрати в сумі 282, 58 грн., а всього 28540, 20 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 16).

Також судом встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, згідно з умовами якого за цим Договором, в порядку та на умовах, ним визначених: Клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі Реєстр боргових зобов`язань), який складається Клієнтом, далі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Підписанням цього Договору Фактор заздалегідь погоджується, що Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором від Боржників суми за Основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від Боржників Фактор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у відповідному Реєстрі боргових зобов`язань, або сум, сплачених Фактором Клієнту за цим Договором. Ціна цього Договору (Купівельна ціна) становить 93 375 000,00 грн (дев`яносто три мільйони триста сімдесят п`ять гривень 00 копійок), без ПДВ. Винагорода Фактора за надання послуги факторингу складає 933,75 грн (дев`ятсот тридцять три гривні 75 копійок) без ПДВ, яка врахована в розмірі Купівельної ціни цього Договору, та не підлягає окремій сплаті Клієнтом Фактору, Кошти в сумі 93 375 000,00 грн (дев`яносто три мільйони триста сімдесят п`ять гривень 00 копійок) (Купівельна ціна) сплачені Фактором на користь Клієнта до укладення цього Договору (а.с. 9-10).

Згідно з даними витягу з Реєстру боргових зобов`язань №2 від 18.09.2025 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

У постанові Верховного Суду від 22.02.2023 по справі №202/8529/14-ц зазначено, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що 26.06.2020 в межах примусового виконання ВП № 36716483 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гордійчук В.С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2018/5655/2012, виданого 28.12.2012 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитом та відсотками у сумі 28257, 62 грн., судові витрати в сумі 282, 58 грн., а всього 28540, 20 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 16).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як було зазначено, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 26.06.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який наразі діє.

Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Суд наголошує, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

З урахуванням наведеного, трирічний строк на пред`явлення виконавчого листа у цивільній справі № 2018/5655/2012 не сплив.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло статусу нового кредитора - стягувача у виконавчому листі Київського районного суду м.Харкова у справі № 2018/5655/2012.

Суд враховує, що заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст. 81 ЦПК закріплено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 зважаючи на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі.

Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» просить суд видати дублікат виконавчого листа, у зв`язку з його втратою.

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вказує представник стягувача у поданій до суду заяві, на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 36716483 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 26.06.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. Таким чином, виконавчий лист у цивільній справі № 2018/5655/2012 був втрачений.

Статтею 431 ЦПК України передбачена процедура звернення судових рішень до виконання, зокрема зазначеною статтею встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Питання про видачу дубліката виконавчого листа врегульовано розділом ХІІІ ЦПК України Перехідні положення.

Відповідно до п. 17.4) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду».

Таким чином, судом встановлено, що оригінал виконавчого листа Київського районного суду м. Харкова у справі № 2018/5655/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПAT КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 28257, 62 грн., судові витрати в сумі 282, 58 грн., а всього 28540, 20 грн., було втрачено при пересилці з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до Банку після винесення постанови про повернення виконавчого документу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.

Таким чином, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

Як вже було зазначено, трирічний строк на пред`явлення виконавчого листа у цивільній справі № 2018/5655/2012 не сплив.

Так, втрата оригіналу виконавчого листа, на думку суду, порушує принцип обов`язковості виконання судового рішення, та майнові права стягувача, у зв`язку з чим суд вважає, що в даному випадку наявні всі підстави для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 510, 512, 514 ЦК України, ст. ст. 81, 260, 261, 263, 353, 442, 446 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 2018/5655/2012, виданого Київським районним судом м. Харкова 28.12.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПAT КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 28257, 62 грн., судові витрати в сумі 282, 58 грн., а всього 28540, 20 грн.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого 28.12.2012 Київським районним судом м. Харкова у справі № 2018/5655/2012, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПAT КБ «Приват Банк» заборгованості у розмірі 28257, 62 грн., судові витрати в сумі 282, 58 грн., а всього 28540, 20 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 09 червня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ