Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 172/687/24
Провадження № 2/188/257/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.,
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа № 172/687/24
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подано до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 60910,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та відповідачем було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0995192034 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 3236003 від 23.08.2020р., що акцептована відповідачем 23.08.2020 р., шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до умов Договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.
Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнена заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти в розмірі 4000.00 грн.
Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з правилами та йому було надана вся
інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
18.10.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 18-10/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики № 0995192034 від 07.07.2020 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 0995192034 від 07.07.2020 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 08.04.2024 р. відповідно до розрахунку заборгованості, становить 92340,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 88340,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 92340,00 гри., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4000,00 грн.;
Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» зазначена в розмірі 56910,00 грн.
З урахуванням надісланої позовної заяви в новій редакції, в якій усунуто технічну помилку та неправильно зазначену ціну позову 92340,00грн., правильна ціна позову становить 60910,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.
Позивач просить про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України.
Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
07.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та відповідачем було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0995192034 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 3236003 від 23.08.2020р., що акцептована відповідачем 23.08.2020 р., шляхом підписання електронним підписом відповідача.
Сторони узгодили розмір кредиту 4000,00 грн., строк користування кредитними коштами 30 днів та відсоткову ставку 1,75% за один день користування кредитом за умови належного виконання умов договору, в разі порушення умов 3,5 % за день. Максимальна річна відсоткова ставка 1277,5%.
Підписуючи договір, відповідач погодився з умовами програми «MoneyBOOM Loyal» та отримав на вказану ним банківську картку НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 4000.00 грн., відповідно до квитанції за сплату (номер операції 64300370).
Правила кредитування - є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно із ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України, другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі ,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажанням укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідача, згідно ЗУ «Про електронну комерцію».
Договори укладені за допомогою електронного підпису, не суперечать цивільному законодавству.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства.
Правонаступництво позивача підтверджено належними доказами з огляду на наступне.
18.10.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 18-10/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики № 0995192034 від 07.07.2020 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з додатку №3 до Договору факторингу № 18-10/21, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 60910,00 грн., з яких:
- 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 56910,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 0995192034 від 07.07.2020 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.
Відповідно до витягу з додатку №3 до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 92340,00 грн., з яких:
- 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 88340,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи положення частини першої ст. 16 ч. 2 статті 1050 ЦК України, відсутність доказів направлення кредитором вимоги боржнику про виконання зобов`язання до моменту пред`явлення позову не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про повернення заборгованості.
Таким чином, внаслідок укладення договорів факторингу відбулася заміна кредитора, і саме ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу нового кредитора/стягувача відносно відповідача за вказаним кредитним договором.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Позивачем надано розрахунок заборгованості, здійснений первісним кредитодавцем, за договором № 0995192034 від 07.07.2020 року за період з 07.07.2020 року по 18.10.2021 рік, в якому суми, числа і строки взагалі не відповідають умовам договору. Так в графі видача та повернення, стоїть рівнозначна сума 14150,00 грн. Нарахована сума відсотків: 14,00+35,00+1540,00+35,00+17,50+17,50+41,13+70,00+70,00+56840=58680,13 яким чином вони нараховувались, невідомо. В графі сплачених відсотків нараховано 1770,13грн., а в сумі платежів 11920,13грн. з датами по 23.08.2020 рік включно.
Отже наданий розрахунок є недеталізованим, а інформація зазначена в ньому, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач, оскільки не підтверджуються періоди, розмір і порядок нарахування відсотків, крім того відсутня можливість відстеження ймовірного часткового погашення відповідачем кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що не відповідає положенням ст.ст.8,12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», до пункту 5 Постанови ПНБУ від 08.06.2017 № 49 «Про затвердження Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» 1734-VIII (чинний на момент укладання договору), умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог ч.1 ст.12 цього закону, є нікчемним.
Розрахунки заборгованості, здійснені факторами ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» - взагалі не містять жодних розрахунків, окрім вписаних в таблицю чисел, хоча ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відсотки в розмірі 31430,00 грн.
На підставі викладеного, суд не бере до уваги надані позивачем розрахунки, як належний доказ, отже вимоги про стягнення з відповідача нарахованої заборгованості за відсотками в розмірі 56910,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджуються належними розрахунками.
Відповідні висновки суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, який у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 травня 2021 року у справі N554/4300/16-ц дійшов висновку,що "належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи,оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі."
Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем у користування кредитних коштів в розмірі 4000,00 грн., строком на 30 днів., а тому і відсотки за користування коштами нараховуються за вказаний період.
Враховуючи, що відповідач не повернув взяту суму коштів, за умовами договору, до нього застосовується 3,5 % за день користування кредитними коштами: 4000,00/100х3,5=140х30 (днів) = 4200,00грн. сума заборгованості відповідача за відсотками.
Частина друга ст. 625 ЦКУ, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем не застосовувалась у розрахунках заборгованості та відповідно і в позовних вимогах.
Позиція суду не суперечить постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), де висловлено правову позицію про те, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 та ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з урахуванням ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази. Позивачем не повідомлено суду про неможливість подання будь-яких доказів або наявність складнощів в поданні таких доказів. Суд вважає, що позивач, скориставшись своїми процесуальними правами та надав усі наявні докази по даній справі на підтвердження своїх вимог.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення договору, отримання відповідачем коштів та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, зважаючи на зміну кредитора, та відсутність належного розрахунку заборгованості, суд вважає встановленим наявність підстав для часткового задоволення позову.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 3028.00 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши їх з відповідача.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то вони підлягають задоволенню частково, в розмірі 3000,00грн.
Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 29.12.2025 у справі № 522/17789/22 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, досліджено належні та допустимі докази, обсяг фактично наданих адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи.
Проаналізувавши наведений в акті про отримання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд доходить висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є дещо завищеною.
Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, представником позивача не проводились власні розрахунки розміру кредитної заборгованості, справа розглядається в спрощеному провадженні, без виклику сторін, практика судів у справах такої категорії є сталою, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.
З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними послугами, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 3 000,00 гривень.
Беручи до уваги умови договору відступлення права грошової вимоги, керуючись ст.ст.,16, 512, 603, 610-612,1048-1050,1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0995192034 від 07.07.2020 року задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306),
заборгованість за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0995192034 від 07.07.2020 року в розмірі 8200,00 грн./вісім тисяч двісті гривень/, з яких 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 4200,00 грн. сума заборгованості за процентами,
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306), судові витрати у розмірі 3028.00 грн./три тисячі двадцять вісім гривень/.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306), витрати на правову допомогу у розмірі 3000.00 грн./три тисячі гривень/.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 .
Суддя О. М. Курочкіна
Судове рішення № 137379585, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 172/687/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: