Рішення № 137378982, 15.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 499/463/26

Провадження № 2/515/1350/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Гермаша Сергія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов`язання,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) через свого представника Гермаша С.М. звернулася до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов`язання, ціною позову 12 972,71 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 липня 2020 року о 13 годині 54 хвилин в м. Одесі по вул. Розкидайлівській, буд. 59 мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля марки «DAF XF тягач», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «KRONES DC 27», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП автомобілю «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_3 , завдано механічних пошкоджень із матеріальними збитками.

Відповідно до постанови Приморського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2020 року вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_1 (відповідача у справі).

Згідно з рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року у справі № 499/652/21 задоволено позов МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 17 692,68 грн та судового збору у сумі 2 270,00 грн.

16 лютого 2022 року судом видано виконавчий лист № 499/652/21, який звернуто позивачем до виконання. 17 березня 2023 року з примусового виконання виконавчого листа відкрито виконавче провадження № 71328196.

20 серпня 2025 року приватним виконавцем закінчено виконавче провадження №71328196 у зв`язку з виконанням боржником рішення суду.

З огляду на порушення відповідачем грошового зобов`язання у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення у справі №499/652/21 27 вересня 2021 року та до дня фактичного виконання рішення суду 18 серпня 2025 року.

За вказаний період загальний розмір інфляційних втрат складає 10 904,71 грн, 3 % річних 2 068,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь кошти за порушення грошового зобов`язання у загальній сумі 12 972,71 грн та 3 328,00 грн судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову.

Згідно з ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Згідно з ухвалою суду від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україн, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 8) відшкодування збитків та інші способи, відшкодування майнової шкоди.

Як вбачається з рішення Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року у справі № 499/652/21, яке набрало законної сили 25 листопада 2021 року, 27 липня 2020 року близько 13 годині 45 хвилин в м. Одесі по вул. Розкидайлівській, буд. 59, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «DAF XF тягач» державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом «KRONES DC 27» державний номерний знак НОМЕР_2 перед початком руху, перестроюваннм, не переконався у безпечності руху, чи не створить перешкоду іншому транспортному засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило механічні пошкодження автомобілів. Згідно з постановою Приморського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

16 лютого 2022 року Іванівським районним судом Одеської області видано виконавчий лист № 499/652/21, який звернуто позивачем до примусового виконання. 17 березня 2023 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. було відкрито виконавче провадження № 71328196, про що свідчить копія постанови на а.с.7.

Згідно з постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. від 20 серпня 2025 року закінчено виконавче провадження № 71328196 з примусового виконання виконавчого листа № 499/652/21 у зв`язку з повним виконання боржником ОСОБА_1 судового рішення (а.с. 8).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року по справі №373/2054/16-ц).

Нарахування 3% річних та індексу інфляції входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 року у справі №6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц дійшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач у позові вказує, що він має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду 26 жовтня 2025 року у справі № 499/652/21 27 жовтня 2021 року та до дня виконання грошового зобов`язання в повному обсязі 19 серпня 2025 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач перед позивачем станом на 19 серпня 2025 року (дата закінчення виконавчого провадження) має заборгованість у сумі 12 972,71 грн, з яких: 10 904,71 грн інфляційні втрати за період з 27 вересня 2021 року (наступний день з дня винесення рішення суду у справі № 499/652/21) по 19 серпня 2025 року (дата закінчення виконавчого провадження); 2 068,00 грн - 3 % річних за період з жовтня 2021 року по серпень 2025 року (а.с. 9-10).

Разом з тим, суд не погоджується з доводами сторони позивача про стягнення інфляційного збільшення та 3 % річних саме з наступного дня з дня винесення судового рішення 27 жовтня 2021 року, оскільки нарахування за ст. 625 ЦК України у деліктних зобов`язаннях обраховується з дня набрання рішення суду законної сили, а не з дня його винесення (проголошення). В даному випадку рішення Іванівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року у цивільній справі № 499/463/26 набрало законної сили 25 листопада 2021 року, а тому позивач має право на нарахування 3 % річних та інфляційних саме за період з 25 листопада 2021 року по 19 серпня 2025 року.

Так, за формулою (збитки від інфляції) = (сума боргу) х (індекс інфляції)/100 - (сума боргу), інфляційні витрати становлять = 10 424,70 грн за період з 26 листопада 2021 року до 19 серпня 2025 року: 17 962,00 грн (в межах заявлених позовних вимог) х 100,6 x 101,3 x 101,6 x 104,5 x 103,1 x 102,7 x 103,1 x 100,7 x 101,1 х 101,9 x 102,5 x 100,7 x 100,7 x 100,8 х 100,7 x 101,5 x 100,2 x 100,5 x 100,8 x 99,4 x 98,6 x 100,5 x 100,8 x 100,5 x 100,7 x 100,4 x 100,3 x 100,5 x 100,2 х 100,60 x 102,20 x 100,0 x 100,6 x 101,50 x 101,8 х 101,9 x 101,4 x 101,2 x 100,8 x 101,5 x 100,7 x 101,3 x 100,8 x 99,8 x 99,8/100 17 962,00 грн = 10 424,70 грн.

За формулою (сума санкції) = (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) / 365 / 100, три відсотки річних від простроченої суми за період з 26 листопада 2021 року до 19 серпня 2025 року становлять 1 980,53 грн: 1 113,87 грн за період з 26 листопада 2021 року до 31 грудня 2023 року (17 692,00 x 3 % x 766 : 365 : 100); 530,76 грн за період з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року (17 692,00 x 3 % x 366 : 366 : 100); 335,91 грн за період з 01 січня 2025 року до 19 серпня 2025 року (17 692,00 x 3 % x 231 : 365 : 100).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 26 листопада 2021 року (наступний день з дня набрання рішенням суду законної сили) до 19 серпня 2025 (день закриття виконавчого провадження) у зв`язку з зменшенням суми: інфляційних збільшень до 10 424,70 грн; 3% річних до 1 113,87 грн, загалом на суму 12 405,23 грн, що і підлягає стягненню.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов`язання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, за період з 26 листопада 2021 року по 19 серпня 2025 року у сумі 12 405,23 грн (дванадцять тисяч чотириста п`ять грн 23 к.), з яких: інфляційні втрати 10 424,70 грн; 3% річних від простроченої суми 1 113,87 грн, а також судовий збір у сумі 3 182,57 грн (три тисячі сто вісімдесят дві грн 57 к.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.06.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк