Ухвала суду № 137378556, 15.06.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 501/4353/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.-щі Овідіополь, в порядку спрощеного позовного провадження скаргу заявника (боржника) ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : стягувачів приватного акціонерного товариства «СК «Альфа Страхування», суб`єкт оскарження : Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій, скасування постанови державного виконавця та зобов?язнання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

24 квітня 2026 року, боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив суд, визнати дії Овідіопольськoго ВДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції при відкритті виконавчого провадження ВП № 80835448 та похідних від неї постанов : про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 23.04.2026 р., про арешт коштів боржника від 23.04.2026 р., про стягнення виконавчого збору від 23.04.2026 р. неправомірними, визнати неправомірними та скасувати постанови Овідіопольськoго ВДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції : від 23.04.2026 р. про відкриття виконавчого провадження № 80835448 ; від 23.04.2026 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 80835448, від 23.04.2026 р. про арешт коштів боржника від 23.04.2026 р. в рамках виконавчого провадження № 80835448 та від 23.04.2026 р. про стягнення виконавчого збору від 23.04.2026 р. в рамках виконавчого провадження № 80835448, мотивуючи це пропущенням стягувачами строку на пред?явлення виконавчого документу до виконання в період з 15.02.2023 р. по 15.02.2026 р., відсутністю даних про поновлення строку пред?явлення виконавчого листа, а отже, державний виконавець не мав правових підстав для прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

До своєї скарги боржником було надано клопотання про підтримання скарги та проханням про слухання справи за його відсутності.

Представниця стягувачів ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в судове засідання не з?явилась, надіславши до суду заяву, в якій повністю заперечувала проти задоволення скарги та проханням провести засідання без її участі.

Представниця суб`єкта оскарження Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з?явилася, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, надіславши до суду письмові заперечення, в яких категорично заперечувала проти задоволення безпідставної скарги, вважаючи її хибною та необґрунтованою з підстав, викладених у письмових запереченнях на скаргу з додатками з виконавчого провадження ВП № 80835448, в яких просила суд, відмовити у задоволенні скарги, вважаючи дії державного виконавця по складенню оскаржуваних постанов та виконанню рішення суду відповідно до виконавчих листів, ухваленими згідно Закону України «Про виконавче провадження», а також проханням про слухання справи за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України - неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, копії виконавчого провадження ВП № 80835448, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 447-453 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

За змістом ст. 129, 129-1 Конституції України, та у відповідності до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Обов`язковість рішення суду, як одна з засад судочинства встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинної на дату виконання рішення суду) - державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (ч. 1 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним Кодексом України.

Згідно із п.п. 3,18,23,24 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» - при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов?язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» - у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Згідно із ст. 447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Статтею 126 ЦПК України передбачено - право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд встановив, що заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 16.02.2022 р., яке набрало законної сили 21.03.2022 р. - позов ПрАТ «Страхової компанії «Альфа Страхування» до Федяєва про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задоволений ; стягнути з Федяєва в порядку регресу на користь ПрАТ «Страхової компанії «Альфа Страхування» суму матеріальної шкоди (страхового відшкодування) у розмірі 77973,03 грн. та судовий збір 2270 грн.

На виконання вказаного рішення, яке яке набрало законної сили 21.03.2022 р. і не було оскаржене боржником Овідіопольським райсудом Одеської області були видані виконавчі листи з терміном пред?явлення до виконання до 21.03.2012 р.

Отже, у Відділі на виконанні перебуває виконавче провадження № 80835448 з примусового виконання виконавчий лист № 501/4353/21 виданого 15.02.2023 р. Овідіопольським райсудом Одеської області про стягнення з Федяєва в порядку регресу на користь ПрАТ «Страхової компанії «Альфа Страхування» - суму матеріальної шкоди (страхового відшкодування) у розмірі 77973,03 грн. та судовий збір 2270 грн.

Так, Відділом 22.04.2026 р. за вх. № 3044/4 зареєстрована заява представника ПрАТ «Страхова компанія «Альфа страхування» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 501/4353/21 виданого 15.02.2023 р. Овідіопольським райсудом Одеської області.

23.04.2026 р. на підставі ст.ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 80835448 та постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана сторонам виконавчого провадження ( трекінг відправлення 6780108000624).

Крім цього, 23.04.2026 р. згідно з приписами пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень - одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого у сумі 369 грн.

Так, Положеннями ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів), яку винесено 23.04.2026 р. на суму 8024,30 грн.

Згідно ст.ст. 18,48,56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Скаржник Федяєв вважає, що строк пред?явлення виконавчого документу до виконання пропущений.

Однак, суд зауважує, що відповідно до змін внесених до Закону України «Про виконавче провадження», законом № 2129-ІХ від 15.03.2022 р. (набрав чинності 26.03.2022 року) - строки, визначені, в тому числі і щодо пред?явлення виконавчого документу до виконання, прериваються.

Визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Якщо термін, протягом якого можна подати документ до виконання (в даному випадку 3 роки), закінчується під час воєнного стану - він автоматично продовжується.

Виконавці зобов?язані приймати такі документи без необхідності звертатися до суду за поновленням пропущеного строку.

В даосу випадку, суд звертає увагу на те, що вищевказаний виконавчий лист набрав чинності 21.03.2022 р. і має строк пред`явлення до виконання до 21.03.2025 р. - на нього розповсюджуються норми закону №2129-ІХ від 15.03.2022 р., а тому суд дійшов висновкцу, що скарга Федяєва безпідставна та необґрунтована, в задоволені якої слід відмовити, а дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 126,447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстровану в Міністерстві

юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, Постановою Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги заявника (боржника) ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : стягувачів приватного акціонерного товариства «СК «Альфа Страхування», суб`єкт оскарження : Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій, скасування постанови державного виконавця та зобов?язнання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, в цей же строк, з дня отримання копії ухвали.

Повний текст судової ухвали складено та підписано 15.06.2026 р.

Суддя Гандзій Д.М.