Рішення № 137378465, 12.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1448/26

Номер провадження № 2/521/3216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.

за участю секретаря судових засідань Папінян В.В.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.02.2026 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договорами № 2105964643616 від 01.03.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ Службою миттєвого кредитування та № 3060768 від 15.10.2020 року, укладеного між відповідачем та ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА у розмірі 53762,12 грн., а також стягнення понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі кредитодавець та/або ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та відповідачем укладено договір №3060768 від 15.10.2020 року, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит, загальний розмір якого становить 10000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,90 % за день користування кредитом за стандартною процентною ставкою, 1,33 % за день користування кредитом за зниженою процентною ставкою, що передбачено пунктами 1.5.1 - 1.5.2 Договору. Договір підписано електронним підписом позичальника, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договром.

Крім того, 01.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі кредитодавець, та/або ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та відповідачем укладено договір № 2105964643616 від 01.03.2021 року, згідно умов якого кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1400,00 грн.; позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених цим договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами, виникла заборгованість у загальному розмірі 53762,12 грн., з яких:

-11400,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

-42362,12 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги;

- Заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) -0,00 грн.;

-Заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.;

-Інфляційні збитки-0,00 грн.;

-Нараховані 3% річних-0,00 грн.

01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ відступило на користь ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105964643616 від 01.03.2021 року.

10.01.2023 року укладено договір №10-01/2023 року, відповідно до якого ТОВ ВЕРДІКТ КАПІТАЛ відступило на користь ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2105964643616 від 01.03.2021 року.

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відступило на користь ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС права за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2105964643616 від 01.03.2021 року.

Таким чином, ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС наділено правом вимоги до відповідача за договором- №2105964643616 від 01.03.2021 року.

28.08.2021 року було укладено договір №26082021 відповідно до якого ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА відступило на користь ТОВ ФК ЄАПБ права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3060768 від 15.10.2020 року.

23.05.2024 року було укладено договір №23/05/2024 відповідно до якого ТОВ ФК ЄАПБ відступило на користь ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3060768 від 15.10.2020 року.

Таким чином ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за договором №3060768 від 15.10.2020 року.

06.02.2026 судом постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, які не вручені останньому та повернуті до суду 03.03.2026 року з незалежних від суду причин. Відзиву на позовну заяву від відповідача, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк, до суду не надійшло. У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 12.06.2026 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.10.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 3060768 від 15.10.2020 року про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит, загальний розмір якого складає 10000,00 грн., строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору зі сплатою процентів у розмірі 1,90 % за день користування кредитом за стандартною процентною ставкою, 1,33 % за день користування кредитом за зниженою процентною ставкою, що передбачено пунктами 1.5.1 - 1.5.2 Договору. Договір підписано електронним підписом позичальника, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 07.11.2025 року №6153-ВП.

У зв`язку із порушеннями зобов`язань відповідачем за договором № 3060768 від 15.10.2020 року, у нього утворилась заборгованість у розмірі 32800,00 грн., з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 10000,00 грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 22800,00 грн.;

- Заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) -0,00 грн.;

- Заборгованість за пенею та/або штрафами- 0,00 грн.;

- Інфляційні збитки-0,00 грн.;

- Нараховані 3% річних-0,00 грн.

01.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем укладено договір № 2105964643616 від 01.03.2021 року про надання фінансових послуг «Стандартний» шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора. Також відповідачем було підписано Заяву-анкету, паспорт споживчого кредиту.

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

На виконання умов зазначеного кредитного договору ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» 01.03.2021 року перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 1400,00 грн., що підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 06.01.2025 року.

Згідно розрахунку заборгованості за даним кредитним договором, заборгованість відповідача складає: 17067,10 грн., з яких: 1000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16067,10 грн. - заборгованість за процентами.

01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ відступило на користь ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105964643616 від 01.03.2021 року.

10.01.2023 року укладено договір №10-01/2023 року, відповідно до якого ТОВ ВЕРДІКТ КАПІТАЛ відступило на користь ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2105964643616 від 01.03.2021 року.

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відступило на користь ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС права за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2105964643616 від 01.03.2021 року.

Таким чином, ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС наділено правом вимоги до відповідача за договором- №2105964643616 від 01.03.2021 року.

28.08.2021 року було укладено договір №26082021 відповідно до якого ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА відступило на користь ТОВ ФК ЄАПБ права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3060768 від 15.10.2020 року.

23.05.2024 року було укладено договір №23/05/2024 відповідно до якого ТОВ ФК ЄАПБ відступило на користь ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3060768 від 15.10.2020 року.

Таким чином ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за договором №3060768 від 15.10.2020 року.

Згідно із розрахунками, наданими ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів за вищевказаними догворами становить 53762,12 грн., з яких:

- 11400,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 42362,12 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги;

- заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) -0,00 грн.;

- заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.;

- інфляційні збитки-0,00 грн.;

- нараховані 3% річних-0,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України ,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів та оскільки відповідачем не було надано доказів на підтвердження відсутності у відповідача заборгованості за договорами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

Щодо витрат на правову допомогу у сумі 16000,00 грн.суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснювалось адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі Договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024.

Згідно заявки на надання юридичної допомоги ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року, адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надавалися такі види юридичних послуг позивачу, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 12000,00 грн.

В позовній заяві представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» просив суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відтак, вирішуючи таку вимогу позивача, суд з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку, що такі підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а й самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе надання усної консультації з вивченням документів для подання та складення позовної заяви в сумі 16 000,00 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.

При цьому, суд зазначає, що з урахуванням принципу пропорціональності, оцінюючи складність правовідносин та самої позовної заяви, враховуючи велику кількість однотипних позовів Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» по всій Україні, з огляду на що складення вказаних позовів не вимагає більших часових і фінансових затрат, тому, за таких обставин, суд приходить до висновку щодо завищення та непропорційності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, та про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 000,00 грн.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280-282, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єди, 6 офіс 521) заборгованість за договорами № 2105964643616 від 01.03.2021 року та № 3060768 від 15.10.2020 рокуу розмірі 53762,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (Код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єди, 6 офіс 521) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (Код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єди, 6 офіс 521) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

В іншій частині вимог щодо витрат на правову допомогу- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.06.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО