Ухвала суду № 137378270, 15.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/43472/25

Провадження № 2-п/947/127/26

УХВАЛА

15.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Нікітіну Ганну Едуардівну, про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по цивільній справі №947/43472/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла заява від ОСОБА_1 , подана через представника адвоката Нікітіну Ганну Едуардівну, про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по цивільній справі №947/43472/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на те, що про винесене заочне рішення від 03.03.2026 року, відповідач дізнався лише 21.05.2026 року, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 81066245 від 21.05.2026 року, того ж дня звернувся за правовою допомогою і адвокат направив заяву по ознайомлення з матеріалами справи і отримання копії рішення суду, з якою ознайомився 27.05.2026 року.

Додатково представник відповідача вказує, що у накладній поштового відправлення №6511400137796, яким було скеровано на адресу відповідача копію позовної заяви, було зазначено не вірний індекс відповідача 65113, замість вірного 65028, тому лист було надіслано на інше поштове відділення, що унеможливило його отримання. Також сторона відповідача вказує, що позивачу відомий номер телефону відповідача, який він зазначив в позовній заяві, однак не зазначив в листі, описі вкладення до листа, та не зв`язався з досудовим врегулюванням спору або для повідомлення щодо судового розгляду справи

Також сторона відповідача не погоджується з заявленими позовними вимогами, посилаючись на те, що відповідач категорично не погоджується з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 23.07.2025 № ЦО-17516, з яким не був ознайомлений, і адвокатський запит про отримання якого було надіслано до вказаного інституту 22.05.2026 року, і одразу після його отримання відповідач має намір звернутись до суду з відповідним позовом про його оскарження і скасування, в тому числі через те, що рішення було прийнято заочно, без проведення медичного огляду ОСОБА_1 , який не був повідомлений про розгляд перевірки рішення МСЕК, що позбавило його можливості пройти огляд та надати медичні документи, в порушення Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338. На даний час зазначити більше по суті не згоди з вказаним рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, як зазначає відповідач, він не має можливості, оскільки до позову долучений лише витяг з рішення, який є мало інформативним, та після отримання копії повного тексту рішення будуть зазначені всі підстави для його скасування, подана позовна заява про його скасування, а в дане цивільне провадження клопотання про зупинення до розгляду адміністративної справи. Також представник відповідача вказує, що відповідач не отримував від позивача жодного листа №1500-0404-8/138370 від 14.08.2025 року, про що стверджував позивач під час звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.06.2026 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 15.06.2026 року сторони по справі не з`явилась, однак до суду надійшла від представника позивача про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи викладене, з урахуванням положень статті 287 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі в судовому засіданні 15.06.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебувала цивільна справа №947/43472/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії.

За наслідком розгляду вказаної справи, 03.03.2026 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено заочне рішення яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої суми пенсії за період з 01.07.2023 року по 30.06.2025 року в сумі 447199 гривень 52 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області у відшкодування витрат зі сплати судового збору 5366 гривень 39 копійок.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Одночасно суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі №756/11081/20, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, виклала висновок, що «оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».

Оглянувши матеріали цивільної справи №947/43472/25, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 до судових засідань під час розгляду справи не з`являвся, заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по справі засобами поштового зв`язку не отримував.

З заявою про ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нікітіна Г.Е. звернулась до суду 21.05.2026 року, за наслідком чого ознайомилась з матеріалами справи 27.05.2026 року, що підтверджується відповідною заявою і розпискою наявними в матеріалах справи.

Як зазначає у заяві представник ОСОБА_1 про наявність вказаної судової справи та ухваленого судом за наслідком розгляду справи заочного рішення від 03.03.2026 року стало відомо лише після винесення 21.05.2026 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорнобай Оленою Валентинівною постанови про відкриття виконавчого провадження №81066245 з примусового виконання виконавчого листа №947/43472/25, виданого 27.04.2026 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 , що підтверджується наданою копією вказаної постанови.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення особі права на доступ до суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає викладені відповідачем доводи на підтвердження поважності причин неподання заяви про перегляд заочного рішення суду у встановлений законом строк з дня ухвалення рішення суду поважними та наявними підстави для поновлення заявникові ОСОБА_1 процесуального строку на звернення до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по цивільній справі №947/43472/25.

Щодо перегляду заочного рішення суду, суд зазначає наступне.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання,

- не повідомив про причини неявки,

- не подав відзив з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи №947/43472/25, судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток поштовими відправленнями разом з рекомендованим повідомленням про вручення, за адресою зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , які під час розгляду справи були повернуті до суду без вручення з підстав: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Разом з тим, судом встановлено, що у відповідності до наявних в матеріалах справи поштових конвертів, якими було скеровано поштову кореспонденцію на адресу зареєстрованого проживання відповідача ОСОБА_1 , яка повернута до суду без вручення, остання була скерована на поштове відділення за вказаним позивачем поштовим індексом 65113.

Однак, у відповідності до даних в мережі Інтернет, які перебувають у вільному доступі, вбачається, що належним поштовим індексом поштового відділення за адресою місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , є поштовий індекс: «65028».

Також судом встановлено, що у відповідності до трекінгу поштового відправлення, яким було скеровано позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 , копії позовної заяви з додатками до неї, останнє було повернуто відправнику з причин «за закінченням терміну зберігання», що не є належним повідомленням у відповідності до положень статті 128 ЦПК України.

Дані обставини свідчать, що ОСОБА_1 не був безпосередньо обізнаним про наявне відносно нього судове провадження.

Також, як вбачається відповідач категорично проти заявлених позовних вимог, а також категорично заперечує щодо винесеного відносно нього рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 23.07.2025 №ЦО-17516, яким ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з ІІ групи на ІІІ групу починаючи з 01.07.2023 по 30.06.2025 року та не встановлено групу інвалідності з 01.07.2025 року, за наслідком чого відповідач як вказує має намір звернення до суду з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Суд вважає, що відповідні обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про перегляд заочного рішення, мають важливе значення для розгляду справи, а відповідач за наслідком не обізнаності про наявне судове провадження був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву, докази на підтвердження заперечень проти позову, можливості довести свої заперечення, а тому вище зазначені обставини не були враховані судом під час ухвалення рішення суду, які в свою чергу мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій справі.

Так, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції» (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania), 06 червня 2002 року).

Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи заявника, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені з урахуванням думки відповідача усі обставини справи та не були вивчені його докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Нікітіну Ганну Едуардівну, про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по цивільній справі №947/43472/25, є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а заочне рішення суду - скасуванню.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає що оскільки дана справа не належить до малозначних справ та не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, суд вважає наявними підстави здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 187, 284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для вчинення процесуальної дії на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по цивільній справі №947/43472/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задовольнити.

Скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2026 року по цивільній справі №947/43472/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії.

Розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи у залі №226 Київського районного суду м. Одеси на 11 серпня 2026 року о 14 годині 00 хвилин.

Визначити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, має право у строк для подання відзиву пред`явити зустрічний позов.

Визначити третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень на позовну заяву, до яких застосовуються правила встановлені частинами 3-6 статті 178 ЦПК України. Копія пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.

Роз`яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити третій особі, що у разі отримання відзиву на позову заяву, третя особа має право у відповідності до ст. 181 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, надати пояснення щодо відзиву, до яких застосовуються правила, встановлені частинами 3-6 статті 178 ЦПК України. Копія пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Роз`яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Роз`яснити учасникам справи право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, передбаченому ст. 212 ЦПК України.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/sud1512/.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Калініченко Л. В.