Рішення № 137378116, 26.05.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4015/25

Провадження № 2/946/1059/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення способу участі бабусі у вихованні онука, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення способу участі бабусі у вихованні онука, в якому просить суд визначити спосіб її спілкування і участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як бабусі:

-перша субота та третя неділя кожного місяця з 10 години до 17 години, надавши бабусі право забирати дитину о 10-00 годині та повертати дитину о 17-00 годині за місцем проживання дитини (із правом перебування за місцем проживання бабусі);

-перші два побачення у вихідні дні, а саме, у першу суботу та третю неділю першого місяця спілкування бабусі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у присутності матері дитини ОСОБА_2 (у подальшому без присутності матері);

-можливості спільного відпочинку та оздоровлення бабусі ОСОБА_1 разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два календарні тижні у червні кожного року та по одному календарному тижню у березні та жовтні кожного року без присутності батьків дитини із правом виїзду за межі Одеської області та України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що онук позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . До розірвання шлюбу відповідач, інколи, без бажання, спілкувалася з позивачкою, як матір`ю свого чоловіка, але після розірвання шлюбу відповідач припинила нормальне спілкування. Між відповідачем та ОСОБА_4 виникають спори, у тому числі майнового характеру, внаслідок чого відповідачка обмежила спілкування не лише бабусі з онуком, а й створює перешкоди у спілкуванні між батьком та сином. У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею (справа № 946/1832/25). Позивачка дуже любить свого онука та бажає приймати участь у його вихованні. Позивачка проживає у місті Вилкове Одеської області, онук разом із матір`ю проживає у місті Ізмаїл, що територіально віддалені. Так, відстань між містом Вилкове та містом Ізмаїл: напряму - 58 км; відстань шляхами - 124 км, подолання такої відстані вимагає 2-2,5 години часу, що є фізично важким для позивачки, враховуючи вік. За таких умов визначення періодичних зустрічей із онуком протягом 3-4 годин у визначені дні не відповідатиме принципам справедливості та розумності. Гак, бабуся бажає мати систематичні побачення, можливість спілкування з дитиною в містах громадського користування (відвідування розважальних місць, парку): можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання. Право позивачки на участь у вихованні та спілкуванні з онуком гарантується законодавством України. Позивачка наголошує на відсутності необхідності присутності матері під час зустрічей з онуком, оскільки сторони перебувають у неприязних стосунках. Присутність обох сторін під час зустрічей позивачки з дитиною в подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі. Враховуючи, що позивачці тривалий час створюються перешкоди у спілкуванні із онуком, вона вважає, що перший місяць перші два побачення у вихідні дні можуть проходити у присутності матері. Що стосуються наступних побачень, починаючи з другого місяця, то позивачка вважає, що необхідність присутності матері під час таких зустрічей з онуком відсутня. Що стосується днів, то позивачка просить визначити дні спілкування у вихідні дні (дитина шкільного віку, у будні дні матиме навчальне навантаження, потребуватиме дотримання певного режиму та відпочинку), позивачка просить встановити для спілкування 10 години до 17 години в першу суботу та третю неділю місяця, надавши бабусі час з правом забирати о 10 годині та повертати дитину о 17 годині за місцем проживання. Позивачка не заперечує проти присутності матері онука у першу суботу і третю неділю першого місяця спілкування бабусі з дитиною (у подальшому - без присутності матері). Також, позивачка просить суд надати можливість бабусі спілкуватись з онуком шляхом спільного відпочинку та оздоровлення. При цьому позивач вважає недоцільним, та таким, що суттєво обмежує права дитини, обмежувати територію спілкування бабусі і онука межами міста Вилкове чи Ізмаїл та вважає за можливе надати бабусі право спільно проводити час із власним онуком на всій території України та за її межами за умови документального підтвердження місця їх перебування (відпочинку чи оздоровлення).

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином. Представник позивачки адвокат Молчанова Ю.Ю. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. 14.11.2025 року представник позивачки надала суду письмові пояснення з окремих питань, в яких вказала, що відповіддю від 25 вересня 2025 року ГУ НП в Одеській області підтверджуються доводи позивача, що між нею та відповідачем у справі наявний спір, який підлягає розгляду у судовому порядку. Згідно наданої відповіді 14.12.2024 року (ЖЄО № 20534) гр. ОСОБА_1 звернулась із заявою із приводу конфліктної ситуації із ОСОБА_2 , за результатами розгляду поданої заяви заявниці роз`яснено порядок вирішення цивільно правових спорів. Згідно із наданим висновком орган вважає за доцільне визначити наступний порядок: перша субота та третя неділя кожного місяця з 12.00 до 17.00 на території міста Ізмаїл за домовленістю з матір`ю дитини. Висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 742/710/19. Тобто наданий висновок є фактично джерелом доказування у цивільному спорі, оскільки несе виключно інформативний характер. За таких умов позивач звертає особливу увагу суду на оцінку наданого висновку. Наданий висновок має формальний характер, не є конкретизованим, не є недостатньо обґрунтованим, та є таким, що допускає двозначних тлумачень, внаслідок чого судом не може бути прийнятий як істинне та єдине можливе твердження. У тексті позовної заяви, позивач зазначала, що перший місяць перші два побачення із онуком дні можуть проходити у присутності матері. Що стосується наступних побачень, починаючи з другого місяця, то позивач вважає, що необхідність присутності матері під час таких зустрічей з онуком відсутня. Такі доводи обґрунтовані тим, що труднощі, які можуть виникнути при перших зустрічах, належать до початкового періоду адаптації і, завдяки систематичному контакту, ці труднощі поступово зникатимуть. Подальша систематична спільна участь у житті дитини сприятиме відкритому спілкуванню між бабусею та онуком, приноситиме користь стосункам бабуся-дитина, і присутність матері не є обов`язковою. Відносини між позивачем та відповідачем емоційно-напружені, а тому суд при ухваленні рішення має виходити із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини. Позивач наполягає, що таке поступове налагодження/відновлення позитивного спілкування бабусі з онуком має відбуватися в спокійній атмосфері; кожен із дорослих має усвідомлювати власну відповідальність за фізичний та психічний розвиток дитини, а саме: уникати маніпулятивних впливів та не залучати дитину до конфліктів, невирішених питань між ними. Також слід врахувати, що будь-які розмови, коментарі один про одного в присутності дитини, в першу чергу, шкодять саме дитині. Зазначення у судовому рішенні щодо присутності/ без присутності матері дитини при таких зустрічах є важливим для його ефективного виконання, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, у протилежному випадку кожна із сторін буде трактувати відсутність такого регулювання на свою користь. При цьому, керуючись почуттям любові до дитини, обов`язок підготувати її до таких зустрічей повинні взяти на себе обидві сторони. Так, у постанові від 30 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 176/1955/20 дійшов висновку, що у зв`язку із тим, що між сторонами склались неприязні стосунки, під час зустрічей батька з дітьми за участю матері між ними виникають сварки у присутності дітей, суди правильно виходили з того, що вказана обставина, зокрема присутність під час зустрічей матері, може негативно впливати на психологічний та емоційний стан дітей. Наданий рекомендаційний висновок містить пропозицію організації зустрічей бабусі та онука лише на території міста Ізмаїл. Враховуючи, що позивач проживає на території іншої адміністративно територіальної одиниці (у місті Вилкове Одеської області), застосування такого формулювання передбачає фактичну неможливість перебування дитини за місцем проживання бабусі. Із такою пропозицією погодитися не можна, оскільки це не відповідатиме найкращим інтересам дитини, не сприятиме відновленню стосунків та емоційного контакту дитини з бабусею. Застосування такого формулювання передбачатиме організацію зустрічей із дитиною лише у якихось дитячих розважальних закладах, кінотеатрах, кафе, парках тощо, тобто у громадських місцях дозвілля та відпочинку, незалежно від пори року. А якщо на вулиці непогода: снігопад, хуртовина, ожеледь тощо? А якщо дитина після активних ігор на вулиці чи у тому ж розважальному центрі замориться і просто захоче відпочити? А якщо у дитини промокнуть ноги під дощем, і їй просто потрібен буде теплий чай та тепла ковдра? Не відповідатиме найкращим інтересам дитини позбавлення бабусі можливості приготувати онуку «щось смачненьке та свіженьке», позбавлення можливості дитини разом із бабусею приготувати пиріжки із зібраних ягід і фруктів; створити якийсь виріб з підручних природних матеріалів. Слід зазначити, що онук неодноразово залишався з бабусею (за місцем проживання бабусі) та їх спілкування приносило дитині лише позитивні емоції. Тому, позивач, виходячи у першу чергу із найкращих інтересів дитини, наполягає на праві перебування онука за місцем проживання бабусі. Окрім встановлення систематичного графіку зустрічей бабусі та онука, до предмету спору входить також вимога позивача щодо надання можливості спільного відпочинку та оздоровлення бабусі ОСОБА_1 разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два календарні тижні у червні кожного року та по одному календарному тижню у березні та жовтні кожного року без присутності батьків дитини із правом виїзду за межі Одеської області та України. Така вимога також входить до предмету спору і у цій частині суд також має ухвалити відповідне рішення. Наданий рекомендаційний висновок взагалі не містить жодних доводів у цій частині. Наявний у матеріалах справи висновок не містить відомостей, що поведінка чи дії бабусі або наслідки її спілкування з дитиною, можуть суперечити інтересам дитини або впливати на неї негативно, перешкоджати її фізичному та духовному розвитку. Водночас цей висновок не містить відомостей про те, бабуся дитини викликалася для надання пояснень. Крім того, з тексту вказаного висновку також убачається, що він складений виключно на підставі письмових доказів та пояснень відповідача. Разом із тим зазначений висновок не містить інформації щодо намагання органу опіки та піклування заслухати думку дитини, а також у ньому не наведено чіткі підстави та аргументи, які саме інтереси дитини враховано під час визначення саме такого графіку, що викликає обґрунтовані сумніви у повноті та об`єктивності цього висновку. Серед найважливіших прав дітей є їх право на сімейне виховання, яке включає в себе також право на спілкування з іншими членами сім`ї, зокрема, бабусею. Перешкоджати у здійсненні цього права не можуть ні батьки, ні інші особи, з якими проживають діти. Сімейний спільний відпочинок в плані виховної функції надає тільки сприятливі можливості для дитини. Дорослим припадає шанс більше зрозуміти дитину, почути та відчути, чим вона живе, а дитині забезпечуються спогади та враження. При чому, такі спогади з дитинства відкладаються на все життя. Тому, за умови документального підтвердження місця перебування (відпочинку чи оздоровлення), вимога щодо забезпечення можливості спільного відпочинку та оздоровлення бабусі та дитини є обґрунтованою (а.с.72-78).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщалася належним чином. Представник відповідачки адвокат Славицька З.І. надала суду заяву, в якій вказала, що відповідачка ОСОБА_2 ніколи не створювала перешкод у спілкуванні бабусі ОСОБА_1 з онуком- ОСОБА_5 . Позивачка завжди мала можливість спілкуватись з онуком. Водночас, з 2022 року, та до теперішнього часу батько дитини ОСОБА_4 мешкає у Румунії, отримує Румунське громадянство, разом з ним отримує громадянство ОСОБА_6 . У позовних вимогах ОСОБА_1 просить визначити наступні способи спілкування і участі у вихованні дитини у наступний спосіб: 1) Перша субота та третя неділя кожного місяця з 10 години до 17 години надавши бабусі право забирати дитину о 10-00 годині повертати дитину о 17.00 години за місцем проживання дитини (із правом перебування за місцем проживання бабусі). Зазначену позовну вимогу відповідачка та її представник визнають в частині днів тижня та періоду часу спілкування, проте без перебуванням за місцем проживання бабусі, оскільки остання проживає у іншому з місті, що унеможливлює виконання рішення у заявленому часовому періоді; 2) Можливість спільного відпочинку та оздоровлення бабусі ОСОБА_1 разом та онуком ОСОБА_3 , два календарних тижні у червні кожного року та по одному календарному тижню у березні та жовтні кожного року без присутності батьків дитини із правом виїзду за межі Одеської області та України. Відповідачка не заперечує щодо спільного відпочинку бабусі ОСОБА_1 разом та онуком ОСОБА_3 , два календарних тижні у червні кожного року на території України. В інший частині зазначеної позовної вимоги просить відмовити. Позивачка під час судового засідання повідомила, про те що буде оздоровлювати онука за кордоном за рахунок батька дитини, таким чином власних коштів на забезпечення відпочинку дитини за кордоном вона не має. Позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження можливості забезпечення безпечного відпочинку за кордоном (наявності коштів володіння іноземною мовою, наявність постійного місця проживання за кордоном та інше). На їх думку вимога щодо права виїзду за межі Одеської області та України кожного року без присутності батьків дитини обумовлена бажанням безперешкодного вивозу дитини до Румунії до міста мешкання батька дитини. З урахуванням наявності у батька тa дитини громадянства Румунії, у разі конфліктної ситуації з батьком, задоволення зазначених позовних вимог позбавить матір можливості повернути дитину до України.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. 12.09.2025 року надав суду заяву висновок про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_3 та спілкуванні з ним, який просив суд залучити до справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, та дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знаходились у шлюбі з 07.05.2015 року, який рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.11.2023 року було розірвано (а.с.14, 15-16). Рішення суду набрало законної сили 26.12.2023 року.

Від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим 25.01.2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 932 (а.с.19).

Позивачка ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторним) серії НОМЕР_1 , виданим Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 03.12.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (батька дитини).

Дитина проживає з матір`ю, що сторонами не оспорюється та не підлягає додатковому доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч.ч. 7, 8, 9 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. . Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Статтею 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним визначено наступний спосіб участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним: перша субота та третя неділя кожного місяця з 12.00 до 17.00 на території міста Ізмаїл за домовленістю з матір`ю дитини (а.с.57-58).

Судом встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки з питання участі у вихованні дитини, що підтверджується висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, вік дитини, з огляду на взаємовідносини, що склалися між сторонами, часткове визнання позовних вимог відповідачкою, суд дійшов висновку, що якнайкращим інтересам дитини з дотриманням балансу прав та обов`язків батьків та бабусі на участь у вихованні та спілкуванні з нею, відповідає такий порядок участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним, в межах заявлених позовних вимог, а саме:

-перша субота та третя неділя кожного місяця з 10 години до 17 години, надавши бабусі право забирати дитину о 10-00 годині та повертати дитину о 17-00 годині за місцем проживання дитини (із правом перебування за місцем проживання бабусі);

-перші два побачення у вихідні дні, а саме, у першу суботу та третю неділю першого місяця спілкування бабусі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у присутності матері дитини ОСОБА_2 на території міста Ізмаїл. (у подальшому - без присутності матері);

-спільного відпочинку та оздоровлення бабусі ОСОБА_1 разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два календарні тижні у червні кожного року без присутності батьків дитини на території України за домовленістю з матір`ю дитини.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо її участі у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним шляхом можливості спільного відпочинку та оздоровлення по одному календарному тижню у березні та жовтні кожного року, а також із правом виїзду без присутності батьків дитини за межі України, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки суд вважає, що такий спосіб участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні онука малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає інтересам дитини, так як в наступному році дитина вже буде навчатися у школі, і відпочинок в березні та жовтні призведе до відриву від навчального процесу. Крім того, в період канікул дитина матиме можливість відпочинку та оздоровлення разом із батьками. Також враховуючи, що позивачкою не надано суду доказів можливості оздоровлення дитини за кордоном, та виходячи із заперечень відповідачки щодо вивезення дитини за межі України, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відпочинку та оздоровлення дитини з правом виїзду без присутності батьків дитини за межі України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплата якого підтверджена квитанцією від 20.05.2025 року (а.с.1), у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 7, 141, 153, 157, 159, 257, 263 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження: просп. Незалежності, 62, м.Ізмаїл Одеської області, про встановлення способу участі бабусі у вихованні онука задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спосіб участі у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом зустрічей за таким графіком:

-перша субота та третя неділя кожного місяця з 10 години до 17 години, надавши бабусі право забирати дитину о 10-00 годині та повертати дитину о 17-00 годині за місцем проживання дитини (із правом перебування за місцем проживання бабусі);

-перші два побачення у вихідні дні, а саме, у першу суботу та третю неділю першого місяця спілкування бабусі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначити у присутності матері дитини ОСОБА_2 на території міста Ізмаїл (у подальшому без присутності матері);

-спільного відпочинку та оздоровлення бабусі ОСОБА_1 разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , два календарні тижні у червні кожного року без присутності батьків дитини на території України за домовленістю з матір`ю дитини.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисячі двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко