Ухвала суду № 137377216, 08.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/824/26

ун. № 759/8872/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Ки

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Біляка М.О., за участю позивача, ОСОБА_1 , відповідачки, ОСОБА_2 , представника третьої особи Гуценко О.А. розглянувши в підготовчому засіданні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт з одним із батьків,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт з одним із батьків.

13 травня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження у справі.

19 травня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання відповідачки, подане 14 травня 2026 про витребування у Головного управління Національної поліції у місті Києві інформації та належним чином засвідчених копій документів, що її підтверджують, про те:

чи поставлено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в ГУ НП в м. Києві на облік як особу за категорією кривдник у зв`язку із видачею Шевченківським районним судом м. Києва рішення від 14.01.2025 у справі № 761/44907/24 про видачу обмежувального припису?

який період часу вказана особа перебувала на вказаному вище обліку?

чи проводилась профілактична робота посадовими особами органів національної поліції із ОСОБА_1 ? Яка саме? З якою періодичністю?

чи скеровувалися ОСОБА_1 виклики для прибуття? Чи прибував ОСОБА_1 для проведення із ним профілактичної роботи (бесід)?

чи надавались ОСОБА_1 дозволи на право придбання, зберігання, носіння та користування зброєю (незалежно від дати їх видачі); чи застосовувалися до нього обмеження щодо таких дозволів, у тому числі їх припинення або відкликання у зв`язку з винесенням обмежувального припису від 14.01.2025 у справі № 761/44907/24, перебуванням на профілактичному обліку як кривдника або вчиненням домашнього насильства; чи вилучалася зброя, та які рішення з цього приводу приймались уповноваженими органами станом на дату виконання ухвали суду.

Мотивувала клопотання тим, що:

14 січня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 761/44907/24, згідно з яким видав щодо ОСОБА_1 обмежувальний припис та заборонив ОСОБА_1 наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалих осіб ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , а також до будь-якого іншого місця перебування постраждалих осіб; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;

ОСОБА_1 указане рішення суду умисно не виконував, вживав заходів для встановлення місця перебування ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_4 .

У підготовчому засіданні відповідачка клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Позивач у підготовчому засіданні проти задоволення клопотання заперечив з огляду на його безпідставність. Зазначив, що мета витребування доказів не зазначена, дія обмежувального припису вже завершилася, на жодному обліку в органах поліції він не перебуває.

Представник третьої особи просила вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши учасників справи та дослідивши подане клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1-3 статті 83 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Системне тлумачення наведених норм свідчить, що клопотання про витребування доказів може бути задоволене за сукупності таких умов:

1) учасник справи не може самостійно надати доказ;

2) учасник справи вжив усіх можливих заходів для самостійного отримання доказу;

3) з достатнім ступенем вірогідності відомо, у кого цей доказ перебуває;

4) такий доказ підтверджує обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 Сімейного кодексу України).

Згідно з пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про встановлення графіка контакту (встановлення/проведення побачень) з малолітнім сином ОСОБА_4 .

Як на підставу позову ОСОБА_1 послався на те, що мати дитини, ОСОБА_2 перешкоджає спілкуванню сина з батьком, порушуючи тим самим його право на контакт з дитиною, закріплене у ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми.

Отже, до предмета доказування в цій справі входять, зокрема, ставлення дитини до батька, доцільності і необхідності встановлення графіку контакту дитини з позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що 14 січня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 761/44907/24, згідно з яким видав щодо ОСОБА_1 обмежувальний припис та заборонив ОСОБА_1 наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалих осіб ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , а також до будь-якого іншого місця перебування постраждалих осіб; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Обставини виконання позивачем вказаного рішення суду можуть підтвердити або спростувати інформацію, що входить до предмета доказування у справі, тому клопотання відповідачки суд визнає частково обґрунтованим.

Водночас в частині витребування інформації про скеровування ОСОБА_1 викликів для прибуття та власне прибуття позивача для проведення профілактичних бесід суд відмовляє, адже така інформація змістовно охоплюється попереднім пунктом прохальної частини клопотання (проведення профілактичної роботи із ОСОБА_1 ).

Клопотання в частині витребування інформації про надання, обмеження, припинення дії дозволів на право придбання, зберігання, носіння та користування зброєю суд визнає необґрунтованим, оскільки обставини наявності чи відсутності дозволу у позивача на володіння зброєю не впливає і не може впливати на обставини, які входять до предмета доказування у справі.

З огляду на викладене, клопотання відповідачки суд задовольняє частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 258-261, 353ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати в Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) інформацію та належним чином засвідчені копії документів, які її підтверджують, про те,

чи поставлено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на облік як особу за категорією кривдник у зв`язку з ухваленням Шевченківським районним судом міста Києва рішення від 14.01.2025 у справі № 761/44907/24 про видачу обмежувального припису;

який період часу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебував на вказаному вище обліку;

чи проводилась профілактична робота посадовими особами органів національної поліції із ОСОБА_1 ; якщо так, то яка саме, з якою періодичністю.

В іншій частині клопотання відмовити.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у місті Києві надати суду зазначені докази до 15 липня 2026 року.

Роз`яснити Головному управлінню Національної поліції у місті Києві, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копією цієї ухвали надіслати учасникам справи та Головному управлінню Національної поліції у місті Києві.

Повна ухвала суду складена 15 червня 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравченко