Рішення № 137377066, 29.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/169/26

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Костогриз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті внесків, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до суду надійшов позов ОСББ «Кожум`яцька 18 А» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути із відповідача заборгованість зі сплати внесків з утримання будинку в розмірі 18 162 грн 24 коп, 3 % річних в сумі 1 842 грн 70 коп, інфляційні втрати в сумі 7 863 грн 80 коп, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.04.2017 було зареєстровано ОСББ «Кожум`яцька 18 А» за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником гаражу № НОМЕР_1 , площею 23,7 кв.м в зазначеному багатоквартирному будинку та одним зі співвласників ОСББ. Загальними зборами ОСББ у встановленому законом порядку було затверджено обов`язковий по сплаті внесок на утримання будинку та прибудинкової території. Позивач вказує, що належним чином надає вказані послуги, однак, відповідач в період із січня 2019 року по листопад 2025 року, включно, ухиляється від виконання обов`язку здійснювати оплату за отримані послуги у розмірі, строки та порядку, визначених чинним законодавством, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по сплаті цих внесків в сумі 18 162 грн 24 коп. Крім цього, згідно зі ст. 625 ЦК України, а також в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по сплаті внесків, позивач нарахував штрафні санкції, а саме: 3 % річних в сумі 1 842 грн 70 коп, та інфляційні втрати в сумі 7 863 грн 80 коп. Посилаючись на викладене, а також з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по сплаті коштів за надані послуги, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026, головуючим суддею у справі було визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 18.02.2026, у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

У березні 2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, в зв`язку із недоведеністю позовних вимог та застосувати до позовних вимог строки позовної давності. Так, відповідач вказує, що позивачем було пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період із 01.01.2019 по 01.09.2020, а відтак відсутні підстави для задоволення позову в цій частині. Крім того, відповідач зазначає, що його гараж не обладнаний системами водопостачання, водовідведення, опалення та електропостачання, а тому відсутні підстави для компенсації цих витрат. Також прийнятий розмір тарифів є несправедливим та доказів затвердження тарифів на 2020 рік, 2022 рік, 2023 рік, та 2024 рік позивачем не надано, а відтак вимоги про стягнення цих витрат за вказані роки є також безпідставними. Крім того, позивачем не вживались заходи щодо позасудового врегулювання спору, а також до відповідача не були доведені до відома рішення загальних зборів про затвердження розміру внесків, що позбавило відповідача можливості бути поінформованим про необхідність сплати коштів на користь позивача. З огляду на викладене, а також в зв`язку з недоведеністю позовних вимог, відповідач вказує на відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості в примусовому порядку.

В квітні 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої сторона позивача вказувала на те, що розрахунок заборгованості відповідача було здійснено у відповідності до чинних тарифів та прозорих кошторисів. Обов`язок співвласника багатоквартирного будинку сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території прямо передбачені законом та Статутом ОСББ. Доказів на підтвердження визнання розміру цих внесків недійсними та/або неправомірності дій при їх затвердженні не надано. Підстави для звільнення відповідача від сплати цих коштів за надані послуги відсутні. Крім того, позивачем не було пропущено строки позовної давності до позовних вимог про стягнення боргу за період із 01.01.2019 по 01.09.2020, оскільки, з часу введення на території України карантину та військового стану зазначений період знаходиться у межах позовної давності, а відтак доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив в задоволені позовних вимог відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За приписами ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Положеннями пункту 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

12.04.2017 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А», завданням об`єднання є, зокрема, належне забезпечення утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Аналогічна правова норма міститься у п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Із копій протоколів загальних зборів ОСББ «Кожум`яцька 18 А», наданих стороною позивача, встановлено, що загальними зборами були у встановленому законом порядку затверджені тарифи внесків на утримання будинку та прибудинкової території за вказаною адресою, та їх структура.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію.

Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідач ОСОБА_1 є власником гаража АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Відповідно до статті 20 Закону, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (стаття 23 Закону).

А у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 Закону).

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Наведене в сукупності свідчить про те, що у відповідача, на рівні з іншими співвласниками багатоквартирного (житлового) будинку за вказаною адресою наявний обов`язок щомісяця оплачувати свою частку затверджених органами управління позивача внесків і платежів у рахунок покриття витрат на експлуатацію і ремонт будинку, утримання прибудинкової території, а також інші обов`язкові платежі, передбачені рішеннями Загальних зборів співвласників будинку і Статутом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Отже, відповідач є споживачем наданих позивачем комунальних послуг за адресою місцезнаходження нерухомого майна - гаража.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні за змістом висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином виконав обов`язки щодо надання житлово-комунальних послуг, адже у строки та в порядку надав споживачеві житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно зі ст. 162 ЖК України, зобов`язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Відповідно положень "Порядку формування на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або у наймі фізичної чи юридичної особи.

Всі розміри внесків (тарифів) на утримання прибудинкової території встановлені відповідними протоколами загальних зборів співвласників, які додані ОСББ до матеріалів справи.

Доказів визнання вказаних рішень загальних зборів недійсними матеріали даної справи не містять.

Позивач вказує, що відповідач не сплачував за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість, що становить 18 162 грн 24 коп. за період із січня 2019 року по листопад 2025 року, що підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідачем належними доказами вищевказаний розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по сплаті внесків.

Крім того, суд зазначає про те, що наданий позивачем розрахунок в сукупності із іншими доказами детально відображає нарахування внесків та їх оплату, а тому є належним та допустимим доказом, який свідчить про розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також цей доказ в сукупності з іншими наданими позивачем документами підтверджують фактичне надання цих послуг позивачем.

Окремо суд вказує на те, що стороною відповідача не надано доказів того, що відповідач звертався до позивача про перерахунок заборгованості у зв`язку з недотриманням вимог закону, а також відсутні докази того, що відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку відмовився.

Твердження сторони відповідача про те, що позивачем не були надані послуги за вказаний період, а відтак відсутні підстави для їх оплати і стягнення заборгованості із відповідача, суд до уваги не приймає, оскільки, сукупність наданих стороною позивача доказів вказує на належне виконання позивачем зобов`язання та фактичне забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог в частині неналежного виконання відповідачем зобов`язань по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території та наявність підстав для стягнення заборгованості в сумі 18 162 грн 24 коп, знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, відповідачем розрахунок заборгованості не спростовано достатніми доказами, та, останній, здійснено із врахуванням чинних тарифів, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та законними.

Крім того, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як вбачається із розрахунку заборгованості станом на листопад 2025 року через невиконання відповідачем своїх зобов`язань у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за період із січня 2019 року по листопад 2025 рокув сумі 18 162 грн 24 коп., а також згідно зі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано штрафні санкції за вказаний період, а саме: інфляційні втрати в загальній сумі 7 863 грн 80 коп, та три відсотки річних в загальній сумі 1 842 грн 70 коп.

Вказаний розрахунок, в тому числі в частині розміру штрафних санкцій, відповідачем належними та допустимим доказами також не спростовано, та наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач прострочив належне виконання зобов`язань, відсутні підстави для його звільнення від їх виконання, а відтак наявні підстави для сплати відповідачем на користь позивача заявлені до стягнення суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог в частині наявності підстав для стягнення штрафних санкцій з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті за житлово-комунальні послуги знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача належними доказами спростовані не були, а відтак суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та законними.

Поруч із цим, в ході розгляду справи стороною відповідача було заявлено про застосування до позовних вимог строків позовної давності.

Так, відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки обов`язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.

Відтак, позивач в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість за послуги та штрафні санкції були сформовані за період, починаючи із січня 2019 року, тобто, в межах загальної позовної давності, а відтак клопотання сторони позивача про наявність підстав для відмови в позові з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Суд відмічає, що інші наведені стороною відповідача доводи в обґрунтування заперечень на позовні вимоги не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог про наявність підстав для стягнення заборгованості та штрафних санкцій знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, останні, заявлені в межах строків позовної давності, заперечення сторони відповідача не є такими, з якими закон пов`язує можливість звільнення відповідача від сплати внесків за утримання будинку, а відтак суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та ст. ст. 12-13, 81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті внесків, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А» заборгованість зі сплати внесків за утримання будинку в розмірі 18 162 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн 24 коп, 3 % річних в сумі 1 842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн 70 коп, та інфляційні втрати в сумі 7 863 (сім тисяч вісімсот шістдесят три) грн 80 коп,

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А» судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кожум`яцька 18 А», ЄДРПОУ 41279898, адреса: 04071, м. Київ, вул. Кожум`яцька, 18 А;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 29.05.2026.

Суддя Л.Д. Будзан