Ухвала суду № 137376406, 05.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4966/26

провадження № 1-кс/753/1283/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025105020001288 від 20.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025105020001288 від 20.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Як вказує прокурор в обґрунтування клопотання, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочато на підставі виявленого в мережі інтернет, а саме у соціальній мережі «Facebook», факту можливого вчинення невстановленими особами самоправних дій на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, що завдає шкоди інтересам територіальної громади.

Так, виявлено, що Територіальним управлінням БЕБ у м. Києві в рамках розслідування встановлено, що невстановлені особи, використовуючи резервуарний парк, розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, організували незаконне придбання, транспортування та зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого пального.

Прокурор зазначає, що за результатами вивчення зазначеної публікації у ЗМІ, а також отримавши додаткову інформацію від ТУ БЕБ у м. Києві в порядку ст. 93 КПК України, встановлено, що за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва безпідставно, без наявності будь-яких дозвільних документів, наразі невстановленою особою було організовано функціонування нафтобази. Відповідна діяльність, окрім ухилення від сплати податків, несе загрозу довкіллю.

Досудовим розслідуванням встановлено, що незаконна нафтобаза розташована у промзоні в межах земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер: 8000000000:63:324:0080. При цьому доступ до території (до вказаної земельної ділянки) обмежений - наявний суцільний бетонний паркан, заїзд контролюється, організовано охорону території з боку невстановлених осіб.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку відомостей щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 не міститься.

Крім цього, встановлено, що за вказаною адресою відсутні відомості щодо отримання будь-якими особами оцінки впливу на довкілля (ОВД) або інших передбачених чинним законодавством дозволів на зберігання (а відтак випаровування в атмосферу) нафтопродуктів. Водночас, нафтобаза є об`єктом підвищеної небезпеки для людей та довкілля.

Відповідно до відомостей з ДЗК, земельна ділянка комунальної власності за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, кадастровий номер: 8000000000:63:324:0080, площею 0.8893 Га, має цільове призначення 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості

22 січня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді проведено огляд місця події на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер: 8000000000:63:324:0080 із залученням в порядку ст. 237 КПК України спеціалістів: інженера-землевпорядника, екологів, працівників ГУ ДПС у місті Києві.

За результатами огляду безпосередньо з цистерн було виявлено та вилучено зразки рідини невідомого походження із різким запахом за ознаками дизелю та бензину, які направлені на відповідне дослідження.

Крім цього, під час огляду на поверхні ґрунту під цистернами було виявлено плями за ознаками розлиття нафтопродуктів, з огляду на що за участі екологів ДЕІ Столичного округу було відібрано зразки ґрунту, які наразі перебувають на дослідженні. Предметом дослідження є рівень забруднення ґрунту - поверхневого шару землі. При цьому, вбачається, що джерелом забруднення об`єктивно є вказана вище незаконна нафтобаза.

06.04.2026 постановою дізнавача зазначені вище земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер: 8000000000:63:324:0080 за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та нафтогазовий комплекс, що складається з 11 цистерн (резервуарів) визнано речовими доказами.

Такими чином, на переконання прокурора, наведені обставини свідчать про факт вчинення невстановленими особами самоправства, а також внаслідок збуту незаконно виготовленого пального, зберігання та продажу нафтової продукції (ДП, бензину тощо) здійснюється ймовірне забруднення ґрунтового покриву, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 239 КК України.

Також прокурор наголошує, що розміщення незаконних резервуарів та споруд обмежує права законного власника земельної ділянки - територіальної громади міста Києва щодо користування, розпоряджання цією земельною ділянкою, яка, з огляду на розміщення на ній незаконно збудованих об`єктів нерухомого майна, може стати об`єктом злочинного посягання, а саме отримання у власність чи користування всупереч вимогам закону, на неконкурентних засадах.

З метою забезпечення збереження вказаного майна та збереження речових доказів, посилаючись на положення статей 131-132, 170-172 КПК України, прокурор просить накласти арешт на ці об`єкти нерухомого майна та земельну ділянку з метою запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження, заволодіння, а також запобігання подальшому забрудненню вказаної земельної ділянки.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Представники власників, володільців майна - ТОВ «ОБОЛОНЬ ЕСТЕЙТ», ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФЕМОС». у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя згідно з статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, та поясненнями у судовому засіданні, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.

Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Постановою дізнавача від 06.04.2026 земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер: 8000000000:63:324:0080 за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та нафтогазовий комплекс, що складається з 11 цистерн (резервуарів) визнано речовими доказами.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 356 КК України, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об`єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність арешту вказаного майна, оскільки воно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні з метою їх збереження, а також, що за вказаних обставин таке обмеження прав власника (володільця) цього майна є співмірним завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя при цьому зважає на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований відповідно до вимог ст. 174 КПК України, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурор у судовому засіданні довів, що незастосування заборони користування вказаним майном може призвести до його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення тощо, в тому числі до подальшого забруднення земельної ділянки, крім цього матеріалами кримінального провадження підтверджується розміщення резервуарів та здійснення діяльності без встановлених дозволів. За таких обставин слідчий суддя вважає, що заборона користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та розміщеним на ній нафтогазовим комплексом буде співмірним заходом для забезпечення завдань кримінального провадження.

Щодо інших заборон, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на майно в тому обсязі, про який заявляє прокурор, не є припиненням/позбавленням права власності, а є лише тимчасовим обмеженням, який не призведе до суттєвих наслідків, що можуть позначитися на інтересах власника майна, третіх осіб.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме нафтогазовий комплекс, що складається з: резервуар «№1»; резервуар «№2»; резервуар «№3»; резервуар «№4»; резервуар «№75.1»; резервуар «№75.2»; резервуар «Д»; резервуар «Г»; резервуар «В»; резервуар «Б»; резервуар: «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 із забороною користування та розпорядження.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 площею 0.1538 га. по АДРЕСА_1 в Дарницькому районі міста Києва, власником є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (код 22883141), де розміщено нафтогазовий комплекс, із забороною користування та розпорядження.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5